Голова нашого дачного кооперативу вимагає винести з будинку лічильник спожитої електроенергії та встановити його на вуличному стовпі. Так нібито йому зручніше перевіряти показники споживання електрики та контролювати несанкціонований її відбір. Чи законна ця вимога?


Валентина В.


Київська область.

 

 

 

Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 (далі — Правила), не встановлюють такого обов’язку. Пункт 21 Правил визначає, що знімання показань приладів обліку провадиться споживачем, а енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Також енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача. При цьому перевіряти справність приладів обліку, знімати показання енергопостачальник може лише в порядку, визначеному договором на постачання електроенергії (п. 37 Правил).


Про необов’язковість встановлення лічильника на вулиці (або в іншому місці вільного доступу) свідчить і те, що Правилами передбачено можливість встановлення лічильників, наприклад, у квартирах, а також і те, що у разі відсутності доступу до приладу обліку, представник енергопостачальника має виписати платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період (п. 30 Правил).
Між іншим, треба відзначити, що за Правилами енергопостачальником є учасник оптового ринку електричної енергії України, що купує електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам, а тому жоден садовий кооператив не може вважатися енергопостачальником. Відповідно, всі означені вище повноваження енергопостачальника не розповсюджуються на садові кооперативи.


Отже, надання голові кооперативу (чи іншій особі) інформації про спожиту електроенергію і здійснення через них оплати її споживання є добровільною справою кожного члена кооперативу.


Крім цього, процедура встановлення лічильників обліку електроенергії визначає певні технічні умови. Відповідно до п. 10 Правил прилади обліку мають встановлюватися відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. На цьому також акцентують увагу в своїх рекомендаціях про встановлення лічильників поза місцем безпосереднього споживання електрики і самі енергопостачальні компанії. Зверніть увагу, жодна енергопостачальна компанія не розробляла жодного обов’язкового акта (а лише рекомендаційні) про встановлення лічильників у місцях вільного доступу контролерів (зокрема, на вуличних стовпах).


Отже, відповідно до п. 1.5.27 Правил улаштування електроустановок лічильники мають розміщуватися в легко доступних для обслуговування сухих приміщеннях (зверніть увагу — не на вулиці), в достатньо вільному для роботи місці з температурою в зимовий період не нижче 00 С. Правила дозволяють розміщувати лічильники в неопалюваних приміщеннях, коридорах, шафах зовнішньої установки (читай — на вулиці), але за умови, що буде забезпечено стаціонарне їх утеплення на зимовий період (утеплювальні шафи, ковпаки з підігрівом повітря всередині для забезпечення позитивної температури, але не вище +200 С). Зазначених обмежень у садових кооперативах дотриматися дуже не просто. Між іншим, як вважають фахівці, індукційний електролічильник за негативних температур неминуче починає, просто кажучи, «брехати». Причому «брехати» не на користь абонента, тому енергетичну компанію ця обставина мало хвилює, а для абонента це істотний мінус.

 

Мал. Миколи КАПУСТИ.