Європа? Ми і є Європа! Кажуть, коли до молодшої дочки Ярослава Мудрого посватався король Франції Генріх І Капетінг, батько відмовив сватам. Не хотів віддавати свого «мізинчика» в далеку й не дуже могутню країну за немолодого бездітного короля-удівця. Та коли посли прийшли з пропозицією вдруге, здався — і поїхала 16-річна княжна з Києва до Франції.

У травні 1051-го у соборі старовинного французького міста Реймса відбулося урочисте вінчання. Струнка блакитноока білявка під шлюбним контрактом підписалася «Анна Ръїна» (королева Анна), Генріх поставив лише хрестик... Відтоді всі французькі королі складали присягу на Євангелії, привезеному Анною з Києва.
Розумний і вольовий батько — Ярослав Мудрий — був для неї ідеалом, а чоловік виявився старшим за батька, до того ж слабким і нерішучим. Анна знала п’ять мов, а Генріх не міг навіть поставити підпис. Словом, щасливим шлюб не став, а через 7 років королева мала трьох синів і... одного коханця — графа Рауля де Валуа. Оскільки почуття Анни та Рауля були щирими, оточення захлиналося від заздрощів, а Римський Папа написав королеві листа з проханням поберегти короля.
Генріх І запропонував дружині оголосити її регентом при наступникові, але Анна була розумною жінкою, а не політичною авантюристкою. Тому, коли чоловік помер, стала опікункою шестилітнього Філіпа І. Вона залишила хлопчика на волю регента, а сама з двома молодшими синами перебралася до королівського замку в Санлісі, поблизу Парижа. Там вона збудувала церкву, монастир, у якому сьогодні стоїть скульптура жінки на повний зріст із написом: «Анна Київська, королева Франції». І розповідала вона синам про далекий зелений Київ, про трубадурів, лицарські герці. Часом навіть читала власні вірші.
Коли знову спалахнув пристрасний роман з графом Раулем, Валуа викрав Анну, вони обвінчалися й у злагоді прожили 12 років у замку Мондідьє, хоча вчинком королеви був обурений увесь двір. Після смерті коханого Анна повернулася до королівського двору.
В історії Європи Анна Ярославна залишилася як прародителька майже 30 французьких королів. Чи ще хтось сумнівається, що ми — Європа?

Запоріжжя.

Фото надано автором.