Днями Лисичанськ відзначив річницю свого визволення від проросійських терористів.
Сєверодончани сьогодні пригадують, як приймали в себе тих, хто втікав від війни. Жителі, що мали машини чи мотоцикли, стояли під мостом із Сєверодонецька на Лисичанськ, зустрічали людей і вивозили їх до міста, в готель «Центральний». Тут було створено приймальний пункт, де розселяли постраждалих. Об’єднані бідою, сєверодончани допомагали біженцям усім, чим могли. Усіх вразила історія однієї дівчини. Перебуваючи на останньому місяці вагітності, вона ризикнула перепливти Донець, щоб врятувати майбутню дитину. Їй вдалося перебратися на визволену територію й отримати необхідну допомогу. Невдовзі вона народила здорового хлопчика.
У бою за визволення міста від терористів загинув командир військової частини №3011 Центрального оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України полковник Олександр Радієвський. Прикриваючи свого командира, загинули командир батальйону підполковник Павло Сніцар і стрілець-солдат Ігор Коцяр.
У рамках заходів з нагоди річниці визволення від незаконних збройних формувань у Лисичанську відбулось покладання квітів до пам’ятного знаку загиблим військово-
службовцям, проведено молебень.
Луганська область.
На знімку: у визволенні Лисичанська брали участь бійці добровольчого батальйону «Донбас».
Фото автора.
