Хоча Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ й досі передбачає, що відносини між двома державами є стратегічними, насправді це вже далеко не так. Що природно, враховуючи анексію Криму та військову агресію на Донбасі. Днями одразу з двох міністерств пролунали заяви, які свідчать про це.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що у в’язницях Російської Федерації перебувають 11 політв’язнів—громадян України. «До деяких з них у нас досі, незважаючи на всі міжнародні правові норми, немає навіть консульського доступу... До Карпюка, Кліха», — повідомив міністр в інтерв’ю телеканалу ІCTV. Він зазначив, що МЗС докладає однакових зусиль для звільнення як відомих у світі Надії Савченко та Олега Сенцова, так і інших українських громадян, котрі ув’язнені в РФ.


Водночас речниця МЗС Мар’яна Беца нагадала про намагання Росії привласнити об’єкти української культурної спадщини. «Рішення російського керівництва включити пам’ятки і території Національного заповідника «Херсонес Таврійський» до єдиного реєстру об’єктів культурної спадщини народів Російської Федерації є ще одним свідченням ігнорування російською стороною принципів і норм міжнародного права. В контексті тимчасової окупації Росією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь це рішення російської сторони не може сприйматися інакше, як спроба привласнити культурну спадщину України», — йдеться у її коментарі. Нагадаємо, в червні 2013 року ЮНЕСКО включило об’єкт «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (м. Севастополь, АР Крим)» до Списку всесвітньої спадщини.


А в Міністерстві юстиції анонсували вже четвертий позов проти Росії до Європейського суду з прав людини. Як передає УНІАН, про це повідомив міністр юстиції Павло Петренко. «У цій заяві мова йде про нові факти порушень прав людини на території Криму, в першу чергу прав кримських татар, які там проживають, які потерпають від переслідувань з боку окупаційної влади», — зауважив міністр. 


Відомо, що за останній рік Європейський суд щодо подій, які відбулися в Україні після захоплення Криму, вже прийняв три заяви від Києва проти Москви.