Епопея з отриманням, тобто неотриманням, Україною чергового траншу від Міжнародного валютного фонду у 1,7 мільярда доларів триває. Історію про наше прагнення одержати ці гроші, бажання МВФ, принаймні на словах, нас фінансово підтримати та непоступливість інших зовнішніх кредиторів, які не хочуть відтерміновувати Києву розрахунки за старими позичками (а це донедавна значилося чи не головною умовою отримання нових грошей) цілком можна вважати колізією минулого місяця. Наступні сторінки цієї кредитної оповіді будуть написані у Вашингтоні, де зустрічаються представники МВФ, уряду України і спеціального комітету, сформованого держателями українських облігацій. У США Київ сподівається навести переконливі аргументи, які дадуть змогу подолати розбіжності з непоступливими позичайлами. В цілому Міжнародний валютний фонд, у разі реструктуризації інших боргових зобов’язань, обіцяє і надалі підтримувати Україну в рамках програми розширеного кредитування загальним обсягом 17,5 мільярда доларів.
У Міністерстві фінансів кошти МВФ вбачають рятівними для економіки нашої держави. Тому докладають максимум зусиль, аби їх отримувати. Очільниця Мін-фіну Наталія Яресько в Фейсбуці звернулася навіть до народу країни, де повідала про прагнення уряду відновити стабілізацію, розповіла про труднощі, пов’язані з нелегкою спадщиною корумпованого попереднього режиму та з російською агресією, і звинуватила спеціальний комітет кредиторів, який досі відмовляється внести свій вклад у відновлення України.
А в інтерв’ю одному з телеканалів Наталія Яресько зазначила, що наша країна (заява місяця) може піти на призупинення платежів як тимчасового рішення задля захисту української економіки. «Так, це дорівнює технічному дефолту. Але не треба боятися цього слова. Це ніяк не впливає на нашу банківську систему. Тому що наші банки не тримають цей зовнішній борг на їхніх балансах. Тобто воно не впливає на їхню платоспроможність. Воно ніяк не впливає на депозити наших громадян. Це ніяк не впливає на грошову одиницю, на нашу гривню», — міністр фінансів.
Від себе варто додати: допомогти вибратися з боргової ями насправді може лише працююча промисловість. Тобто, публічна підтримка МВФ — це добре, але від влади не видно пропозицій, які підштовхнуть економіку до розвитку й дозволять погасити борги.
На дверях «Фінансової Ініціативи» й досі можна прочитати, що це «Великий Банк Великої Землі».
Тепер — до банківських новин. Вітчизняні фінансові установи, в пошуках шляхів подолання кризи (ініціатива місяця), і собі намагаються виступати учасниками переговорного процесу. Так, днями ПриватБанк запропонував власникам двох випусків його єврооблігацій — на 200 млн. та 150 млн. доларів подовжити термін виплати за цими цінними паперами. При цьому ПриватБанк не закликає списати йому частину боргів чи знижувати відсотки.
Тим часом Нацбанк відніс комерційний банк «Фінансова Ініціатива» до категорії неплатоспроможних, що, разом із іншими фінансовими установами, які масово закриваються, можна вважати провалом місяця. До цього лопнув і «Національний кредит». У НБУ запевняють, що 59 тисячам (92 відсотки) вкладників «Фінансової Ініціативи» повернуть кошти в повному обсязі. 3,7 млрд. грн. має забезпечити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Це гроші не лише банківські, а й державні, адже перших, стверджують у фінустановах, не вистачає.
А банку «Фінанси та кредит» НБУ надав 750 мільйонів гривень стабілізаційного кредиту строком на два роки (допомога місяця). Зроблено це з формулюванням, щоби банк міг забезпечити своєчасне виконання зобов’язань перед вкладниками. Чому допомагають саме цьому банку? За офіційною версією, тому що в «Фінансах і кредиті» зосереджено 4 відсотки від обсягу вкладів фізичних осіб. Але можна припустити, що лояльність Нацбанку багато в чому залежить від особи власника. Саме ця установа вже отримувала в лютому близько 700 мільйонів гривень на аналогічні цілі.
Щоб не було так: окремі банки накачують державними грошима, а потім вони лопають, наче мильні бульбашки. А їх зобов’язання переходять до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Таких прикладів скільки завгодно, а навести лад у цій царині не допоможуть жодні кредити МВФ. До речі, в червні Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію банків «Київ», «Стандарт», Енергобанк і «Надра».
На завершення — газові проблеми (перспектива місяця). Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав постанову про постачання у третьому кварталі блакитного палива в Україну за ціною 247,18 долара за тисячу кубометрів. На цьому обсязі знижка становить 40 доларів, хоча донині було 100 доларів. Тим часом «Нафтогаз України» заявив, що не зможе самотужки фінансувати закачування блакитного палива у підземні сховища для проходження наступного опалювального сезону і безперебійного транзиту газу до ЄС. І тут сподівається на підтримку європейських партнерів у сумі 1,5 млрд. євро. Врешті-решт, закордон має простягнути руку допомоги, якщо зацікавлений у теплій зимі. Арсеній Яценюк також підключився до вирішення питання і закликав країни «Великої сімки» сприяти врегулюванню поставок газу з Росії до України, що таким чином не дасть замерзнути й країнам ЄС.
Підсумовувала Галина КВІТКА.
Фото автора.
