Роман з шухляди

Ірина БРЕЗА, Василь НИТКА

2 квітня 2014 55

Презентація історичного роману закарпатського письменника Володимира Фединишинця «Бранці лісу» відбулася в Ужгородському прес-клубі.

Твір побудований на реальному матеріалі з життя Підкарпатської Русі 1930-х років, але містить чимало фантастичного й пригодницького. Як зазначив голова Закарпатського письменницького осередку Василь Густі, «видання нової книжки Володимира Фединишинця — це важлива подія. Шлях її до читача був довгим. Презентація роману — одна з перших у обласній організації Спілки письменників. І це добрий почин. Ця книжка — велика заслуга автора і тих, хто сприяв її виданню. Роман надруковано за кошти обласної програми підтримки творів закарпатських письменників. Чималих зусиль до її виходу у світ доклав син письменника Михайло. Я мав би велику радість, якби довелося побачити ще видання Фединишинця. Це унікальний письменник, який працював у всіх жанрах. Колись творча молодь, яка гуртувалася навколо літератури, називала його «наш Шевченко».

За словами сина письменника Михайла Фединишинця, роман «Бранці лісу» вийшов накладом 500 примірників. На друк витрачено 30 тисяч гривень. «Батька я можу видавати ще роками. Він досягнув таких вершин, яких я, напевно, не досягну. У чомусь рівняюся на доньку Гренджі-Донського, яка свого часу власним коштом видала 12-томник творів свого батька. Мені б хотілося хоча б тритомник, — каже Михайло. — Знаю, наскільки дорогим був цей твір для батька».

«Якби роман було видано у радянські часи, доля мого батька склалася б інакше. Тоді гонорар був би величезним», — додає Михайло Фединишинець.

Довіково

Володимир Фединишинець пише українською, русинською та російською мовами, в різних жанрах — поезії, прозі, літературі для дітей, критиці, есеїстиці, публіцистиці, а також робив переклади. У його доробку — кілька тисяч публікацій у періодиці. Він автор понад 70 видань, зокрема поетичних збірок «Секунди серця» (1979), «Сині серпантини» (1985), «Едельвейси» (1991), «Перспектива» (1991), «Срібні силуети» (1994), «Мы — слызинка на земли» (1998), історичних романів «Бранці лісу» та «Отець Духнович» (1994), збірок оповідань і повістей «Свято Білої музейної Ворони» (1993), «Сексуалітет» (1993), документальних монографій «Історична метафора професора Маґочія» (1995), «Феномен професора Лизанця» (1996), дитячих збірок «Від осені до осені» (2003), «Із котом і без кота» (2009), книги інтерв’ю «Не помру, доки не напишу бестселер...» (2008). Співзаписувач збірки верховинських казок «У 77 державі».

У Спілці письменників України з 1983 року. Двічі лауреат Міжнародної премії ім. Олександра Духновича (2004, 2005) і двічі лауреат крайової премії ім. Федора Потушняка (2001 і 2009). Його ім’я фігурує у багатьох енциклопедіях, зокрема світових.

ФАКТ

Книжка не вийшла у світ у 1968-му, бо події, які тут описані, відбуваються за Чехословацької доби, а радянські війська у серпні того року окупували країну. Батько десь у кулуарах висловився про це, хтось доніс у КДБ, і книжку не видали.