Те, що відбувається у Греції перед недільним референдумом стосовно того, чи погоджуватися країні на вимоги міжнародних кредиторів, самі греки називають кінцем світу.

Паніка й хаос

Черги людей біля банкоматів, багатогодинні облоги всіх банків пенсіонерами (на знімку), які записуються до списку, щоби за номерками дійти до каси й отримати 120 євро — лише невелику частину своєї місячної пенсії, що її держава вважає «прийнятною» для даного гуртом.
Із цими — за грецькими мірками — копійками всі біжать до супермаркетів і запасаються найнеобхіднішим: продуктами, засобами гігієни та ліками. Сухарі, рис, борошно, маслинову олію не встигають завозити. А найспритніші ринулися до сусідніх Болгарії та Македонії, де продукти значно дешевші. Скуповують у прикордонних магазинах усе й оптом.
До суботи в Афінах, Салоніках та інших великих містах країни проходили по черзі мітинги прихильників і противників продовження програми фінансової допомоги від кредиторів на їхніх умовах. Одні зі знаменами ЄС, інші — з прапорами Греції та правлячої партії СІРІЗА. А сам уряд переконує народ у тому, щоби на референдумі він сказав «ні» пропозиції ЄС, Європейського Центробанку й МВФ (кредити в обмін на реформи), бо «вона не життєздатна» і призведе до поглиблення економічної та соціальної кризи в країні.

Чому треба сказати «ні»

«Я не буду міністром фінансів у понеділок увечері, якщо народ проголосує в неділю «за», — заявив напередодні референдуму міністр фінансів Янніс Варуфакіс. Він популярно пояснив, чому на референдумі варто дати негативну відповідь кредиторам.
Перше — вони не хочуть списати частину непосильних боргів. Друге — єврогрупа відмовляється реструктурувати борг Греції, хоча в 2012 році визнавала, що це слід зробити. Третє — референдум є ясним сигналом Європі про те, що вона не права. І, останнє, греки один раз мають сказати рішуче «ні», але водночас залишитися в єврозоні й добитися від кредиторів реструктуризації боргу, а виручені гроші пустити на допомогу малоімущим.
Янніс Варуфакіс запевнив співвітчизників, що в понеділок після референдуму 5 липня кредитори повинні «одержати ясний сигнал» від грецького народу, і вирішення проблеми боргу одразу знайдеться.

Прогнози на референдум

Грецьке соціологічне агентство ProRata 1 липня опублікувало результати першого офіційного громадського опитування про ставлення до пропозиції кредиторів. В опитування було включено відповіді громадян як до оголошення банківських канікул і запровадження контролю над рухом грошових коштів у Греції, так і після вжиття заходів з утримання готівки в банках.
До закриття банків 57 відсотків опитаних були проти нової угоди з кредиторами в обмін на реформи, 30 відсотків — «за» і 13 відсотків сказали, що поки не визначилися з відповіддю. Після закриття банків кількість тих, хто готовий на референдумі сказати «ні», поменшала до 46 відсотків, «так» — зросла до 37 відсотків і 17 відсотків відповіли, що продовжують думати. У п’ятницю кількість греків, які виступають за прийняття урядом пропозиції кредиторів і продовження фінансової допомоги на будь-яких умовах, на 1—2 відсотки перевищувала число тих, хто готовий на заклик уряду сказати на референдумі «ні».
Але навіть найдосвідченіші аналітики Греції не беруться передвіщати остаточні результати референдуму. Все залежить від настрою греків і ступені їх зомбування державними чиновниками та ультралівими «ура-патріотами». Однак дедалі більше розсудливих людей схиляються до того, що з виплатою відсотків по боргах і кризою, що   глибшає, без допомоги ззовні Греція не впорається. А вихід із фінансового єврозони і ЄС буде катастрофою з непередбачуваними наслідками для країни.

Реакція кредиторів

Спостерігаючи за хаосом, який панує у Греції на початку липня, МВФ понизив свій прогноз економічного зростання в країні на 2015 рік з 2,5 відсотка до 0. На думку фахівців Фонду, Греція в найближчі три роки потребуватиме фінансової допомоги в розмірі ще 36 мільярдів євро навіть у разі прийняття умов кредиторів. Зі штаб-квартири МВФ надійшов також ясний і категоричний сигнал грецькому уряду: фонд ніколи не дозволить боржникові відкласти строк виплати боргу, як попросила Греція, оскільки в цілому це не зовсім ефективний метод допомоги в подоланні кризи відповідною країною. У свою чергу Управлінська рада ЄЦБ ухвалила рішення не продовжувати строки ліквідності грецьких банків, що й призвело до їхнього фактичного закриття.
Отже, кредитори налаштовані рішуче й на поступки не підуть, незважаючи на сильний шантаж з боку Греції. А її уряд уже обіцяв зняти запроваджений контроль над рухом капіталів і відновити припинену роботу фінансових установ у понеділок, 6 липня. Але в це вірять дедалі менше греків.

Фото Xіnhua/Укрінформ.