Як і можна було очікувати, Міністерство фінансів не порозумілося з кредиторами України щодо реструктуризації зовнішніх боргів. Йдеться про астрономічну для нашої економіки суму позичок у 23 мільярди доларів, які бралися державою чи під державні гарантії переважно ще за часів Януковича. Тепер ми намагаємося на вимогу МВФ ці боргові зобов’язання реструктуризувати, бо без цього можемо не отримати черговий транш від Фонду у 1,7 млрд. доларів. У Мінфіні навіть оприлюднили заяву, у якій шкодують, що під час телефонної розмови міністра фінансів України зі Спеціальним комітетом, котрий представляє комерційних зовнішніх кредиторів України, сторони так і не дійшли згоди. Сценарій відмови очікуваний, бо нагадує тактику сусіда, що позичив колись у вас 300 гривень, а повертати збирається лише 200. Який нормальний кредитор з цим погодиться?


Утім, після такого собі переговорного провалу Міністр фінансів Наталія Яресько окреслила ситуацію з американським оптимізмом. Пояснення виглядали доброю міною при поганій грі. Мовляв, у меморандумі України і МВФ успішність реструктуризації зовнішніх боргів «не є структурним маяком», тобто необхідною умовою для подальшої співпраці з Фондом, хоча «дуже важливо для прийняття рішення», цитує Наталію Яресько одне з українських видань. Вона впевнена, що черговий транш від МВФ вдасться одержати «десь у липні», хоча гроші нам, виявляється, особливо не треба. Повертаючись до ситуації з сусідом, йому варто погоджуватися хоча б на ці 200 гривень, поки дають. Бо можна взагалі нічого не дочекатися.


У підсумку, борги нам не реструктуризували, отже надання рятівного кредиту затягується. А на завершення розмов про МВФ ще два оптимістичні меседжі від Наталії Яресько. Перший — навіть якщо Україна оголосить дефолт, то простих людей він не зачепить. Другий — очільниця Мінфіну заявила, що держава не має коштів на індексацію соціальних виплат. Вочевидь, на нинішньому рівні залишатимуться і зарплати та пенсії. Тож навіть номінальні доходи громадян найближчим часом не зростатимуть. Утім, утримання мінімальної зарплати на рівні 2013 року — одна з вимог Міжнародного валютного фонду.
Минулого тижня НБУ дозволив банкам підвищити ліміти видачі готівки через каси і банкомати до 300 тисяч гривень на добу. Це вдвічі більше, ніж раніше. Водночас залишається обмеження при придбанні готівкової валюти —  доларів та євро в одні руки дозволено купити на 3 тис. грн. Ще одне табу — якщо маєте валютний депозит, з рахунку можна зняти 15 тис грн. на добу. А експортери й надалі зобов’язані продавати 75% валютної виручки. Ці норми діятимуть принаймні до вересня.


Тим часом, оприлюднено такі дані: у травні інфляція в Україні знизилася до 2,2% — порівняно з квітнем майже у сім разів. Тепер її швидкість у річному вимірі «пригальмувала» до 58,4% проти 60,9%. Це значить, що й ціни дещо стабілізувалися. У квітні інфляція виявилася такою високою, бо саме того місяця злетіли тарифи на газ та електроенергію для населення. Водночас, те, що річний показник залишається більшим за 50%, свідчить про непросту ситуацію в економіці. А на додачу до шаленої інфляції й облікова ставка Нацбанку сягнула 30%. Відповідно, захмарні банківські відсотки кредитування суттєво обмежують можливості підприємств залучати кошти для виробництва.


У сухому залишку дещо про наші теплові перспективи. Минулого тижня у Брюсселі відбувся черговий раунд газових перемовин у форматі Україна — ЄС — Росія. Експерти вели дискусії про так званий зимовий пакет — на яких умовах Україна отримає блакитне паливо з настанням холодів. Москва обіцяє надати знижку на природний газ для України. Натомість розраховує, що у наших сховищах буде не менше 19 млрд. кубів газу на початок опалювального сезону. Нині закачано 10,5 млрд. Звісно, північний сусід керується не альтруїстичними міркуваннями, а економічними розрахунками. Наявність значних обсягів газу у підземних сховищах необхідно для безперебійного його транзитного постачання Росією до західноєвропейських споживачів.