Про вплив реклами на дитячу психіку
Величезна кількість телевізійної реклами, що звалилася на нас на зламі епох, не пройшла безслідно. Мало не в кожній сім’ї діти, які проводили багато часу перед телевізором, почали цитувати рекламні гасла (що дуже розчулювало батьків). Вони стали мислити рекламними кліше... Тоді нікому і в голову не приходило, що це шкідливо. Сьогодні психологи в один голос стверджують: реклама робить дітей надмірно агресивними і прищеплює хибні життєві цінності.
Група ризику
Очевидна мета реклами — підштовхнути до покупки рекламованого товару. Неочевидна — сформувати споживацьку поведінку людини. Сучасній ринковій економіці як повітря потрібен «ненажерливий поглинач», який безупинно і рефлекторно спустошує магазини.
Сьогоднішня реклама побудована на маніпуляції свідомістю людей. Найлегше це зробити з тим, хто більш вразливий і не має критичного мислення, — з дітьми. І це автоматично зараховує їх до групи підвищеного ризику.
Реклама використовує зір та слух — основні інформаційні канали. Яскраві та захопливі примітивні сюжети, висока гучність — те, що, здавалося б, дратує дорослих, миттєво вражає юного глядача.
Непідготовленого споживача реклама зустрічає шаленим темпом і цікавими зоровими образами, а це гарант емоційного дисбалансу. Малеча почувається причетною до подій на екрані. До того ж гіпертрофована дитяча уява посилює ефект після перегляду.
За статистикою, приблизно половина всіх глядачів реклами — діти від 4 до 6 років. (Навіть підлітки витріщаються на привабливі ролики значно менше часу.)
Увага! Реклама, показана малюкові в 4—6 років, має довічний ефект і впливатиме на його підсвідомий вибір навіть у дорослому віці!
Хибні орієнтири
Реклама цілком і повністю підпорядковує підростаюче покоління, заповнюючи собою його канали інформації. Звідси величезне небажання читати серед молоді, адже це задоволення вимагає зусиль, а сучасна реклама розвиває пасивне сприйняття дійсності. До того ж, вона постійно закликає: «Відпочинь!», «Розважайся!», «Насолоджуйся!» У результаті формуються викривлені життєві цінності. Люди рухаються до ілюзорних цілей, досягнувши яких, вони отримують лише красиву обгортку з екрана телевізора, а не щастя. Мало того, ці хибні орієнтири породжують гору комплексів, адже хтось завжди матиме в рази більше, ніж пересічний споживач. Неможливість придбання бажаного позначається на психічному здоров’ї людини, вона постійно перебуває у стані депресії через незадоволення. Як ви думаєте, чи може такий громадянин вести адекватне соціальне життя?
Школа егоїзму
Сексуальний підтекст більшості рекламних роликів нав’язує молоді спотворені уявлення про мораль. Доросла реклама формує в підлітків дорослі бажання. Замість розвитку психіки дитина концентрується на фізіології та символіці сексу, що загальмовує розвиток особистості, а це теж, у свою чергу, призводить до серйозних проблем.
Якщо пропагуються матеріальні ідеали (прагнення до фінансового процвітання, потреба в увазі протилежної статі, безладні статеві зв’язки), то росте покоління егоїстичних прагнень, з жагою до наживи і самозадоволення. Підлітки намагаються в усьому наслідувати «героїв екрана», готових на все заради привернення уваги.
Реклама дуже впливає на стосунки дітей і батьків. У телевізорі «хороша» мама неодмінно купує дитині шоколадку або іграшку. Якщо у вас немає на це грошей, ви автоматично стаєте «поганою»! З підлітками ще складніше. Вони бачать у роликах та на білбордах атрибути красивого і багатого життя — дорогі машини, екзотичні подорожі. Якщо батьки не можуть собі цього дозволити, значить, на думку підлітків, вони невдахи...
Просто вимкніть телевізор
Спонукайте дітей самостійно аналізувати рекламні ролики та допомагайте їм бачити, що насправді стоїть за красивою картинкою. Доступною для них мовою пояснюйте, навіщо створюють рекламу, як відрізнити маніпуляцію від інформації та не піддатися на провокацію. Обговоріть з юним глядачем питання вартості: скільки коштує рекламована річ, що можна купити на ці гроші, чи є вона такою необхідною? Дитина має знати, що метою реклами є не розвага глядача і не турбота про нього, а прагнення змусити його купити певний товар.
Крім того, батьки мають жорстко контролювати перегляд телевізора. Малюкам слід пояснити, де закінчується програма і починається реклама. Пам’ятайте, що найкраще виховання — власним прикладом, а стовідсотковий спосіб перемогти рекламу й не допустити підміни цінностей — просто вимкнути телевізор!
Світлана Вишневська, психолог Соціально-психологічного центру Славутича.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
