Витрати українців на оплату житлово-комунальних послуг цієї осені знову зростуть. З 1 вересня, як і планувалось, у середньому на 23% здорожчає вартість електроенергії для населення. Надалі перші 100 кіловат-годин, спожитих за місяць, містянам коштуватимуть 45,60 грн. Обсяг від 100 до 600 кВт. год тарифікуватиметься по 0,789 копійок. Кожна наступна кіловат-година обійдеться в 1,47 грн. Ці самі цифри актуальні і для мешканців сільської місцевості. Єдина відмінність: по 45,6 копійки їм щомісяця відпускатимуться перші 150 кіловат-годин. Утім, діятимуть ці розцінки лише до 29 лютого 2016-го. З наступного березня вартість кіловат-годин по кожній із «груп за обсягом» становитиме — 57 коп., 99 коп. та 1,56 грн. відповідно. Щоправда, і це — не межа. Розписане покрокове здорожчання електрики має закінчитись у березні 2017-го. До того часу залишиться лише дві «групи» тарифів для населення — за обсяг до 100 кВт. год (у тому числі і для мешканців сільської місцевості) та понад. І тарифікуватимуться вони по 0,90 грн. та 1,68 грн. за кіловат-годину відповідно.
Ціни зростуть...
Між тим уже цієї осені українці за новими тарифами отримуватимуть ще одну комунальну послугу — централізоване теплопостачання. Рішення про перегляд цього тарифу в середньому на майже 70% було прийнято ще навесні цього року. Платіжки українці отримають уже з початком опалювального сезону. Тарифи для всієї країни — не єдині, а тому вартість однієї гігакалорії тепла варіюється від, приміром, 107,79 грн., затверджених для відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС», до 926,03 грн. для ТОВ «Краматорськтеплоенерго». Єдине, що об’єднує всі тарифи — той факт, що, принаймні станом на кінець березня, коли вони приймалися, то були прибутковими для теплопостачальних організацій. До слова, середня вартість послуги з централізованого опалення для тих споживачів, що не мають приладів обліку, становить 16—20 грн. за м2 опалювальної площі.
Пом’якшити тарифний удар для українців чиновники обіцяли, перейшовши на оплату лише фактично спожитих будинком гігакалорій. Іншими словами — запровадивши 100-відсотковий облік спожитого тепла. «НКРЕКП зобов’язана забезпечити фінансування для компаній, а компанії зобов’язані поставити прилади обліку для громадян. Людина має платити за те, що вона отримує. А те, що вона отримує, — повинно відповідати кількості і якості, яка підтверджена відповідними приладами обліку», — наголосив ще 8 квітня на засіданні уряду Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Тим часом, за останніми оприлюдненими офіційними даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, станом на 1 липня цього року фактичний рівень оснащеності будинків приладами обліку теплової енергії становить аж 34,7%... Тобто нові тарифи уже починають діяти, а от вимога про оснащення житлового фонду приладами обліку поки що проігнорована.
...комфорт зменшиться
Глава уряду також не раз наголошував: послуги мають відповідати не тільки кількісним, а й якісним показникам. Вочевидь, аби хоч ці «вимоги» прем’єра не лишилися порожніми словами, було запропоновано... зменшити розрахункову базову температуру для житлових будинків з 18 до 16 градусів. Зараз за нормами, температура повітря у квартирі під час опалювального сезону має бути щонайменше 18 градусів тепла (20 градусів для наріжних кімнат). За кожен градус відхилення у бік зменшення — споживач може вимагати перерахунок. Тепер же за умовами затвердженого Кабміном Плану заходів з підготовки об’єктів паливно-енергетичного комплексу до прийдешнього осінньо-зимового періоду, до 15 вересня мають бути подані пропозиції щодо можливості зниження мінімально допустимої температури у житлових приміщеннях з 180С до 160С.
Українці вже почали хвилюватися, а чи не доведеться мерзнути взимку. Тим більше, що газом чи ж електрикою, зважаючи на нові ціни, також не дуже підігрієшся. Розділяють занепокоєння і лікарі. «Комфортною і бажаною для нормального функціонування людського організму в осінньо-зимовий період вважається температура 18—20 градусів тепла. Це, якщо ми говоримо про більш-менш здорового дорослого. Якщо у сім’ї є дитина, тим паче — немовля, температура повітря має бути від 20 градусів. Інакше — можливі наслідки. Одним словом, 16 градусів тепла у помешканні — це точно не фізіологічна норма для українців», — каже лікар-терапевт Юлія Оскалдуб.
В уряді пояснюють: зниження норми температури на 2 градуси допоможе країні заощадити енергоресурси. От тільки про перерахунок тарифів для населення, особливо для споживачів, чиї будинки не обладнані лічильниками, жодного слова. Здається, що навіть якщо ресурси і будуть зекономлені, українців за них все одно змусять заплатити...
«Аудитори вирішили підрахувати, скільки ж коштує запропоноване Кабміном зменшення нормативної температури повітря у приміщеннях на 20С. Нескладні розрахунки дають суму в 6 млрд. 758 млн. грн. Оскільки про зниження тарифу на опалення для населення на 10% Кабмін не згадує, напевно, це буде черговий подарунок для монополій», — вважає керівник «Публічного аудита» Максим Гольдарб.
Мешканці багатоповерхівок, підключених до центрального опалення (а таких — 65% житлового фонду — близько 12,6 млн. квартир), опиняються просто у безвиході. На тлі здорожчання комунальних послуг та запланованого падіння їх якісних показників жити у власних квартирах одного дня може стати не по кишені і просто некомфортно. Вимоги бізнесу — про підвищення тарифів до так званого економічно-обгрунтованого рівня задовольняють. А от бажання пересічних українців оплачувати навіть за новими тарифами, але лише реально спожиті якісні комунальні послуги — лишаються поза увагою. Як і звернення експертних організацій, які неодноразово заявляли: українці навіть за старими тарифами переплачували за опалення. Мовляв, норми споживання тепла будинками є завищеними у рази і більше підходять для жителів півночі Сибіру. НКРЕКП навіть зверталося до Кабінету Міністрів з пропозицією переглянути нормативи споживання теплової енергії на опалення житлових будинків. Проте офіційної інформації щодо вирішення цього питання досі немає.
До речі:
Аби уже сьогодні знати, до яких цифр у платіжках готуватися, — радимо ознайомитись з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31 березня 2015 року. У ній визначено не тільки затверджені тарифи по кожному окремому суб’єкту господарювання — виконавцю послуг із теплопостачання, а і наведено структуру кожного тарифу. Приміром, для тих киян, кого обігріває ПАТ «Київенерго» (а це переважна більшість багатоквартирних будинків), кожна гігакалорія тепла обійдеться у 657,24 гривні за умови, що у квартирі чи хоча б у будинку встановлено лічильник. В іншому разі — готуйтесь віддавати за кожні десять квадратних метрів свого помешкання по 161,40 грн.
А як у них?
У цивілізованому світі взимку у власних помешканнях зазвичай не прийнято влаштовувати «ташкент». Помірні температурні показники, які варіюються, беручи до уваги призначення кімнати та часу доби, — норма. Температурні мінімуми і максимуми затверджує в переважній більшості не чиновник, а сам споживач, виходячи із власного комфорту та платоспроможності. І якщо там і мерзнуть взимку у власних квартирах, то тільки за власним бажанням і заради власної реальної економії. Як це у них? — розказують дописувачі та власні кореспонденти «Голосу України» за кордоном.
«У Польщі стандартно прийнятною температурою взимку у житлах є 18 градусів тепла. Щоправда, все залежить від бажання власника — він може робити як тепліше, так і прохолодніше. На кожній батареї центрального опалення у кожній кімнаті є термостати (окрім ванної кімнати), за допомогою яких мешканець сам регулює забір тепла відповідно до його потреб. Щодо оплати, то у багатоквартирних будинках теплопостачання тарифікується в межах 2 злотих (близько 12 грн.) за м2. Оплата знімається щомісяця. Якщо хтось під час провітрювання виключає термостати, а виходячи на роботу встановлює їх на зменшення забору тепла, аби не обігрівати просто повітря, то може заощадити навіть до 500 злотих (3000 грн.) на рік. Що ж до включення центрального опалення, то для цього існують спеціальні датчики, встановлені назовні будинків. Вони запускають систему централізованого теплопостачання при зниженні температури за вікном уночі до 12—10 градусів тепла. Є будинки, де вузли ЦО перебувають у стані готовності увесь рік і автоматично включаються у разі зниження температури до граничної позначки. Це стосується багатоповерхівок. Для приватних будинків усе залежить винятково від бажань та можливостей власника», — пояснює власний кореспондент «Голосу України» у Польщі Іван Козловський.
«У США більшість населення, напевне 80%, живуть у приватних будинках. Зазвичай у кожній хаті — свій котел. І власник може змінювати систему опалення, приміром, з дорогого тут мазуту переходити на дешевший газ. І у рази скоротити витрати на опалення. При цьому, яка температура в якій кімнаті має бути, кожен вирішує для себе сам. У багатоповерхівках тут мешкає невелика частина населення. Придбати квартиру тут багато хто не наважується. Тому що система така: живеш ти чи ні, а мусиш щомісяця оплачувати рахунки, які виставляє адміністрація будинку, мінімум півтисячі щомісяця. Часто опалення включається у загальний платіж», — розповідає Галина Павлів, журналіст зі США.
«У Франції середня температура у помешканнях під час опалювального сезону має бути на рівні 19 градусів. Указ від 1969 року встановлює загальні правила: під час спорудження будинків слід встановлювати таке обладнання, яке б гарантувало підтримання температури основної кімнати (наприклад вітальні) вище 18 градусів. За незначними винятками кожен мешканець може самостійно регулювати температуру в квартирі й окремих її кімнатах. Як варіант для заощадження, у приватних оселях люди дуже часто «жонглюють» між декількома типами опалення: у багатьох є власний котел плюс камін. У багатоповерхових будинках також є регулятори температури. Дуже рідко зустрічаються винятки, коли котел «колективний», тобто один на кілька будинків, а труби прокладено в підлозі. Тоді регулювати температуру не можна. Але це архаїзм. Для таких будинків температуру встановлює ЖЕК (сіндік). Зазвичай йдеться про 23 градуси», — Анна Чесановська-Жаяр, журналіст із Франції.
