У фермерів та орендарів Херсонщини наростає тривога. Що ближче до збирання врожаю, то нижчі закупівельні оптові ціни на плоди їхньої праці. Така тенденція спостерігалася завжди, але сьогодні ціни вже надто різко «входять у піке», загрожуючи впасти нижче собівартості. А собівартість дарів полів та городів у південному степу завжди була вищою порівняно із центральними та західними регіонами України через інтенсивне використання мільйонів кубометрів води на зрошення, за постачання якої теж треба платити.
Отже, маємо: протягом лічених тижнів продовольче зерно озимої пшениці третього класу самовивозом зі складу знизилося в ціні з 3,4—3,6 тисячі гривень до 2,5 тисячі гривень (з доставкою — 3050 гривень), і продовжує дешевшати. Соя у березні коштувала 9,4 тисячі гривень за тонну, а з кінця травня — 8,2 тисячі. «Зниження цін на сою припинилося тільки тому, що її запаси в регіоні майже вичерпалися, а до нового врожаю ще треба почекати», — коментує заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Маргарита Степанова.
Великі «гравці» продовольчого ринку важливим чинником зниження ціни продовольчого зерна в Україні називають очікування гарного врожаю пшениці в інших державах — таких традиційних експортерів пшениці, як Аргентина, США, Казахстан тощо. А перевищення пропозиції над попитом завжди сприяє зменшенню ринкової вартості будь-якого товару. Однак виробникам від цих пояснень та об’єктивних причин не легше.
— У мене в господарстві 250 гектарів під озимою пшеницею і ще 150 — під соєю. Торік продовольче зерно закупівельники приймали по чотири тисячі гривень за тонну, а нині пропонують на півтори тисячі гривень менше. І це ж іще збирання врожаю не почалося! — обурюється керівник фермерського господарства «Зоря Херсонщини» (Каховський район), віце-президент Асоціації фермерів України Леонід Кириченко. — При тому витрати на обробіток землі, добрива відчутно зросли, і тепер собівартість тонни озимих третього класу на зрошенні сягає двох тисяч гривень, на богарі — півтори. Отже, якщо ціна зернових впаде ще гривень на п’ятсот (а до такого йде), аграрії просто не зможуть нічого заробити: продаж врожаю дасть змогу в ліпшому разі покрити витрати, та й по всьому.
Фермери Херсонщини на своїх зборах наполягали: держава повинна займати активнішу позицію на продовольчому ринку, регулюючи ціни ринковими методами. І в тому числі, шляхом збільшення обсягів форвардних контрактів на закупівлю зерна у резерв через територіальні відділення Аграрного фонду. Та для цього потрібні фінансові резерви, а в державній скарбничці із ними сутужно.
Херсонська область.
