Ірина ГЕРАЩЕНКО, Блок Петра Порошенка:


— Тема паризької зустрічі залишається у центрі уваги всіх політиків, але тут, на жаль, дуже мало рації і багато спекуляцій. Тому хотіла би зупинитися на тому, що відбулося насправді в Парижі. Завдяки дипломатичним надзусиллям України нашій делегації вдалося сказати «НІ» з низки питань. Зокрема: переглянути зміни до Конституції у питанні децентралізації; прийняти новий закон про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування; ухвалити новий спеціальний закон про місцеві вибори на окупованих територіях, який би ґрунтувався на позиціях, що суперечать українському законодавству; ухвалити новий закон про амністію. Натомість ми отримали чітку підтримку світу відносно того, що ОБСЄ нарешті отримає доступ на всю контрольовану бойовиками територію, а значить, і до території кордону. Почнеться довгоочікуване відведення іноземних військ, позачергові місцеві вибори відбудуться за стандартами ОБСЄ. І що дуже важливо, на цих виборах ми маємо врахувати голос Донбасу, а це сотні тисяч переселенців, справжніх патріотів України.


Олег БЕРЕЗЮК, Об’єднання «Самопоміч»:


— Війна закінчиться тоді, коли українська держава буде сильна політично, економічно та соціально. Тоді не будемо ми слухати паризьких, нормандських та інших «четвірок».

Не будемо боятися ворога. Для того, щоб це сталося, ми створили коаліцію. Вона похитнулася. Ми залишилися у більшості, поставивши собі й коаліціантам низку умов.

Перша і дуже важлива умова — Генеральна прокуратура. Без цієї інституції країна не може вийти з корупції. Відставка Генпрокурора — це найважливіша річ, яка має бути. Не про особу йдеться, а про систему. Друге — судова система. Давайте змінимо один рядочок у Конституції — зміна протягом певного періоду часу 9,5 тисячі суддів. Перших 300 має піти у відставку в лютому після нашого голосування.


Олег ЛЯШКО, Радикальна партія:


— Головна проблема нашої країни в тому, що влада постійно говорить неправду — про реформи та боротьбу з корупцією. Так само про війну та мирні переговори. На міжнародній арені домовляються про одне, а нам кажуть зовсім інше. Тому Радикальна партія упродовж останнього року щоразу наголошувала: Мінські домовленості — це міна сповільненої дії. І коли нам розказують, що немає альтернативи Мінським домовленостям, ми стверджуємо: вона є. Це Будапештський меморандум від 1994 року, за яким нам в обмін на ядерну зброю гарантували недоторканність та цілісність. Нехай гаранти виконують свої зобов’язання, які давали 20 років тому.


Віктор БОНДАР, група «Партія «Відродження»:


— Нині повертаються найгірші часи, коли за рішенням влади можна знімати з виборів цілі партії і фракції, не давати можливості реєструвати списки тощо. У Дніпропетровську, де партія «Відродження» висуває кандидатів, не реєструється цілий список. Претендента на посаду міського голови, поважну людину, яка понад два десятки років віддала місту — Анатолія Крупського, також не реєструють. Водночас «клони» нашої політичної сили автоматично потрапляють у списки без будь-яких обмежень. Щось подібне відбувається й на Одещині — 27 кандидатів не можуть потрапити на перегони через те, що в біографії не внесені якісь дані і не там стоять коми. Закликаю провладну коаліцію придивитися до роботи виборчої комісії, а також розглянути закон, який дасть можливість проголосувати тимчасово переселеним людям.
Юрій БОЙКО, Опозиційний блок:


— Наша політична сила вітає рішення про відведення зброї калібром до ста міліметрів і проведення виборів на території Донбасу за українським законодавством. Це дає можливості для припинення збройного протистояння і відкриває шлях для політичного врегулювання. Завдання парламенту -підтримати міжнародні рішення і ухвалити закони в рамках Мінських домовленостей, щоб уникнути замороженого конфлікту на цих територіях. Водночас, у прикордонних районах люди залишилися сам на сам зі своїми проблемами без допомоги та компенсації за зруйноване житло. Це питання влада має вирішити в стислі терміни.


Максим БУРБАК, «Народний фронт»:


— Прийняті у вересні зміни до бюджету, які підвищують заплати й пенсії, вже діють. Після спілкування із виборцями, можу відповідально сказати: люди ці гроші отримують.

Незабаром розпочнеться опалювальний сезон. Уряд уже накопичив 1,3 мільярда доларів США, щоб його пройти. Запевняю співвітчизників, що в оселях буде тепло. Але реформу ринку газу, врешті-решт, все-таки треба запускати. Хочу нагадати: із жовтня почав діяти закон, в якому закріплені економічно обґрунтовані підходи до організації роботи цього ринку. Тепер ми купуємо блакитне паливо через прямі й прозорі контракти, здебільшого не в Росії, а в Європі. Наступним кроком має стати підвищення енергоефективності та економії цього виду палива. Щоб вирівняти ситуацію, яка склалася, необхідно ухвалити ще низку змін до податкового, митного та інших законодавчих актів.


Ярослав МОСКАЛЕНКО, група «Воля народу»:


— Усі ми пам’ятаємо, як за декілька днів до початку 2015 року депутати вночі приймали бюджет, вносячи правки на коліні. Схоже, Кабмін готує подібний сценарій і на цей рік.

Як і належить, уряд формально вніс проект кошторису на початку вересня, але одразу його відкликав. Так було і минулої осені, і як результат — цілий рік латаємо фінансові дірки. Кажуть, це пов’язано з тим, що поки не готова податкова реформа. Але давайте дивитися правді в очі — з цією реформою ми вже запізнилися. Тож закликаємо внести проект бюджету в парламент для того, щоб народні депутати могли з ним якісно попрацювати.


Юлія ТИМОШЕНКО, «Батьківщина»:


— Триває багатомісячна боротьба за встановлення справедливих тарифів в Україні. Ось постанова Кабінету Міністрів, яка всупереч Конституції, закону про оптовий ринок газу, була ухвалена урядом, і сьогодні він у ручному режимі намагається регулювати ціни на газ для населення. Цікаво те, що поки ми всі боремося, щоб газ вітчизняного видобутку віддали людям, уряд видає постанову, в якій наголошується, що на внутрішньому ринку потрібно продавати вітчизняний газ за цінами імпортованого. Тепер запитання: хто встановлюватиме, до якої саме ціни прирівняти вартість газу всередині країни? Тому ми ініціюємо законопроект про зниження рентної плати на видобування газу. Це приведе до збільшення видобутку українського газу та зменшення тарифів.