До 100-річчя від дня народження академіка Петра Тронька
12 липня минає 100 літ від дня народження доктора історичних наук, академіка НАН України, Героя України Петра Тимофійовича Тронька.
Він присвятив життя історії й краєзнавству, боротьбі проти ерозії національної пам’яті. Його напрацювання й сьогодні втілюються в життя в нових краєзнавчих проектах.
Перебуваючи 17 років на посаді заступника Голови Ради Міністрів УРСР, він опікувався розвитком освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури та спорту. 1968 року захистив докторську дисертацію «Український народ у боротьбі проти гітлерівських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни». Протягом 1950—1970-х років. учений написав низку монографій, десятки брошур та статей. Він був автором, керівником, членом редколегій кількох фундаментальних праць, таких як — «Історія Української РСР» у 8 томах, 10 книгах, «Історія Києва», «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945 рр.» у 3 томах, збірник документів «Київщина в роки Великої Вітчизняної війни», 3-томний збірник документів «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
А найбільшою гордістю П. Тронька стала унікальна за масштабом праця — «Історія міст і сіл Української РСР» у 26 томах, аналогів якій донині не існує в світі. Петро Тимофійович згадував, що не всі спочатку вірили в можливість реалізації такого масштабного й незвичайного проекту.
Минуло півстоліття від початку видання тієї «Історії міст і сіл...». За цей час відбулися величезні зміни. Наш обов’язок — на основі нових документів створити нову багатотомну «Історію міст і сіл». І нині в більшості областей на основі закумульованих нових архівних джерел втілюється ця ідея у виданнях про міста і села (краєзнавчі енциклопедії, довідники, словники, монографії).
Підготовка «Історії міст і сіл...», вивчення й популяризація історико-культурної спадщини, поява в Україні етнографічних та історичних музеїв стали імпульсом для згуртування дослідників рідного краю, започаткували їхнє організаційне об’єднання. Виникла потреба у єдиному центрі в системі АН УРСР, який міг би на науковій основі організувати цю роботу. 1979-го в Інституті історії створено відділ історико-краєзнавчих досліджень, який очолив П. Тронько.
Президія АН УРСР поклала на відділ наукове забезпечення «Зводу пам’яток історії й культури народів СРСР» по Українській РСР, складання словників, участь у підготовці й апробації відповідних матеріалів, підготовлених обласними редколегіями. За редакцією Петра Тимофійовича вийшов каталог-довідник «Памятники истории и культуры УССР», а також довідник про пам’ятки Великої Вітчизняної війни «Навічно в пам’яті народній». Ці праці поклали початок розробці теми «Науково-методичні основи дослідження пам’яток історії і культури», заклали підґрунтя для підготовки «Зводу пам’яток історії та культури України». 1999 року побачила світ перша книга першого тому цього унікального видання, а 2004-го — друга. На сьогодні в кожній області діють науково-редакційні групи, які готують до видання обласні томи «Зводу пам’яток історії та культури України».
Багато зробив Петро Тимофійович для популяризації знань про рідний край як редактор журналів «Пам’ятки України» (1975—1985 роки) та «Краєзнавство» (1993—2011 роки). Із 1992 року він очолив також головну редколегію науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». Повернення доброго імені жертв тоталітаризму П. Тронько вважав одним із головних своїх обов’язків. Ідея викристалізувалася під час дослідження політичних репресій щодо членів Українського комітету краєзнавства. Ініціатором вивчення цього напряму став учень Петра Тимофійовича кандидат історичних наук Ю. Данилюк.
1992 року затверджено головну редколегію серії книг «Реабілітовані історією», створено обласні редколегії та науково-редакційні групи, які розпочали підготовку обласних томів. Головну редколегію очолив П. Тронько, його заступником став Ю. Данилюк.
Спочатку планувалося видати по одному тому в кожній області, в Криму, Києві та Севастополі. Однак репресії радянської доби виявилися настільки масштабними, що кількість книг обласних томів значно зросла.
Символічно, що до 100-літнього ювілею П. Тронька світ побачило 100 книг згаданої серії. І на цьому видання не завершується. Створено та наповнюється Національний електронний банк жертв політичних репресій. Під грифом головної редколегії публікуються десятки збірників документів, монографічних досліджень.
Діяльність головної редколегії багатотомної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» стала одним із факторів актуалізації досліджень політичних репресій радянської доби.
П. Тронько стояв і біля витоків руху за збереження історичної спадщини столиці. Обраний головою правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) на громадських засадах, Петро Тимофійович протягом 22 років спрямовував у єдине русло зусилля тисяч ентузіастів. Були реставровані, відновлені, законсервовані десятки пам’ятників, історичних будівель, підготовлені та надруковані сотні наукових праць.
Академік був причетний до відбудови Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенського собору в Києві, до зведення меморіального комплексу Запорозького козацтва на острові Велика Хортиця, до створення у Пирогові Музею народної архітектури та побуту України, який досі називають «Троньківкою». Петро Тимофійович був одним із керівників будівництва комплексу «Музей Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.».
Він був ідейним натхненником і головою (1990—2011 роки) Національної спілки краєзнавців України. Не в останню чергу завдяки невтомній праці Петра Тимофійовича НСКУ стала однією з найвпливовіших національних творчих спілок в Україні.
Олександр РЕЄНТ, доктор історичних наук, професор, голова Національної спілки краєзнавців України.
2 березня 2007 року. Академік Петро Тронько (ліворуч) та науковець Валерій Васильєв під час презентації науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
