У Слов’янську відсвяткували річницю з дня визволення міста від російсько-терористичних сил. Рік тому, коли українські військові відрізали бойовиків від джерел постачання боєприпасів, амуніції, продовольства, незаконні збройні формування під командуванням громадянина Росії Ігоря Гіркіна («Стрєлкова») залишили місто. Цього самого дня над Слов’янськом знову замайорів прапор України.

«Під час окупації ходили бойовики вулицями, ми боялися з дому вийти після шостої вечора. А вони почувалися, наче в себе вдома, казали, що захищають нас. Від кого? Ані води, ані світла, ані газу — нічого не було. Був страх», — пригадує мешканка міста Оксана. За її словами, сепаратистські війська залишили місто без бою: «У ту ніч було незвично тихо. Вранці вийшли: нікого немає. І тоді зрозуміли, що бойовики пішли. Хочеться, аби окупація ніколи не повторилася».
За лічені дні у визволеному Слов’янську відновили виплату пенсій та соціальної допомоги, протягом кількох тижнів — подачу води й газу.
У день визволення городяни, керівники міста й області вшанували полеглих захисників України, поклавши квіти до місць запеклих боїв. Зокрема, на горі Карачун відбувся мітинг біля пам’ятного знака на місці загибелі українських військових, а біля стели на в’їзді до міста встановили меморіальну табличку на честь героїв, які прийняли бій із озброєними бойовиками напередодні визволення Слов’янська.
Святкування продовжилися в центральному міському парку, де влаштували дегустацію страв національної кухні та концерт самодіяльних творчих колективів. Тут же проходила виставка-продаж виробів майстрів прикладного мистецтва. А ввечері на центральній площі міста відбувся концерт українських гуртів і виконавців. Серед глядачів було помітно багато людей із патріотичною 
символікою.
Цього ж дня представники місцевої влади, громадських організацій та ініціативних груп зібралися на форум «Донбас — Україна. Порядок денний». «Відновлювати потрібно не лише житло, а й душу, серце і розум», — заявив, виступаючи на відкритті форуму, виконуючий обов’язки слов’янського міського голови Олег Зонтов. Під час дискусії йшлося, зокрема, про проблеми розвитку бізнесу, влаштування переселенців, співробітництво влади і громадськості, перспективи місцевих виборів.

Слов’янськ.

ДОСЛІВНО

Тетяна Манік, мешканка Слов’янська (під час окупації врятувала із полону пораненого українського льотчика Євгена Краснокутського):
«Ми вистраждали цей день. Рік тому нашу вулицю розстріляли. У нас 21 будинок, і жодного не було вцілілого. Це був страшний день, і ми ніколи не повинні цього забувати. Маємо говорити дітям про все, що бачили і пережили. Україна — наша Батьківщина, її не обирають. Присягу двічі не дають. І ми переможемо, тому що з нами — люди, і їх багато»

ДОСЛІВНО

Павло Жебрівський, голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації:
«Найкращим пам’ятником для тих хлопців, які склали свої голови у боротьбі за вільну Україну, безумовно, буде відновлення Донбасу. Не тільки інфраструктурно, але духовно і морально. Наше завдання сьогодні — щоб Донеччина стала одним із стовпів українства, форпостом між Європою і Азією»

 

У мітингу на легендарній висоті Карачун узяв участь голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський (праворуч).

 

Для мешканців міста день визволення — свято зі сльозами на очах.

 

Під час автопробігу місцями боїв за Слов’янськ.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.