ЗАКОН УКРАЇНИ


Верховна Рада України постановляє:


І. Внести зміни до таких законів України:


1. У Законі України «Про теплопостачання» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами):


1) у статті 1:


абзац п’ятнадцятий після слів «вносяться споживачами теплової енергії» доповнити словами «та теплопостачальними організаціями, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам»;
абзац двадцять другий виключити;


2) абзац дванадцятий статті 6 викласти в такій редакції:


«забезпечення технологічної безпеки функціонування систем теплопостачання під час припинення газопостачання»;


3) статтю 19 доповнити частиною сьомою такого змісту:


«Газопостачання об’єктів у сфері теплопостачання припиняється у разі порушення теплогенеруючими, теплопостачальними організаціями строку розрахунків за фактично спожитий природний газ та/або у разі відбору природного газу за відсутності у таких організацій планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, що виділяється постачальником згідно з договором на постачання природного газу, та/або в разі невиконання вимог статті 191 цього Закону. Таке припинення здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України»;


4) у статті 191:


частину першу викласти в такій редакції:


«Оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється»;


після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:


«Вимоги цієї статті щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання не поширюються на:


теплопостачальні та теплогенеруючі організації, які виробляють або постачають теплову енергію для потреб споживачів в обсягах, що не перевищують 18 тисяч Гкал на рік;


суб’єктів господарювання, що виробляють теплову енергію виключно для власних потреб з опалення приміщень, що належать їм на праві власності або на інших речових правах;


бюджетні установи, що виробляють теплову енергію, повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету та є неприбутковими;


теплогенеруючі та теплопостачальні організації, господарська діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії яких не підлягає ліцензуванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».


У зв’язку з цим частини другу - шосту вважати відповідно частинами третьою - сьомою;


5) частину першу статті 28 доповнити словами і цифрами «крім випадків, передбачених частиною сьомою статті 19 цього Закону».


2. Пункт 3.4 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 33, ст. 430; 2014 р., № 34, ст. 1176) викласти в такій редакції:


«3.4. Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 вересня 2015 року, крім державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що має стратегічне значення для енергетичної безпеки держави, для якого процедура погашення заборгованості діє до 1 січня 2016 року».


3. У Законі України «Про засади функціонування ринку природного газу» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 48, ст. 566; 2013 р., № 2, ст. 6; 2014 р., № 23, ст. 874):


1) пункт 10 частини першої статті 1 доповнити словами і цифрами «крім випадків, визначених частиною сьомою статті 12 цього Закону»;


2) у статті 12:


частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:


«Договір на постачання природного газу повинен відповідати типовому договору, форма якого затверджується органом, що здійснює державне регулювання на ринку природного газу (за наявності такого типового договору)»;


частину четверту доповнити абзацом дев’ятим такого змісту:


«4) відбору природного газу споживачами понад обсяги, що виділені постачальником природного газу на поточний місяць в межах планових обсягів, визначених договором»;


доповнити частиною сьомою такого змісту:


«7. Гарантований постачальник має право відмовити споживачу в укладенні договору на постачання природного газу, якщо стосовно цього споживача порушено справу про банкрутство лише за умови незабезпечення споживачем виконання своїх зобов’язань за договором щодо оплати природного газу шляхом передачі в заставу майна (у тому числі майнових та інших речових прав), або поруки третіх осіб, або гарантії, у тому числі від третіх осіб, в обсязі не менше вартості планового двомісячного споживання в опалювальний період»;


3) статтю 18 доповнити частинами дванадцятою та тринадцятою такого змісту:


«12. Право вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та/або перед її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, може бути продано (відчужено) на користь третіх осіб шляхом проведення аукціону за ціною, що може відрізнятися від первісної вартості, за умови проведення незалежного аудиту консолідованої фінансової звітності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за міжнародними стандартами фінансової звітності за 2014 рік та оприлюднення порядку і умов проведення аукціону.


Порядок продажу (відчуження) прав вимоги щодо заборгованості споживачів природного газу встановлюється Кабінетом Міністрів України.


Не може бути продано (відчужено) згідно з цією частиною право вимоги щодо заборгованості теплогенеруючих або теплопостачальних організацій в обсязі заборгованості державного та/або місцевих бюджетів з різниці в тарифах на теплову енергію перед таким підприємством, що виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, та залишилася непогашеною на дату прийняття рішення про продаж (відчуження) заборгованості. Обсяг заборгованості державного та/або місцевих бюджетів з різниці в тарифах на теплову енергію підтверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


13. Заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.


Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».


Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.


У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов’язки сторін.


Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України»;


4) частину п’яту статті 19 викласти в такій редакції:


«5. Отримання природного газу споживачами можливе лише на підставі договорів, укладених з постачальниками.


Укладення гарантованим постачальником договору на постачання природного газу із споживачами (крім населення та бюджетних установ), стосовно яких порушено справу про банкрутство, може бути здійснено за умови забезпечення споживачем виконання своїх зобов’язань за договором щодо оплати природного газу шляхом передачі в заставу майна (у тому числі майнових та інших речових прав), поруки третіх осіб або гарантії, у тому числі від третіх осіб, в обсязі не менше вартості планового двомісячного споживання в опалювальний період.


Звернення стягнення на майно (у тому числі майнові та інші речові права), передане в заставу для забезпечення виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, а також на інше забезпечення виконання зобов’язань здійснюється гарантованим постачальником у разі, якщо прострочення оплати споживачем спожитого природного газу перевищує три місяці».


4. У Законі України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142; 2013 р., № 36, ст. 469, № 39, ст. 517):


1) частину третю статті 37 доповнити словами «та в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії»;


2) у статті 52:


частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:


«Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 151 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки»;


перше речення частини четвертої викласти в такій редакції:


«4. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення»;
перше речення частини п’ятої викласти в такій редакції:


«5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення»;


доповнити частиною восьмою такого змісту:


«8. Державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника»;


3) частину другу статті 57 доповнити абзацами шостим і сьомим такого змісту:


«Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.


Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна»;


4) частину другу статті 60 доповнити абзацом другим такого змісту:


«Державний виконавець зобов’язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом»;


5) частину п’яту статті 65 викласти в такій редакції:


«5. Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти:


що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки»;


що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 191 та 261 Закону України «Про теплопостачання» та статті 151 Закону України «Про електроенергетику».
5. У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 32-33, ст. 413):


1) абзац другий частини четвертої статті 23 доповнити словами і цифрами «і на вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року»;


2) абзац сьомий частини першої статті 114 після слів і цифр «у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків» доповнити словами «а також на підприємства, до яких у Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, виникли вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений/спожитий природний газ»


ІІ. Прикінцеві положення


1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.


2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:


прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;


привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;


забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Президент України П. ПОРОШЕНКО.


м. Київ, 14 травня 2015 року.
№ 423-VІІІ.