Двадцять дві хвилини провів на тому світі Анатолій Баранчук, відомий на Вінниччині композитор, пісні якого виконував незабутній Назарій Яремчук. Надзвичайна подія сталася під час військових тренувань. Врятував життя потерпілому фельдшер Козятинської станції швидкої допомоги Євген Гижа.

— Теоретично врятувати потерпілого було неможливо, — розповідає Олександр Дацюк, доктор медичних наук, заслужений лікар України, завідувач відділення реанімації Вінницької обласної лікарні імені Пирогова. — Чому? Бо ступінь закупорки судин був настільки високий, що серцю не вистачило крові і воно зупинилося. Це унікальний випадок у медичній практиці, коли з таким порушенням кровопостачання серце вдалося реанімувати, та ще й зробити це поза межами стаціонару.

«Мотор» запустили з третьої спроби

У бійців батальйону територіальної оборони був передостанній день військових зборів. Тривали вони в Козятині на базі обласного призовного пункту. Того дня заняття проводив інструктор з рукопашного бою Анатолій Баранчук. Навряд чи хтось із мобілізованих знав, що інструктор, крім усього, є талановитим композитором, пише пісні. Зате більшість із бійців точно чули найпопулярнішу з мелодій у виконанні незабутнього Назарія Яремчука. Це пісня «Мій незабутній край». Анатолій Баранчук написав її на слова українського поета Віктора Герасимова. Якби прозвучали бодай декілька її рядків — «Земле, радій, красною весною! Сонце надій розділю з тобою! В щасті зростай, Мій заповітний край», то неодмінно кожен, хто був у той час на плацу, міг би сказати, що чув цю пісню та ще й не раз.
Спочатку інструктор Баранчук провів із бійцями фізичне тренування. Воно тривало впродовж чотирьох годин. Після того, на прохання мобілізованих, навчав азів рукопашного бою. Раптом, ніби спіткнувшись, упав на землю. Бійці сприйняли це як демонстрацію одного з прийомів. Найближче до інструктора був Євген Гижа, фельдшер Козятинської станції швидкої допомоги. Разом з іншими бійцями батальйону його також викликали на військові збори. Пан Євген одразу звернув увагу на те, що з інструктором щось не так.
— Підбіг до нього, подивився і зрозумів, що чоловік упав неспроста. Він не дихав. Серце зупинилося. Сталося це миттєво. Одразу почав реанімувати, — каже пан Євген. — Дуже допомагало те, що в мене був набір медикаментів. Мені допомагав ще один демобілізований фельдшер Валентин Драмарецький. Він колишній воїн-«афганець», не розгубився, бо знав, як діяти під час надання першої допомоги. Потім під’їхали колеги зі «швидкої». Всі працювали. Хтось вводив ліки, я працював із дефібрилятором. Робили свою роботу.

Фельдшеру аплодували триста чоловіків

Ні з першої, ні з другої спроби серце потерпілого не вдалося запустити. Надії повернути його до життя залишалося дедалі менше.
— Медики знають із практики: якщо після другого разу реанімувати серце не вдається, можна далі не старатися, — каже фельдшер. — Однак я з усіх сил продовжував виконувати свою роботу. Сталося диво — на 22-й хвилині потерпілий подав ознаки життя.
Рятуючи людину, пан Євген не звертав уваги, що поруч зібралися всі, хто був на заняттях. А це — триста чоловіків віком від 29 до 60 років. Вони утворили широке коло. Затамувавши подих, чекали. Фельдшер відчув їхню присутність лише тоді, коли пролунали перші оплески. Потім стали аплодувати ще гучніше. Тиснули руку, плескали по плечу, обіймали. Пан Євген зізнався, що ніколи в житті йому не аплодували одночасно стільки людей. Хоча рятувати потерпілих доводилося багато разів. І не тільки в мирних умовах. Найскладніше це було робити під час бойових дій в Нагірному Карабасі. 
Загалом чоловік має за плечима 28 років медичного стажу. Нещодавно він був на курсах військових фельдшерів. Вивчав методику роботи за стандартами, які застосовують військові медики країн НАТО.

Пише музику і тренує школярів

Про постраждалого Анатолія Баранчука, він сам з райцентру Калинівка, знайомі, друзі, сусіди висловили стільки гарних відгуків, що неодмінно захотілося з ним зустрітися. Деякий час працював міським головою Калинівки. Природа наділила його артистичними здібностями. Гарно співає. Пише музику. Закінчив інститут мистецтв.
— Павлович настільки уважний до людей, настільки приємний у спілкуванні, самі це відчуєте, коли поговорите з ним, — ділиться одна із сусідок, яка провела до будинку, де мешкає Баранчук.
Удома пана Анатолія не застали. По телефону сказав, що продовжує лікування. Уже за межами Вінниці. Просив подякувати кожному, хто допомагав рятувати йому життя.
Повернення з лікарні Анатолія Баранчука з нетерпінням чекають чимало калинівських хлопчиків. Через хворобу тренера перервалися заняття в секції східних єдиноборств. Уже багато років тренер виховує здоровими і сміливими своїх молодших земляків.

Навіть якщо серце не болить — може зупинитися

— Причиною зупинки серця нашого пацієнта став атеросклероз, — каже головний лікар Вінницької обласної лікарні імені Пирогова Олександр Жупанов. — Судини серця більш як наполовину були закупорені атеросклеротичними бляшками. Це ускладнювало доступ крові до серця. Під час напруження — демонстрації прийомів боротьби — серце не витримало, бо йому не вистачило крові. Це стан гострого інфаркту міокарда. Саме такий діагноз встановили лікарі.
До «пироговки» пацієнта доставили з Козятинської лікарні. Потім, після перебування в реанімаційному відділенні, перевели до міського кардіологічного центру. Там теж надали допомогу і рекомендували подальше лікування в Інституті Амосова. Лікарі всіх названих медичних закладів одностайно стверджують, що чоловік народився в сорочці — з таким обмеженим ступенем постачання крові, як було у нього, реанімувати серце вдається в надзвичайно рідкісних випадках.
Пацієнт не скаржився на болі в серці. Якщо серце не болить — це ще не означає що воно працює без перебоїв. Людина не завжди може їх відчувати. Показатися лікарю ніколи не завадить.
У кого є можливість допомогти фінансово на операцію Анатолію Баранчуку, повідомляємо номер картки ПриватБанку: 
51 68 75 72 40 65 20 83 (Вороновська Валентина Павлівна, сестра потерпілого).

 

Вінницька область.

ДОВІДКОВО

У Калинівському районному будинку культури відбувся концерт місцевого дуету «Коханий і Кохана». Його учасники — Наталія Мельник та Володимир Гуменчук усі кошти від концерту перерахували на допомогу в лікуванні свого колеги по мистецькому цеху Анатолія Баранчука.

 

 

Фельдшер Євген Гижа боровся за життя Анатолія навіть тоді, коли не залишалося надії на врятування.

Фото надано Євгеном ГИЖЕЮ.