У парламенті досі немає одностайної думки, як розв’язати проблему валютних позичальників. Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з вимогою в десятиденний термін надати план матеріально-технічних та фінансових заходів та проекти нормативно-правових актів для виконання норм Закону «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» (№1558-1) у разі його ухвалення парламентом.
Як відомо, минулого пленарного тижня парламент після бурхливої дискусії під акомпанемент мітингувальників на вулиці не зміг ухвалити позитивного рішення щодо законопроекту №1558-1 в цілому й відправив його на третє читання до профільного комітету.
Голова комітету Сергій Рибалка на засіданні наголосив, що проблема валютних позичальників спричиняє гостре на-
пруження. Парламентарій нагадав, що згідно з нормами чинного законодавства, якщо проект закону відправлено на третє читання, дається п’ятиденний термін для подачі поправок до нього. Однак поправки можуть мати виключно уточнюючий характер. Комітет отримав шість пропозицій до проекту закону, з яких п’ять ураховано повністю, одну — частково.
Водночас думки депутатів на засіданні комітету знову розділилися: пропозицію рекомендувати парламенту прийняти законопроект №1558-1 в цілому підтримали п’ятеро з десяти присутніх членів комітету, п’ятеро депутатів утрималися.
Зрештою, депутати вирішили звернутися до Кабінету Міністрів для отримання матеріально-технічного обґрунтування, нормативно-правових актів для виконання закону в разі його прийняття в цілому. І до отримання висновків уряду відкласти розгляд скандального законо-
проекту.
Також голова комітету Сергій Рибалка відзначив, що епопея із розв’язанням проблем валютних позичальників триває вже майже півроку. За цей час до парламенту було подано сім проектів законів щодо реструктуризації валютних кредитів. Усі законопроекти критикували, однак за цей час на засідання комітету жодного разу не прийшли ані представники банківських асоціацій, ані державних банків — «Ощадбанку» або «Укрексімбанку», щоб підготувати проект закону, який влаштував би всіх.
Позиція регулятора щодо законодавчої ініціативи — конвертувати валютні кредити за курсом на день укладання договорів — залишилася незмінною: НБУ проти. Про це заявив на засіданні комітету директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков. НБУ посилається на зобов’язання перед МВФ. Новіков заявив: якщо законопроект буде прийнято — Президент застосує право вето.
Проблема валютних позичальників — це палиця на два кінці. Мітингувальники палять покришки під Верховною Радою, вимагаючи «долар по п’ять» та прикриваючись дітьми, а з другого боку — вкладники, які збирали на квартиру, а тепер через «банкопад» і знецінення гривні втратили свої заощадження, зароблені тяжкою працею, й залишилися і без квартири, і без грошей. А також чесні позичальники, котрі вже розрахувалися з кредиторами навіть за високого курсу долара, можливо, навіть в усьому собі відмовляючи. Чому комусь повинні пробачати безвідповідальність, життя «на широку ногу»? Адже люди купляли шикарні квартири, дорогі автівки, техніку за сотні тисяч доларів, маючи зарплату в три тисячі гривень за нестабільної ситуації в державі. Чи за свої вчинки треба відповідати?!
