У Севастополі розчаровані: знизилася кількість відпочивальників і життєвий рівень родин. Оренда житла і «комуналка» тепер багатьом недоступні, а ціни на ринках дедалі зростають.
У середньому по лікарні
Офіційно заявлена зарплата середнього севастопольця у вересні 2015 року, у перерахунку на українську грошову одиницю, становила понад 5000 гривень. Примітно, що навесні 2015 року Севастопольстат рапортував про те, що в місті кожний «середній» трудящий заробляє понад 24 тисячі рублів. Але бравурність рапортів місцевих статистиків зіпсував їх же демарш через пару місяців: без пояснення причин цифру середньої зарплати значно зменшили. Можливо, причиною статистичної еквілібристики, серед іншого, став гучний скандал навколо зарплат медиків.
Спочатку «бунт» у міських ЗМІ здійняли співробітники «швидкої»: ескулапи розповіли журналістам не тільки про скорочення виїзних бригад, а і про те, що винагорода за працю знизилася практично вполовину — за значного зростання навантаження. Особливо балакучими виявилися водії карет «швидкої», яким запропонували у вільний від керування автомобілем час попрацювати санітарами, тобто тягати неходячих хворих із квартир у машину.
«Як прожити медикам Севастополя на 6 000 рублів на місяць?»
Публікація з таким «промовистим» заголовком з’явилася на севастопольських сайтах 16 червня. Запитували співробітники найцентральнішої міської лікарні — № 1 імені М. І. Пирогова. «З серпня минулого року розмір заробітної плати досяг історичного мінімуму — у грудні моя заробітна плата становила 11 тисяч рублів, у травні одержав 7058 рублів. При цьому ставка залишилася незмінною — 6943 рублі», — передавали інтернет-видання розповідь представника техперсоналу лікарні. За ним свої проблеми озвучила медсестра: «У грудні працювали доба через три і одержали 19 тисяч, у травні — доба через дві, при цьому заробітна плата впала до 17 тисяч». Санітарка: «Прожити на 6 тисяч, які одержала за травень, не є можливим. При цьому вимоги увесь час зростають».
Незабаром керівника Центру екстреної медичної допомоги й медицини катастроф поміняли на фахівця з Набережних Челнів. З новим призначенням протестна «хвиля» у цьому медзакладі вщухла. Статистика збільшення зарплат не зафіксувала. У міському центрі зайнятості заговорили про вакансії, що відкрилися, медичного персоналу.
У середньому по місту
«Середньодушовий грошовий дохід населення м. Севастополя в червні 2015 року становив майже 16,5 тисячі рублів». Попередні дані територіального органу Федеральної служби статистики по місту Севастополю.
Офіційна «середньодушова» статистика по Севастополю почасти правильна. В основному, для бюджетників — чиновників і військових. Вони почасти одержують і значно більше. А от «середньосевастопольському» листоноші «поклали» ще у квітні минулого року всього лише 7,5 тисячі рублів на місяць. В органах податкової, юридичної та іншої державної служб рядові фахівці одержують по 5—7 тисяч рублів. Майже стільки ж — знайома паспортистка.
Понад чотири сотні вакансій прибиральників у міському центрі зайнятості так і пояснюють: «Зарплати маленькі, люди йдуть, а на їхнє місце ніхто не хоче приходити». І це за того, що особливо і йти немає куди. Минулими роками до 30 відсотків робочих місць у Севастополі (а в деяких кримських містах, селищах і селах — і більше половини, а то й добрі три чверті) були так звані сезонні.
У 80-ті роки минулого століття Крим за рік «переробляв» 9,5—10,5 мільйона відпочивальників. Останнє десятиліття перед «доленосним» торішнім «референдумом» кількість туристів у «високий сезон» у Криму не опускалася нижче 6,5 мільйона. Левову частку (до 65 відсотків) відпочивальників становили громадяни України.
Простіше кажучи, шість (а з урахуванням святкування Нового року, 8 Березня, 9 Травня, «крутих» днів народжень, корпоративних свят і весіль — то і всі вісім) мільйонів туристів давали робочі місця кримчанам: відвезти-привезти, обслужити на пляжах, у кафе, в аквапарках.
Цього року навіть згідно з офіційним весняним запевненням «глави Криму» Сергія Аксьонова півострів міг розраховувати не більш як на 4 мільйони відпочивальників. Спокушені в реальному стані справ пророкували не більш як 2,5 мільйона. Істина, як водиться, виявилася посередині. Тиждень тому на одному із центральних російських телеканалів відрапортували: «Крим наближається до радянських показників відвідуваності туристами в літній сезон — цього літа на півострові відпочило 3,5 мільйона чоловік». До слова, у ті часи, коли роль мінтуризму Криму виконував нечисленний (чи то три, чи то п’ять осіб у штаті) відділ в ялтинському міськвиконкомі, туристів на півострів приїжджало за рік майже 10 мільйонів.
У чотири мільйони приїжджих не вірив чоловік з табличкою «Здам житло», з яким вдалося «по душах» поспілкуватися в селищі Морське поблизу Судака. Настрій у співрозмовника був відверто песимістичний: «Торік не приїхали ж. А що змінилося в Керчі з минулого сезону? А нічого! Переправи нормальної як не було, так і немає. Виходить, і заробітків у нас знову не буде. Торішній сезон якось пережили завдяки накопиченому при Україні «жирку», але розпочате будівництво тепер доведеться надовго законсервувати».
У вересні знову відвідав Морське. Чоловіка-песиміста не вдалося зустріти. А жінка з аналогічною табличкою виявилася ще менш говіркою: «Це літо краще, ніж минуле. Житло знімати будете?».
У середньому по курсу
Повідомлення на сайті Центробанку Росії:
Долар США 16 березня 2014 року — 36.6391 рос. рублів
Долар США 30 вересня 2015 року — 66.236700 рос. рублів
Напівострівняни великі суми в рублях не сприймають, прагнуть перевести їх за курсом у більш зрозуміліші — долари США. Навіть продавці на ринках ціну на свої товари «прив’язують» до доларів.
З березня 2014-го до осені 2015-го долар подорожчав практично вдвічі. Що означає: реальні зарплати та інші доходи кримчан на стільки ж за той же період упали. І якщо в «середнього» учителя зарплата від 10 до 14 тисяч російських рублів, у журналіста — 14 тисяч, в адміністратора кафе — 10, то в доларовому еквіваленті одержують або майже 250, або менш як 175 доларів США відповідно.
Ступінь і вектор змін, що відбулися в житті кримчан за останні півтора року, наочно змалювала вчителька-пенсіонерка, промова якої навіть у маршрутному автобусі була (за професійною звичкою, мабуть) голосною і надто артикульованою: «П’ятнадцять років ми із чоловіком двічі на рік їздили відпочивати: узимку — в Закарпаття на курорт, улітку — туристами в Європу. За останні два роки я відпочивала двічі — у грудні в Саках».
400 тисяч рублів з федерального бюджету, виділені на початку 2015 року на доплати севастопольським учителям, до адресатів поки що не дійшли — про це недавно в Москві прозвітував «губернатор» Севастополя Сергій Міняйло.
У середньому по базару
Дані Севастопольстату: «Індекси споживчих цін (тарифів) на товари й послуги населенню. У відсотках до грудня попереднього року: 116,6».
Розмова в останню суботу вересня на центральному ринку Севастополя: «Беріть м’ясо. Вам, як давнім знайомим, віддам по 250 рублів за кіло, хоча ціна його 280. Беріть побільше: із завтрашнього дня закупівельна ціна буде по 300 рублів за кілограм. Навіть не знаю, як продаватиму. Адже я теж повинна щось заробити. На пенсію в п’ять шістсот не сильно проживеш. Учора за квартиру пішла платити, так дві тисячі рублів наче й не було. А квартирка-то у мене однокімнатна, скільки ж платять за трикімнатну?!»
За оренду двокімнатної квартири, яку винаймає військовослужбовець, котрий приїхав «зміцнювати південні рубежі Росії», держава компенсує 18 тисяч рублів. Інформація одразу стала орієнтиром для тих, хто житло здає. Тому з весни минулого року ціна оренди житла в Севастополі зросла як мінімум удвічі: двокімнатну здавали по 150—200 доларів США, нині — по 300 і вище. Це означає, що на оплату житла (оренда плюс квартплата) середньостатистичної зарплати севастопольцеві не вистачить.
Обіцяні урядом Дмитра Медведєва 680 мільярдів рублів вливань у Крим за федеральною програмою розвитку регіону за п’ять років повинні були б додати оптимізму жителям півострова: на кожного (від дитини до старого!) кримчанина припадало б по 300 тисяч рублів інвестицій із держбюджету. У перерахуванні на родину — й зовсім дух захоплює. Але глава російського уряду минулої весни свою обіцянку скорегував: на нараді в Сімферополі попередив кримську владу, що «заливати» Крим грошима не будуть. Замість цього запропонував створювати умови, за яких у Крим підуть-поїдуть-полетять інвестори.
Крім санкцій, потенційних інвесторів відлякує демографічна ситуація: кожний четвертий напівострівнянин — пенсіонер. За півтора року «Кримнаша» освічена молодь і висококласні фахівці здебільшого переїхати в Україну або ще далі. Хтось, звичайно, спокусився можливостями Москви і Пітера. З ким інвесторові реалізовувати «планов громадье»?
Ялта — Севастополь — Судак.
ДОВІДКОВО
«Бюджет Криму зросте більш як удвічі, а зарплати і пенсії жителів збільшаться в чотири рази, якщо на референдумі населення проголосує за приєднання до Росії. Про це 8 березня розповів «Інтерфаксу» голова Верховної ради республіки Володимир Константинов».
Повідомлення, опубліковане практично всіма кримськими і російськими ЗМІ за тиждень до «референдуму» 16 березня 2014 року.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
