20 березня 2014 р. Верховною Радою України було прийнято Постанову № 1140-VІІ «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантій прав кримськотатарського народу у складі Української держави».
У Заяві Верховна Рада України, серед іншого, гарантувала збереження та розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу та всіх національних меншин України та заявила про підтримку Декларації ООН про права корінних народів (далі — Декларація), прийнятої 13 вересня 2007 р. резолюцією 61/295 Генеральної Асамблеї ООН.
Декларація є наріжним документом прав корінних народів, визнаним цивілізованими державами світу. Порушення державою-агресором норм і принципів Декларації на окупованій території Криму стає сьогодні важливим аргументом у міждержавних позовах України проти РФ.
Український переклад Декларації було здійснено Міністерством юстиції України, кримськотатарський — у 2008 році Фондом дослідження та підтримки корінних народів Криму відповідно до стандартів алфавіту та правопису кримськотатарської мови, затверджених Постановою Верховної Ради Криму від 09 квітня 1997 р. № 1139-1. Цей текст було запропоновано кримськотатарською громадою до уваги ООН та розміщено на офіційному сайті ООН за посиланням: http://www. un. org/esa/socdev/unpfіі/documents/DRІPS_Crіmean_tatar. doc.
Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю 13 вересня 2007
61/295. Декларація Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів
Генеральна Асамблея,
Враховуючи рекомендації Ради з прав людини, викладені у її Резолюції 1/2 від 29 червня 2006, якою Рада прийняла текст Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів,
Звертаючись до своєї резолюції 61/178 від 20 грудня 2006 (1), якою вирішено відкласти розгляд та дію Декларації для подальших консультацій, а також вирішено завершити її розгляд перед закінченням 61 сесії Генеральної Асамблеї,
Приймає Декларацію Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів, додана до цієї Резолюції.
107 пленарне засідання
13 вересня 2007
Додаток
Декларація
Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів
Генеральна Асамблея,
керуючись цілями та принципами Статуту Організації Об’єднаних Націй та принципом добросовісності у виконанні зобов’язань, взятих на себе державами відповідно до Статуту,
підтверджуючи, що корінні народи рівні з усіма іншими народами, і одночасно визнаючи право всіх народів відрізнятися один від одного, вважати себе відмінними від інших та користуватися повагою у такій своїй якості,
підтверджуючи також, що всі народи вносять вклад у різноманітність та багатство цивілізацій і культур, які є загальною спадщиною людства,
підтверджуючи далі, що будь-які доктрини, політика і практика, які засновані на перевазі народів або людей за ознакою національного походження або расових, релігійних, етнічних і культурних відмінностей або які стверджують таку перевагу, є расистськими, науково необґрунтованими, юридично недійсними, морально недозволеними і соціально несправедливими,
підтверджуючи, що корінні народи при здійсненні своїх прав повинні бути вільні від будь-якого виду дискримінації,
будучи занепокоєною тим, що корінні народи стали жертвами історичних несправедливостей у результаті, серед іншого, їхньої колонізації та позбавлення їх своїх земель, територій та ресурсів, що перешкоджає здійсненню ними, зокрема, свого права на розвиток відповідно з їхніми потребами та інтересами,
визнаючи нагальну необхідність поважати і заохочувати невід’ємні права корінних народів, засновані на їхніх політичних, економічних і соціальних структурах, а також на їхніх культурі, духовних традиціях, історії та філософії, особливо їхніх прав на свої землі, території та ресурси,
визнаючи також нагальну необхідність поважати і заохочувати права корінних народів, закріплені у договорах, угодах та інших конструктивних домовленостях з державами,
із задоволенням відзначаючи той факт, що корінні народи об’єднують свої зусилля для політичного, економічного, соціального та культурного розвитку і з метою покласти край усім формам дискримінації та утисків будь-де,
будучи переконана в тому, що здійснення корінними народами контролю за подіями, які зачіпають їх та їхні землі, території і ресурси, дозволить їм зберігати та укріпляти свої інститути, культуру і традиції, а також сприяти своєму розвитку відповідно до їхніх прагнень та потреб,
визнаючи, що повага до знань, культури і традиційної практики корінних народів сприяє стійкому і справедливому розвитку і належній турботі про навколишнє середовище,
підкреслюючи вклад демілітаризації земель і територій корінних народів у справу досягнення миру, економічного та соціального прогресу і розвитку, взаєморозуміння та дружніх відносин між націями і народами світу,
визнаючи, зокрема, право сімей і общин корінних народів на збереження спільної відповідальності за виховання, навчання, освіту та добробут їхніх дітей, сумісне з правами дитини,
вважаючи, що права, закріплені в договорах, угодах та інших конструктивних домовленостях між державами і корінними народами, у деяких ситуаціях є предметом уваги, зацікавленості та об’єктом відповідальності міжнародного співтовариства та носять міжнародний характер,
вважаючи також, що договори, угоди та інші конструктивні домовленості та відносини, які вони відображають, слугують основою для більш міцного партнерства між корінними народами та державами,
визнаючи, що Статут Організації Об’єднаних Націй, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (2) та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (2), а також Віденська декларація і Програма дій (3) підтверджують основоположне значення права на самовизначення всіх народів, з огляду на яке вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно здійснюють свій економічний, соціальний і культурний розвиток,
пам’ятаючи про те, що ніщо в цій Декларації не може бути використане для відмови будь-якому народу в його праві на самовизначення, яке здійснюється відповідно до міжнародного права,
будучи переконаною, що визнання прав корінних народів відповідно до цієї Декларації буде сприяти розвитку гармонійних та які грунтуються на співпраці відносин між державою та корінними народами, заснованих на принципах справедливості, демократії, поваги прав людини, недискримінації та добросовісності,
спонукаючи держави дотримуватись та ефективно виконувати всі їхні зобов’язання щодо корінних народів за міжнародними договорами, зокрема, за тими договорами, які стосуються прав людини, консультуючись та співпрацюючи з відповідними народами,
підкреслюючи, що Організація Об’єднаних Націй покликана відігравати важливу і послідовну роль у заохоченні та захисті прав корінних народів,
вважаючи, що ця Декларація є ще одним важливим кроком на шляху до визнання, заохочення та захисту прав і свобод корінних народів та в розвитку відповідної діяльності системи Організації Об’єднаних Націй у цій сфері,
визнаючи і підтверджуючи, що представники корінних народів мають право без будь-якої дискримінації користуватися всіма правами людини, визнаними в міжнародному праві, і що корінні народи володіють колективними правами, які абсолютно необхідні для їхнього існування, добробуту і всебічного розвитку як народів,
визнаючи, що становище корінних народів є різним у різних регіонах та в різних державах і що необхідно приймати до уваги важливість національних та релігійних особливостей та різноманітних історичних та культурних традицій,
урочисто проголошує нижчевикладену Декларацію Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів як еталон, до якого слід прямувати в дусі партнерства та взаємної поваги:
Стаття 1
Корінні народи мають право, колективно та індивідуально, на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами, визнаними у Статуті Організації Об’єднаних Націй, Загальній декларації прав людини (4) та в нормах міжнародного права, які стосуються прав людини.
Стаття 2
Представники корінних народів і корінні народи вільні та рівні зі всіма іншими народами та окремими особами з їхнього числа та мають право бути вільними від будь-якої дискримінації при здійсненні своїх прав, особливо дискримінації на основі їхнього корінного походження та самобутності.
Стаття 3
Корінні народи мають право на самовизначення. З огляду на це вони вільно встановлюють свій політичний статус та вільно здійснюють свій економічний, соціальний та культурний розвиток.
Стаття 4
Корінні народи при здійсненні своїх прав на самовизначення мають право на автономію або самоуправління у питаннях, які належать до їхніх внутрішніх та місцевих справ, а також і шляхів фінансування їхніх автономних функцій.
Стаття 5
Корінні народи мають право зберігати та укріплювати свої особливі політичні, правові, економічні, соціальні та культурні інститути, зберігаючи при цьому своє право, якщо вони цього бажають, на повну участь у політичному, економічному, соціальному та культурному житті держави.
Стаття 6
Кожен представник корінного народу має право на громадянство.
Стаття 7
1. Представники корінних народів мають право на життя, фізичну та психічну недоторканність, свободу та особисту безпеку.
2. Корінні народи мають колективне право на життя в умовах свободи, миру та безпеки як самобутні народи та не повинні зазнавати жодних актів геноциду або будь-яких інших актів насильства, включаючи примусове переміщення дітей, які належать до групи, в іншу.
Стаття 8
1. Корінні народи та їх представники мають право не зазнавати примусової асиміляції або впливу з метою знищення їхньої культури.
2. Держави забезпечують ефективні механізми попередження та правового захисту щодо:
а) будь-якої дії, метою або результатом якої є позбавлення їх цілісності як самобутніх народів або їхніх культурних цінностей, чи етнічної ідентичності;
b) будь-якої дії, метою або результатом якої є позбавлення їх своїх земель, території або ресурсів;
с) примусове переміщення населення у будь-якій формі, метою або результатом якої є порушення або підрив будь-якого їхнього права;
d) примусової асиміляції або інтеграції у будь-якій формі;
е) пропаганди у будь-якій формі, метою якої є заохочення або розпалювання спрямованої проти них расової чи етнічної дискримінації.
Стаття 9
Корінні народи та їх представники мають право належати до корінної общини або народності відповідно до традицій та звичаїв цієї общини чи народності. Здійснення такого права не може породжувати жодної дискримінації у будь-якій формі.
Стаття 10
Корінні народи не підлягають примусовому переміщенню зі своїх земель або територій. Жодне переміщення не здійснюється без вільної, попередньої та усвідомленої згоди відповідних корінних народів та здійснюється після укладення угоди, яка передбачає справедливу та чесну компенсацію і, де це можливо, варіант повернення.
Стаття 11
1. Корінні народи мають право на дотримання та відродження своїх культурних традицій та звичаїв. Це включає в себе право на збереження, захист і розвиток попередніх, теперішніх та майбутніх форм виявлення їхньої культури, таких як археологічні та історичні об’єкти, пам’ятки матеріальної культури, малюнки, обряди, технології, образотворче та сценічне мистецтво та література.
2. Держави забезпечують засоби юридичного захисту через ефективні механізми, які можуть включати в себе реституцію, розроблені разом з корінними народами щодо їхньої культурної, інтелектуальної, релігійної та культової власності, відчуженої без їхньої вільної, попередньої та усвідомленої згоди або з порушенням їхніх законів, традицій та звичаїв.
Стаття 12
1. Корінні народи мають право дотримуватися, здійснювати, розвивати та передавати свої духовні та релігійні традиції, звичаї та обряди; право зберігати, охороняти та відвідувати без сторонньої присутності свої місця релігійного та культурного значення; право користуватися та розпоряджатися своїми обрядовими предметами і право здійснювати поховання на батьківщині останки своїх померлих.
2. Держави прагнуть забезпечити можливість доступу до обрядових предметів та останків померлих, які знаходяться у них, та/або їхнього повернення на батьківщину в рамках справедливих, транспарентних та ефективних механізмів, розроблених разом з відповідними корінними народами.
Стаття 13
1. Корінні народи мають право відроджувати, використовувати, розвивати та передавати майбутнім поколінням свою історію, мови, традиції усної творчості, філософію, писемність та літературу, а також давати свої власні назви та імена общинам, місцям та особам та зберігати їх.
2. Держави вживають дієвих заходів задля забезпечення захисту цього права, а також задля забезпечення того, щоб корінні народи могли розуміти і бути зрозумілими в ході політичних, судових та адміністративних процесів, які відбуваються шляхом, якщо це необхідно, забезпечення перекладу або інших належних заходів.
Стаття 14
1. Корінні народи мають право створювати та контролювати свої системи освіти та навчальні заклади, що забезпечують освіту на їхніх рідних мовах, таким чином, щоб це відповідало притаманним їх культурі методам викладання та навчання.
2. Представники корінних народів, особливо діти, мають право на отримання державної освіти всіх рівнів і в усіх формах без будь-якої дискримінації.
3. Держави разом з корінними народами вживають дієвих заходів для того, щоб представники корінних народів, особливо діти, у тому числі ті, які проживають за межами своїх общин, мали, коли це можливо, доступ до освіти з урахуванням їхніх культурних традицій та на їхній мові.
Стаття 15
1. Корінні народи мають право на гідність та різноманітність їхньої культури, традицій, історії та прагнень, які мають належним чином відповідати у сфері освіти та суспільної інформації.
2. Держави, консультуючись та співпрацюючи з відповідними корінними народами, вживають дієвих заходів у боротьбі з упередженням, викоріненням дискримінації та розвитком терпимості, взаєморозуміння та добрих відносин між корінними народами зі всіма іншими верствами суспільства.
Стаття 16
1. Корінні народи мають право створювати свої власні засоби масової інформації на своїх мовах та отримувати доступ до всіх видів засобів масової інформації, які не належать корінним народам, без будь-якої дискримінації.
2. Держави вживають ефективних заходів для того, щоб забезпечити належне відображення в державних засобах масової інформації культурної різноманітності корінних народів. Державам без шкоди для забезпечення повної свободи вираження поглядів слід спонукати приватні засоби масової інформації адекватно відображати культурне різноманіття корінних народів.
Стаття 17
1. Представники корінних народів та корінні народи мають право повною мірою здійснювати всі права, встановлені відповідно до чинного міжнародного та національного трудового права.
2. Держави, консультуючись та співпрацюючи з корінними народами, вживають конкретні заходи для захисту дітей корінних народів від економічної експлуатації і виконання будь-якої роботи, яка може бути небезпечною або стоїть на заваді навчанню дитини, чи завдає шкоди здоров’ю або фізичному, розумовому, духовному, моральному чи соціальному розвитку дітей, враховуючи їхню особливу вразливість та важливість освіти для розширення їхніх можливостей.
3. Представники корінних народів мають право не бути підданими дискримінації щодо умов їх праці та, зокрема, зайнятості або заробітної плати.
Стаття 18
Корінні народи мають право на участь у прийнятті рішень з питань, які зачіпали би їхні права, через представників, які обираються ними самостійно за своїми власними процедурами, а також на збереження та розвиток своїх власних установ, які приймають рішення.
Стаття 19
Держави добросовісно консультуються і співпрацюють з відповідними корінними народами через їхні представницькі інституції з метою заручитися їхньою вільною, попередньою та усвідомленою згодою, перш ніж приймати та здійснювати законодавчі або адміністративні заходи, які можуть їх зачіпати.
Стаття 20
1. Корінні народи мають право на збереження та розвиток своїх політичних, економічних та соціальних систем або інституцій, гарантоване використання своїх засобів, які забезпечують існування та розвиток, і на вільне заняття своєю традиційною та іншою економічною діяльністю.
2. Корінні народи, які позбавлені власних засобів, які забезпечують існування та розвиток, мають право на справедливе відшкодування.
Стаття 21
1. Корінні народи мають право без дискримінації на покращення соціально-економічних умов їх життя, включаючи, зокрема, такі сфери, як освіта, зайнятість, професійно-технічна підготовка та перепідготовка, забезпечення житлом, покращення санітарних норм, охорона здоров’я та соціальне забезпечення.
2. Держави вживають дієвих заходів та, за необхідності, особливі заходи забезпечення безперервного покращення соціально-економічних умов їхнього життя. Конкретна увага приділяється правам та особливим потребам літніх осіб, жінок, молоді, дітей та інвалідів, які є представниками корінних народів.
Стаття 22
1. При реалізації цієї Декларації конкретна увага приділяється правам та особливим потребам літніх осіб, жінок, молоді, дітей та інвалідів, які є представниками корінних народів.
2. Держави спільно з корінними народами здійснюють заходи для забезпечення того, щоб жінки та діти, які є представниками корінних народів, користувались повним захистом та гарантіями від усіх форм насильства та дискримінації.
Стаття 23
Корінні народи мають право визначати пріоритети та розробляти стратегії з метою здійснення свого права на розвиток. Зокрема, корінні народи мають право активно брати участь у розробці та визначенні програм з охорони здоров’я, житлових та інших соціально-економічних програм, які їх зачіпають, та, наскільки це можливо, реалізовувати такі програми через свої власні інституції.
Стаття 24
1. Корінні народи мають право на свою традиційну медицину і на збереження своєї лікарської практики, враховуючи збереження найважливіших лікарських рослин, тварин та мінералів. Представники корінних народів також мають право на доступ без будь-якої дискримінації до всіх видів соціального та медичного обслуговування.
2. Представники корінних народів мають рівне право на користування найвищим досяжним рівнем фізичного та психічного здоров’я. Держави здійснюють всі необхідні кроки для поступового досягнення мети повної реалізації цього права.
Стаття 25
Корінні народи мають право підтримувати та укріплювати свій особливий духовний зв’язок з традиційно належними їм або іншим чином зайнятими або використовуваними ними землями, територіями, водами та морськими прибережними водами, а також іншими ресурсами та у зв’язку з цим нести свою відповідальність перед майбутніми поколіннями.
Стаття 26
1. Корінні народи мають право на землі, території та ресурси, якими вони традиційно володіли, які вони традиційно займали або тим чи іншим чином використовували або набули.
2. Корінні народи мають право мати у власності, використовувати, освоювати або контролювати землі, території та ресурси, якими вони володіють з огляду на традиційне володіння або інше традиційне заняття або використання, а також ті, які вони набули іншим способом.
3. Держави забезпечують юридичне визнання та захист таких земель, територій та ресурсів. Таке визнання здійснюється з належною повагою до звичаїв, традицій та систем землеволодіння відповідних корінних народів.
Стаття 27
Держави з належним визнанням законів, традицій, звичаїв та систем землеволодіння корінних народів встановлюють та здійснюють разом з відповідними корінними народами справедливий, незалежний, безсторонній, відкритий та транспарентний процес визнання та юридичного підтвердження прав корінних народів щодо їхніх земель, територій та ресурсів, враховуючи ті, якими вони традиційно володіли або які вони іншим способом займали або використовували. Корінні народи мають право брати участь у цьому процесі.
Стаття 28
1. Корінні народи мають право на відшкодування за рахунок засобів, які можуть включати в себе реституцію або, якщо це не можливо, у вигляді справедливої компенсації за землі, території та ресурси, якими вони традиційно володіли або іншим способом займали або використовували і які були конфісковані, відчужені, зайняті, використані або яким було завдано шкоду без їхньої вільної, попередньої та усвідомленої згоди.
2. Якщо з відповідними народами немає добровільно досягнутої домовленості про інше, така компенсація надається у формі земель, територій та ресурсів, які рівноцінні за своєю якістю, розміром та юридичним статусом, або у вигляді грошової компенсації чи іншого відповідного відшкодування.
Стаття 29
1. Корінні народи мають право на збереження та охорону навколишнього середовища та родючості їхніх земель або територій та ресурсів. Держави створюють та здійснюють програми допомоги для корінних народів з метою забезпечення такого збереження та охорони без будь-якої дискримінації.
2. Держави здійснюють дієві заходи щодо недопущення зберігання небезпечних матеріалів на землях або територіях корінних народів або вивезення небезпечних матеріалів на землі або території корінних народів без їхньої вільної, попередньої та усвідомленої згоди.
3. Держави вживають також дієвих заходів для забезпечення, у разі необхідності, належного впровадження програм моніторингу, збереження та відновлення здоров’я корінних народів у тому вигляді, як вони розробляються та здійснюються народами, які зазнали негативного впливу таких матеріалів.
Стаття 30
1. Військова діяльність на землях або територіях корінних народів не проводиться, за винятком випадків, коли її проведення виправдано наявністю відповідних державних інтересів або щодо неї є іншим чином вільно висловлена згода або прохання зі сторони відповідних корінних народів.
2. Перед використанням земель або територій корінних народів для військової діяльності держави проводять ефективні консультації із зацікавленими корінними народами шляхом належних процедур і, зокрема, через їхні представницькі інституції.
Стаття 31
1. Корінні народи мають право на збереження, контроль, охорону та розвиток своєї культурної спадщини, традиційних знань та традиційних форм культурного вираження, а також проявів їхніх наукових знань, технологій і культури, враховуючи людські та генетичні ресурси, насіння, ліки, знання властивостей фауни і флори, традиції усної творчості, літературні твори, малюнки, спорт і традиційні ігри та образотворче і сценічне мистецтво. Вони мають також право на збереження, контроль, захист та розвиток своєї інтелектуальної власності на таку культурну спадщину, традиційні знання та традиційні форми вираження культури.
2. Разом із корінними народами держави здійснюють ефективні заходи з метою визнання та захисту здійснення цих прав.
Стаття 32
1. Корінні народи мають право визначати пріоритети та розробляти стратегії освоєння або використання своїх земель чи територій та інших ресурсів.
2. Держави добросовісно консультуються та співпрацюють із відповідними корінними народами через їхні представницькі інституції з метою отримати їхню вільну та усвідомлену згоду до затвердження будь-якого проекту, який зачіпає їхні землі або території та інші ресурси, особливо у зв’язку з освоєнням, використанням або розробкою корисних копалин, водних або інших ресурсів.
3. Держави забезпечують ефективні механізми справедливого та чесного відшкодування у зв’язку з будь-якою такою діяльністю, та вживають належних заходів для пом’якшення її негативних наслідків для навколишнього середовища, економіки, суспільства, культури та духовного розвитку.
Стаття 33
1. Корінні народи мають право визначати себе або свою етнічну ідентичність відповідно до своїх звичаїв та традицій. Це не завдає шкоди праву представників корінних народів на отримання громадянства держав, у яких вони проживають.
2. Корінні народи мають право визначати структуру та обирати членів у склад своїх інституцій згідно зі своїми власними процедурами.
Стаття 34
Корінні народи мають право на заохочення, розвиток та збереження своїх інституційних структур та своїх особливих звичаїв, духовності, традицій, процедур, практики і, у тих випадках, коли вони існують, правових систем або звичаїв, відповідно до міжнародних стандартів у сфері прав людини.
Стаття 35
Корінні народи мають право визначати обов’язки окремих осіб щодо їхніх общин.
Стаття 36
1. Корінні народи, зокрема ті народи, які розділені міжнародними кордонами, мають право підтримувати та розвивати контакти, відносини та співпрацю, включаючи діяльність з духовною, культурною, політичною, економічною та соціальною метою, з тими, хто входить до їхнього складу, а також з іншими народами через кордони.
2. Держави, консультуючись та співпрацюючи з корінними народами, вживають ефективних заходів щодо полегшення використання цього права та забезпечення його здійснення.
Стаття 37
1. Корінні народи мають право на визнання, дотримання та забезпечення виконання договорів, укладених з державами або їхніми правонаступниками, і на дотримання та повагу державами таких договорів, угод та інших конструктивних домовленостей.
2. Ніщо в цій Декларації не може бути витлумачено як таке, що применшує або виключає права корінних народів, які містяться в договорах, угодах та інших конструктивних домовленостях.
Стаття 38
Держави, консультуючись та співпрацюючи з корінними народами, здійснюють ефективні заходи, у тому числі законодавчі заходи, для досягнення мети цієї Декларації.
Стаття 39
Корінні народи мають право на доступ до фінансової та технічної допомоги зі сторони держав та шляхом міжнародної співпраці з метою здійснення прав, які містяться в цій Декларації.
Стаття 40
Корінні народи мають право на доступ та швидке вирішення в рамках справедливих процедур врегулювання конфліктів та спорів з державами та іншими сторонами, а також на ефективні засоби юридичного захисту у випадку будь-яких порушень їхніх індивідуальних та колективних прав. У таких рішеннях належним чином беруться до уваги звичаї, традиції, норми та правові системи відповідних корінних народів та міжнародні права людини.
Стаття 41
Органи та спеціалізовані установи системи Організації Об’єднаних Націй та інші міжурядові організації сприяють повній реалізації положень цієї Декларації шляхом налагодження, зокрема, співпраці з метою надання фінансової та технічної допомоги. Повинні бути визначені шляхи та засоби забезпечення участі корінних народів у вирішенні питань, які їх зачіпають.
Стаття 42
Організація Об’єднаних Націй, її органи, включаючи Постійний форум з питань корінних народів, і спеціалізовані установи, у тому числі на державному рівні, держава сприяють дотриманню та повному застосуванню положень цієї Декларації та приймають наступні заходи для ефективного застосування цієї Декларації.
Стаття 43
Визнані в цій Декларації права становлять собою мінімальні стандарти для забезпечення виживання, поваги гідності та добробуту корінних народів світу.
Стаття 44
Всі права і свободи, визнані цією Декларацією, рівною мірою гарантуються чоловікам та жінкам, які є представниками корінних народів.
Стаття 45
Ніщо в цій Декларації не може бути витлумачене як таке, що применшує або припиняє права, якими володіють на сьогодні або які можуть набути в майбутньому корінні народи.
Стаття 46
1. Ніщо в цій Декларації не може бути витлумачене як таке, що припускає будь-яке право будь-якої держави, народу, групи осіб або окремої особи займатись будь-якою діяльністю або вчиняти будь-які дії з порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй або розглядатись як таке, що санкціонує чи заохочує до будь-якої дії, яка вела б до роз’єднання або до часткового чи повного порушення територіальної цілісності та політичної єдності суверенних та незалежних держав.
2. При здійсненні прав, проголошених у цій Декларації, поважаються права людини та основні свободи всіх. На здійснення прав, які викладені у цій Декларації, поширюються лише такі обмеження, які визначаються законом, і відповідно до міжнародних обов’язків у сфері прав людини. Будь-які такі обмеження є недискримінаційними і цілком необхідними виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших та задоволення справедливих і найбільш нагальних вимог демократичного суспільства.
3. Положення, які викладені в цій Декларації, тлумачаться відповідно до принципів справедливості, демократії, поваги прав людини, рівності, недискримінації, ефективного управління та добросовісності.
Примітки:
1. Див. Офіційний звіт Генеральної Асамблеї, шістдесят перша сесія, Доповнення № 53 (А/61/53), частина 1, глава ІІ, розділ А.
2. Див. Резолюцію 2200 А (XXІ), додаток.
3. А/КОНФ. 157/24 (Частина 1), глава ІІІ.
4. Резолюція 217 А (ІІІ).
Baş Assambleya
Altmış birinci sessiya
Kün tertibiniň 68-ci maddesi
Baş Assambleyanıň çıqarğan qararı
[esas komitetlerge teslim etüvsiz (A/61/L.67 ve Add.1)]
61/295. Birleşken Milletler Teşkilâtınıň temel halqlarnıň haq-huquqları haqqında beyannamesi
Baş Assambleya,
İnsan haq-huquqları Keňeşi’niň temel halqlarnıň haq-huquqları haqqında Birleşken Milletler Teşkilâtı Beyannamesiniň metnini qabul etken 29 İyün 2006 tarihlı 1/2 qararında (1) yer alğan Keňeş’niň tevsiyesini diqqatqa alaraq,
İleride Beyanname hususında aqıl tanışmaq maqsadınen onıň baqılmasını ve onıň haqqında qarar qabul etilmesini soňrağa bıraqıp, Baş Assambleya’niň 61-ci sessiyası bitmezden evvel bu protseduralarnıň bitirilmesi qararlaştırılğan 20 Dekabr 2006 tarihlı 61/178 qararını delil olaraq köstererek,
İşbu qararnıň ilâvesinde yer alğan temel halqlarnıň haq-huquqları hususındaki Birleşken Milletler Teşkilâtınıň Beyannamesini qabul ete.
107-ci umumiy toplaşuv,
13 Sentâbr 2007
İlâve
Birleşken Milletler Teşkilâtınıň temel halqlarnıň haq-huquqları haqqında beyannamesi
Baş Assambleya,
Birleşken Milletler Teşkilâtı Nizamnamesiniň printsip ve maqsatlarına ve devletniň Nizamname mucibi üstüne alğan mecburiyetlerini göňülli olaraq yerine ketirmek mecburiyetinde olması printsipine köre hareket eterek,
Temel halqlarnıň başqa halqlarğa nisbeten musaviy olmalarına ve aynı vaqıtta bütün halqlarnıň bir-birinden farqlı olmağa, bu özleriniň özgün sıfatında tanılmağa ve sayılmağa haqqını tasdiq eterek,
Bunıňnen birge bütün halqlarnıň medeniyeti ve medeniy zenginliklerine öz hissesini qoşqanlarını ve insanlıqnıň umumiy mirasını meydanğa ketirgenlerini tasdiq eterek,
Milliy alâmetke, ırq, din, etnik ve medeniy farqlılığına köre bir halqlarnı ve insanlarnı başqalarından üstün tutqan, ya da bu üstünlikni tasdiq etken çeşit doktrinalarnıň, siyasetler ve tatbiqatlarnıň mahiyetince ırqçı, ilim baqımından esassız, huquq baqımından keçersiz, ahlâqça ayıp, içtimaiy baqımdan adaletsiz olğanlarını tasdiq eterek,
Temel halqlarnıň öz haq-huquqlarından faydalanğanda her türlü diskriminatsiyadan qorçalanması kerekligini tasdiq eterek,
Temel halqlarnıň mustemleke halına ketirilgenleri, topraqtan, tabiiy zenginliklerden mahrum etilgenleri neticesinde öz menfaatları ve ihtiyacları mucibi inkişaf etmek haqqından faydalanalmağanları içün tarihiy adaletsizliklerniň qurbanları olğanlarına tasalanaraq,
Temel halqlarnıň siyasiy, iqtisadiy ve içtimaiy qurulışlarına, medeniyetine, diniy anânelerine, tarihı ve felsefesine esaslanğan huquqlarınıň, bilhassa olarnıň öz topraqlarına, ülkelerine ve tabiiy zenginliklerine nisbeten ayrılmaz haq-huquqlarınıň hürmet etilmesi ve rağbetlendirilmesi zaruretini qabul eterek,
Devletlernen yapılğan muqavelelerde, uzlaşmalarda ve başqa konstruktiv muqavelelerde qayd etilgen temel halqlar haq-huquqlarınıň hürmet etilmesi ve rağbetlendirilmesi kerekligini qabul eterek,
Temel halqlarnıň ne yerde olmasın, özlerine nisbeten diskriminatsiya ve zulumnıň her türlü şekillerine soň bermek maqsadınen siyasiy, iqtisadiy ve medeniy inkişafları oğrunda öz küçlerini birleştirgenlerini büyük memnüniyetnen qayd eterek,
Temel halqlar tarafından olarnıň özlerinen, topraqlarınen, ülkelerinen, tabiiy baylıqlarınen bağlı vaqialarnı kontrol etüvleri olarnıň institutlarınıň, medeniyet ve anâneleriniň saqlanması ve ilerilemesine, hem de olarnıň özleriniň menfaatları ve ihtiyacları mucibi inkişaf etmelerine çalışacağına emin olaraq,
Temel halqlarnıň bilgilerini, medeniyetlerini ve anâneviy tatbiqatlarını hürmet etüvniň muntazam ve adaletli inkişafqa ve tabiatnıň keregince qorçalanılmasına çalışacağını qabul eterek,
Temel halqlar yaşağan toplulıqlarnıň ve ülkelerniň silâhsızlandırılmasınıň tınçlıqqa, iqtisadiy ve içtimaiy teraqqiyatqa, dünyadaki milletlerniň ve halqlarnıň bir-birini aňlav ve özara dostluq munasebetleriniň inkişafına qoşqan hissesini qayd eterek,
Temel halqlarğa mensüp qorantalarnıň ve toplulıqlarnıň öz balalarını bala haq-huquqları mucibi terbiyelemeleri, ögretmeleri ve olarnıň seadetleri içün birlikte mesüliyet taşuv haqlarını qabul eterek,
Devletler ve temel halqlar arasında yapılğan muqavelelerde, uzlaşmalarda ve başqa konstruktiv muqavelelerde pekitilgen huquqlarnıň bazı hallarda alemniň qayğıruvına lâyıq olıp, onıň mesüliyet obyekti sıfatında halqara harakter taşığanlarını hesapqa alaraq,
Muqavelelernıň, uzlaşuvlarnıň ve başqa konstruktiv muqaveleler ve munasebetlerniň temel halqlarnen olar yaşağan devletler arasında daa qaviy ortaqlıqnıň inkişafına hızmet etkenini hesapqa alaraq,
Birleşken Milletler Teşkilâtı Nizamnamesi, İqtisadiy, içtimaiy ve medeniy huquqlar haqqında halqara pakt (2) ve siyasiy ve vatandaşlıq huquqları haqqında halqara pakt (2), hem de Viyana beyannamesi ve Hareket etüv programması (3) bütün halqlarnıň öz muqadderatını özleri çezüv huquqınıň esaslandırıcı ehemmiyetini tasdıqlaylar ve bunıň esasında o halqlar özleriniň siyasiy statuslarını belgiley bilgenlerini ve özleriniň iqtisadiy, içtimaiy ve medeniy inkişaflarını serbest surette ömürge keçire bilgenlerini qayd eterek,
Mezkur Beyannameniň hiç bir maddesi her hangi bir halqnıň halqara huquq mucibi öz muqadderatını özleri çezmek huquqını red etüv içün qullanılamaycağını hatırlataraq,
Temel halqlarnıň mezkur Beyanname mucibi haq-huquqlarını tanımağa, devlet ve temel halqlar arasında adalet, demokratiya, insan huquqına sayğı, diskriminatsiyasızlıq ve namuslılıq printsiplerine esaslanğan emekdaşlıq munasebetleriniň inkişafına yardım etecegine emin olaraq,
Devletlerni halqara muqaveleler boyunca temel halqlarğa nisbeten öz mecburiyetlerini, cümleden insan haq-huquqları hususındaki muqavelelerni effektiv surette yerine ketirmelerini icap ettirerek,
Birleşken Milletler Teşkilâtı’nıň temel halqlarnıň haq-huquqlarını teşviq etüv ve qorçalavda muhim ve izçen rol oynamağa mecbur olmasını urğulayaraq,
İşbu Beyanname temel halqlarnıň haq-huquqları ve serbestliklerini tanuv, rağbetlendirüv ve qorçalav içün ve Birleşken Milletler Teşkilâtı sistemasınıň bu sahağa ait faaliyetiniň inkişafı içün daha bir muhim adım olğanını tahmin eterek,
Temel halqlarğa mensüp insanlarnıň devletler huquqında tanılğan her hangi bir insan haqqından hiç bir türlü diskriminatsiyağa oğratılmayıp faydalana bilmelerini, ve temel halqlarnıň olarnıň keçinmeleri, eyihallılığı ve her taraflı inkişafları içün oldıqça kerekli olğan kollektiv haq-huquqlarına sahip olmalarını qabul eterek ve tasdiqlayaraq,
Temel halqlarnıň vaziyeti çeşitli bölgelerde ve memleketlerde farqlı olğanından ötrü regional ve milliy hususiyetleriniň ve çeşitli tarihiy, medeniy anâneleriniň diqqatqa alınması kerekligini qabul eterek,
Birleşken Milletler Teşkilâtınıň temel halqlar haq-huquqları hususında işbu Beyannamesini ortaqlıq ve qarşılıqlı sayğı ruhunda kütülmesi zarur olğan bir etalon sıfatında tantanalı surette beyan ete:
1-ci madde
Temel halqlar Birleşken Milletler Teşkilâtınıň Nizamnamesinde, İnsan haq-huquqları boyunca umumiy beyannamede (4) ve halqara huquqnıň insan haq-huquqlarına dair qararlarında qabul etilgen insannıň bütün haq-huquqlarından ve esas serbestliklerinden kollektiv ve individual şekilde faydalana bileler.
2-ci madde
Temel halqlarğa mensüp şahslar ve temel halqlarnıň özleri başqa halqlarnen ve şahslarnen teň haqlı ve hür olmaq, öz haq-huquqlarından faydalanuv ceryanında diskriminatsiyanıň her çeşitinden, bilhassa olarnıň temel aslı ve özgünliginden sebep yüz bergen diskriminatsiyadan serbest olmaq huquqına maliktirler.
3-ci madde
Temel halqlar öz muqadderatını özleri çezüv huquqına sahiptirler. Olar bu huquqqa esaslanaraq özleriniň siyasiy statusını belgiley bileler ve özleriniň iqtisadiy, içtimaiy ve medeniy inkişafını kerçekleştire bileler.
4-ci madde
Temel halqlar öz muqadderatını özleri çezüv huquqını kerçekleştirir ekenler, olarnıň içki ve mahalliy meselelerini ve muhtar vazifelerini finansirlev vastaları ve yollarına dair meselelerni çezüv yolında mustaqillik ya da öz-özüni idare etüv huquqına sahiptirler.
5-ci madde
Temel halqlar devletniň siyasiy, iqtisadiy, içtimaiy hayatında iştirak etüv huquqını kerçekleştirmek istegenleri taqdirde bu huquqnı kerçekleştire bileler ve aynı vaqıtta olar özleriniň siyasiy, iqtisadiy, içtimaiy ve medeniy institutlarını saqlamaq ve pekitmek huquqına maliktirler.
6-cı madde
Temel halqqa mensüp her bir insannıň vatandaşlıqqa haqqı bardır.
7-ci madde
1. Temel halqlarğa mensüp şahslarnıň yaşavğa, cismaniy ve ruhiy toqunılmazlıqqa, serbestlikke ve şahsiy tehlükesizlikke haqları bardır.
2. Temel halqlar serbestlik, tınçlıq, tehlükesizlik şaraitinde özgün halqlar sıfatında yaşamaq kollektiv huquqına sahip olaraq genotsidniň her hangi bir hareketine ya da zorlavnıň başqa türlü çeşitine, şu cümleden bir milletke mensüp balalarnı başqa milletke avuştıruv kibi hareketlerge oğratılmamalılar.
8 –ci madde
1. Temel halqlar ve olarğa mensüp şahslar zoraki assimilâtsiyağa ya da olarnıň medeniyetini yoq etmek maqsadınen yapılğan hareketlerge oğratılmamaq haqqına sahiptirler.
2. Devletler aşağıdakilerniň ögüni aluv ve huquqiy cihetten qorçalavnıň effektiv mehanizmlerini temin etmeliler:
a) Halqlarnı olarnıň bir-bütünliginden, medeniy degerlerinden ya da etnik özgünliginden mahrum etmek maqsadınen yapılğan her hangi hareketke ya da aqıbeti aynı şu ola bilecek faaliyetlerge ait her hareketke qarşı;
b) Olarnı öz topraqlarından, ülkelerinden ve tabiiy baylıqlarından mahrum etmek maqsadınen yapılğan ve aqıbeti aynı şu ola bilecek her bir hareketke qarşı,
c) Olarnıň her hangi bir haq-huquqını taptamaq ve bozmaq maqsadınen yapılgan ve neticesinde bunı közde tutaraq ehalini yaşağan yerinden başqa yerge mecburiy surette köçürüvniň her çeşit şekline qarşı,
- Zoraki assimilâtsiya ve integratsiyanıň her hangi şekline qarşı,
e) Olarğa qarşı ırqiy ve etnik diskriminatsiyanı rağbetlendirüv ya da qozğav maqsadınen yapılgan teşviqatnıň her hangi şekline qarşı.
9-cı madde
Temel halqlar ve olarğa mensüp şahslar temel toplulıqqa ya da halqqa işbu toplulıqnıň ya da halqnıň anâneleri ve adetleri mucibi mensüp olmaq haqqına sahiptirler. Bu haqtan faydalanuv diskriminatsiyanıň hiç bir şekline sebep ola bilmez.
10-cı madde
Temel halqlar öz topraqlarından ya da ülkelerinden cebren çıqarıla bilmezler. Temel halqlarnı, olarnıň serbest şekilde ve kün evvelden aňlı surette razılıqları olmadan yaşağan yerlerinden başqa yerge hiç bir türlü köçürilmemeliler. Yalıňız olarğa ketirilgen zararnı adaletli surette ödelmesi ve, imkânı olğanda, temel halqlarnıň öz yerlerine keri qaytarılması közge alınıp aňlaşma yapılğanı taqdirde böyle hareketler yapıla bilir.
11-ci madde
1. Temel halqlar özleriniň anâneneleri ve adetlerini kütmek ve yaňıdan tiklemek huquqına sahiptirler. Bunı olar mimariy ve tarihiy obyektler, maddiy medeniyet abideleri, resimler, adetler, tehnologiyalar, tasviriy ve ameliy sanat ve edebiyat kibi medeniyetleriniň evvelki, bugünki ve ilerideki ifadelenüv şekillerini saqlamaq ve qorçalamaq huquqına malikler dep aňlamalı.
2. Devletler temel halqlarnen birlikte olarnıň serbest şekilde ve kün evvelden aňlaşılğan aňlı serbest razılığısız, ya da olarnıň qanunlarına, anânelerine ve adetlerine zıt olaraq zornen tutıp alınğan medeniy, intellektual, diniy mülkiyeti hususında işlep çıqarılğan ve restitutsiyanı da qavrap alğan huquqiy qorçalav vastalarını effektiv mehanizmler yardımınen temin etmeliler.
12-ci madde
1. Temel halqlar özleriniň ruhiy ve diniy anânelerini, adetlerini ve merasimlerini kütmek, ileriletmek ve kelecek nesillerge yetiştirmek huquqına; özleri içün muhim diniy ve medeniy ehemmiyetke malik yerlerni yabancılarnıň qarışmalarısız saqlamaq, qorçalamaq ve ziyaret etmek huquqına; merasimleriniň kütülmesi içün kerek olğan şeylerni qullanmaq ve olülerini vatanlarında cıymaq huquqına sahiptirler.
2. Devletler temel halqlarnıň merasimleri kütülgen yerlerni, merhumlarınıň qabirlerini ziyaret etüvni ya da temel halqlarnen birlikte işlep çıqılğan adaletli, transparent ve ameliy mehanizmler esasında olarnı vatanlarlarına qaytarmaq imkânını yaratmağa tırışmalılar.
13-ci madde
1. Temel halqlar öz tarihını, tilini, ağız yaratıcılığını, felsefesini, yazıları ve edebiyatını ğayrıdan tiklemek, qullanmaq, ileriletmek ve kelecek nesillerge yetiştirmek huquqına hem de cemiyetlerge, yerlerge ve şahslarğa öz adlarını bermek ve olarnı saqlamaq huquqına sahiptirler.
2. Devletler bu huquqnıň qorçalanmasını temin eter, hem de temel halqlarnıň siyasiy, idariy, adliy ceryanlarda iştirak eterken, ne olayatqanını olar aňlaya bilmeleri ve olarnı da aňlamaları içün olarnı tercimenen ya da başqa qullanuv vastalarınen temin etüvniň aqiqiy tedbirlerini ömürge keçirmeliler.
14-ci madde
1. Temel halqlar özleriniň ogretüv ve ders berüv medeniyetine uyğun surette ana tilinde tahsil sistemasını ve oquv yurtlarını meydanğa ketirmek ve kontrol etmek huquqına sahiptirler.
2. Temel halqlarğa mensüp şahslar, hususan balalar, diskriminatsiyağa oğratılmadan bütün seviyede ve şekildeki devlet tahsilini körmek huquqına sahiptirler.
3. Devletler temel halqlarnen birlikte temel halqlarğa mensüp şahslarnıň, bilhassa balalarnıň, şu cümleden öz toplulıqları tışında yaşağanlarnıň da, imkân olğanı taqdirde, medeniy anâneleri hesapqa alınaraq, öz ana tillerinde tahsil elde etmeleri içün ameliy tedbirlerni ömürge keçirmeliler.
15-ci madde
1. Temel halqlarnıň öz şahsiy menligine, medeniyetleriniň çeşitligine, öz anânelerine, öz tarihı ve arzu-isteklerine haqları bar ki, olarnıň bu haqqı umumtahsil ve içtimaiy informatsiya sahasında keregi kibi aks olunmaq borclı.
2. Devletler temel halqlar ile aqıl tanışuv ve emekdaşlıq yapuv sayesinde hurafatlarnen küreşüv, diskriminatsiyanı yoq etüv ve temel halqlar ve cemiyetniň başqa tabaqaları arasında tolerantlıqnı, eyi munasebetlerni inkişaf ettirüv içün tesirli tedbirlerni ömürge keçirmeliler.
16-cı madde
1. Temel halqlar öz ana tillerinde özleriniň kütleviy informatsiya vastalarını meydanğa ketirmek ve hiç bir türlü diskriminatsiyağa oğratılmayıp, temel halqlarnıň himayesinde olmağan bütün informatsiya vastalarından faydalanmaq huquqına sahiptirler.
2. Devletler devletniň informatsiya vastalarında temel halqlarnıň medeniyet çeşitliginiň keregince aks olunmasını temin etmek içün qattı çareler körmeliler. Devletler fikirlerniň serbest ifadelenmesini temin etmek içün kütleviy informatsiya vastalarında temel halqlarnıň medeniyet çeşitliginiň keregi kibi aks olunmasını rağbetlendirmeliler.
17-ci madde
1. Temel halqlarğa mensüp şahslar ve temel halqlarnıň özleri halqara ve devlet içi emek huquqı mucibi belgilengen huquqlarnıň hepsini ömürde tatbiq etmek huquqına sahiptirler.
2. Devletler temel halqlarnen aqıl tanışuv ve emekdaşlıq sayesinde temel halqlarnıň balalarını iqtisadiy istismardan qorçalav içün hem de olarnıň hususiy çetinliklerini ve tahsilniň olarnıň imkânlarını kenişletüvde büyük ehemmiyeti olğanını diqqatqa alaraq, balanıň oquvına, sağlığına ya da onıň cismaniy, ruhiy, intellektual, ahlâqiy hem de içtimaiy inkişafına zarar ketire bilgen her hangi hızmetni eda etüvden qorçalamaq içün qattı çareler körmeliler.
3. Temel halqlarğa mensüp şahslar iş şartları, hususan işnen temin olunuv ve aylıqları cihetinden diskriminatsiyağa oğratılmamalılar.
18-ci madde
Temel halqlarnıň öz protseduraları mucibi saylanğan temsilcileri vastasınen özleriniň menfaatları ve haq-huquqlarınen bağlı meseleler boyunca qararlar qabul etüvde iştirak etmege hem de özleriniň direktiv muessiselerini saqlamağa ve ileriletmege haq-huquqları bardır.
19-cı madde
Devletler temel halqlarnıň menfaatlarına toquna bilecek nasıldır bir qanun ya da idariy bir tedbir qabul olunmaz ve yerine ketirilmez evvel başta temel halqlarnıň kün evvelden uzlaşılğan serbest ve şuurlı razılığına irişmek maqsadınen olarnıň temsiliy institutlarınen aqıl tanışırlar ve emekdaşlıq yaparlar.
20-ci madde
1. Temel halqlar özleriniň siyasiy, iqtisadiy ve içtimaiy sistema ve institutlarını saqlamaq ve inkişaf ettirmek, keçinmelerini ve ilerilemelerini temin etici vastalarnı kefaletli qullanmaq, anâneviy ve başqa türlü iqtisadiy faaliyetlernen serbest oğraşmaq huquqına sahiptirler.
2. Keçinüvni ve ilerilevni temin etici vastalardan mahrum etilgen temel halqlar adaletli huquqiy qorçalanuv huquqına sahiptirler.
21-ci madde
1. Temel halqlar öz yaşayışlarınıň içtimaiy ve siyasiy şaraitini, şu cümleden işnen temin olunuv, professional ve tehnikiy hazırlıq ve yaňı zenaat elde etüv, mesken, sanatoriy, sağlıq saqlav ve içtimaiy yardım teminini hiç bir diskriminatsiyasız yahşılaştıruv huquqına sahiptirler.
2. Devletler temel halqlarnıň yaşayışınıň içtimaiy ve iqtisadiy şaraitini toqtamadan eyileştirüv içün qattı çareler körmeli ve, kerek olsa, mahsus tedbirler ömürge keçirmeliler. Qartlarnıň, qadınlarnıň, yaşlarnıň, balalarnıň ve zayıflarnıň haq-huquqları ve alelhusus ihtiyaclarına konkret diqqat ayrılmalı.
22-ci madde
1. İşbu Beyanname ömürge keçirilgende, temel halqlarğa mensüp ihtiyarlarnıň, qadınlarnıň, yaşlarnıň, balalarnıň ve zayıflarnıň haq-huquqları ve hususiy ihtiyaclarına konkret diqqat ayrılır.
2. Devletler temel halqlarnen birlikte temel halqlarğa mensüp qadınlar ve balalarnıň cebir ve diskriminatsiyanıň bütün şekillerinden qorçalanmaları ve kefaletlerden faydalanmaları içün çareler körmeliler.
23. madde
Temel halqlar özleriniň inkişafı maqsadında zarur prioritetlerini ve strategiyalarını belgilemek huquqına sahiptirler. Temel halqlar hususan sağlıq saqlavnen, meskennen bağlı ve başqa içtimaiy ve iqtisadiy programmalarnı işlep çıqaruvda ve belgilevde faal iştirak etmek ve bu programmalarnı özleriniň institutları yardımınen ömürge keçirmek haqqına sahiptirler.
24-ci. madde
1. Temel halqlar özleriniň anâneviy tıbbiyatını, tedaviylev ameliyatını saqlamaq, bu baqımdan ehemmiyetli ilâc osümliklerinı, hayvanlarını ve minerallarını saqlamaq huquqına malikler. Temel halqlarğa mensüp şahslar diskriminatsiyağa oğratılmadan içtimaiy ve tıbbiy yardımnıň bütün çeşitlerinden faydalana bilirler.
2. Temel halqlarğa mensüp şahslarnıň cismaniy ve ruhiy sağlıq sahalarında irişilgen eň yüksek seviyelerden faydalanmağa teň haq-huquqları bardır. Devletler bu huquqnıň kettikçe hep ömürge keçirilmesi içün bütün çarelerni körmeliler.
25-ci madde
Temel halqlar anâneviy olaraq olarnıň mülkü olğan, ya da olar başqaca işğal etken ve ya qullanğan topraqlarnen, suvlarnen, deňiz yalısı boyundaki suvlarnen hem de başqa tabiiy baylıqlarnen özleriniň hususiy ruhiy bağını tutmaq ve pekitmek ve bu hususta kelecek nesiller aldında büyük mesüliyet taşımaq haqqına sahiptirler.
26-cı madde
1. Temel halqlarnıň evvel-ezelden olarnıň mülkü olğan, ya da olar başqaca işğal etken, qullanğan ya da elge keçirgen topraqlarğa ve tabiiy baylıqlarğa haq-huquqları bardır.
2. Temel halqlar olar tarafından anâneviy olaraq qullanılıp, faydalanılıp kelingen topraqlarğa, tabiiy baylıqlarğa sahip olmaq, olarnı qullanmaq ve kontrol etmek haqqına sahiptirler.
3. Devletler böyle topraqlarnıň, ülkelerniň, resurslarnıň huquq cihetinden tanılmasını ve qorçalanmasını temin etmeliler. Böyle tanıluv temel halqlarnıň adetlerine, anânelerine ve topraq mülkiyeti sistemalarına sayğı kösterüvnen kerçekleştirilir.
27-ci madde
Devletler temel halqlarnıň qanunlarını, anânelerini, adetlerini ve topraq mülkiyeti sistemalarını keregi kibi tanıyaraq ve qabul eterek, temel halqlarnen birlikte anâneviy olaraq olarnıň mülkü olğan, ya da olar başqaca işğal etken ve ya qullanğan topraqlarğa, tabiiy baylıqlarğa temel halqlarnıň huquqı tanılmasınıň ve huquqiy tasdiqınıň adaletli, mustaqil, bitaraf, açıq ve transparent ceryanını teşkil eterler ve kerçekleştirirler. Temel halqlarnıň bu ceryanda iştirak etmege haq-huquqları bardır.
28-ci madde
1. Temel halqlarnıň anâneviy olaraq olarnıň mülkü olğan, ya da olar başqaca işğal etken ve ya qullanğan topraqlarnıň, tabiiy baylıqlarnıň evvelden uzlaşılğan serbest ve aňlı razılığı olmayıp musadere etilgeni, içtimaiyleştirilgeni, işğal etilgeni ya da olarğa zarar ketirilgeni içün restitutsiyanı içine ala bilgen vastalarğa ya da, bunıň imkânı olmağanda, adaletli ve kerekli kölemde ödev yapılmasına haq-huquqları bardır.
2. Temel halqlarnen birlikte göňülli olaraq başqa türlü aňlaşmaĝa irişilmegeni taqdirde, böyle ödev keyfiyet, ölçü ve huquqiy status baqımından teň kelgen degerli topraqlar, ülkeler ve tabiiy baylıqlar sıfatında ya da paranen ödelir.
29-cı madde
1. Temel halqlarnıň mülkü olğan topraqlar ve tabiiy baylıqlarnıň istisal etici qabiliyetini ve özleri yaşağan tabiiy muhitni saqlamağa ve qorçalamağa olarnıň haq-huquqları bardır. Devletler böyle saqlav ve qorçalavnı hiç bir diskriminatsiyasız temin etmek maqsadınen temel halqlar içün yardım programmalarını işlep çıqarmalı ve ömürge keçirmeliler.
2. Devletler temel halqlarnıň evvelden uzlaşılĝan serbest ve şuurlı razılığısız olarnıň topraqlarında ya da ülkelerinde tehlükeli ve zararlı malzemelerni saqlavğa ve yoq etüvge yol bermeyüv boyunca qattı çareler körmeliler.
3. Devletler, zarur olğan taqdirde, böyle malzemelerden zarar körgen temel halqlar öz sağlıqlarını saqlav ve devalav boyunca şart olğan monitoring programmalarınıň keregi kibi özleri tarafından işlenip kerçekleştirilmesi içün ameliy tedbirler körmeliler.
30-cı madde
1. Temel halqlarnıň topraqlarında ya da ülkelerinde harbiy faaliyet yapılmamalı, faqat devlet menfaatları cihetinden bu faaliyet esaslı olğanı taqdirde ya da temel halqlar serbest olaraq bu hususta razılıq bergenleri ya da özleri rica etkenleri taqdirde bu hareketler maqbul ola bilir.
2. Devletler temel halqlarnıň topraqlarını harbiy faaliyet içün qullanmadan evvel menfaat sahipleri olğan temel halqlarnen aňlaşıp, olarnıň temsiliy institutları yardımınen kerekli protseduralardan keçerek keregi kibi aqıl tanışmalılar.
31-ci madde
1. Temel halqlar özleriniň medeniy mirasını, anâneviy bilgileriniň ve medeniy ifadelenüvniň şekillerini hem de ilmiy bilgileriniň, tehnologiyalarınıň, medeniyetiniň belli olmasını, bu arada insaniy ve genetik resurslarını, urluqlarını, ilâclarını, flora ve fauna bilgilerini, ağız yaratıcılığı anânelerini, edebiy eserlerini, resimlerini, sportı ve anâneviy oyunlarını, tasviriy ve icraiy sanatını saqlamaq, kontrol ve himaye etmek, ileriletmek huquqına maliktirler. Olarnıň özleriniň böyle medeniy mirasını, anâneviy bilgilerini ve medeniy ifadelenüv şekillerini intellektual mülkiyet olaraq saqlamağa, kontrol ve himaye etmege haqları bardır.
2. Devletler temel halqlarnen birlikte bu huquqlarnıň tanılması ve qorçalanması içün ameliy çareler körmeliler.
32-ci madde
1. Temel halqlar öz topraqlarını ya da ülkelerini ve diger resurslarını menimsev ve qullanuvnıň prioritetlerini belgilemek ve strategiyalarını işlep çıqarmaq haqqına sahiptirler.
2. Devletler temel halqlarnıň toprağınen, ülkelerinen tabiiy baylıqlarınen bağlı, hususan yer altı baylıqlardan, suv ve başqa resurslardan faydalanuv, menimsev yahut işlevnen bağlı her hangi leyhanı tasdıqlamazdan evvel temel halqlarnıň serbest ve şuurlı qoltutuvını temin etmek maqsadınen olarnıň temsiliy institutlarınen namuslıca aqıl tanışmalı ve emekdaşlıq yapmalılar.
3. Devletler bunıň kibi faaliyetler sayesinde yüz bergen zararnı adaletli ve namuslı surette ödev mehanizmleriniň keregi kibi çalışuvını temin etmeli ve olarnıň tabiat, iqtisadiyat, içtimaiyat, medeniyet ve maneviy inkişafına ketirile bilecek zararnıň aqıbetlerini yımşatmaq içün kerekli çareler körmeliler.
33-ci madde
1. Temel halqlar özlerini ya da öz terkibini özleriniň adet ve anâneleri mucibi belgilemek haqqına sahiptirler. Böyle hal temel halqlarğa mensüp şahslarnıň olar yaşağan devletniň vatandaşları olmaq huquqına zarar ketirmez.
2. Temel halqlar özleriniň protseduraları mucibi öz institutlarınıň qurulışını belgilemek ve olarnıň azalarını ve erkânını saylamaq huquqına sahiptirler.
34-ci madde
Temel halqlar özleriniň institut qurulışlarını, hususiy adetlerini, maneviyetini, anânelerini, protseduralarını, ameliyatını ve, bularnıň bar olğanı taqdirde, huquqiy sistema ve adetlerini insan haq-huquqları sahasındaki halqara standartlar mucibi teşviq etüv, ileriletüv ve saqlav haqqına sahiptirler.
35-ci madde
Temel halqlar ayrı şahslarnıň öz toplulıqlarına nisbeten vazifelerini belgilemek haqqına sahiptirler.
36-cı madde
1. Temel halqlar, hususan devletlerara sıňırlarnen ayrılğan halqlar, olarnıň terkibine kirgenlerinen hem de başqa ecnebiy halqlarınen alâqada bulunmaq ve alâqalarnı, munasebetlerni, emekdaşlıqnı inkişaf ettirmek, şu cümleden maneviy, medeniy, siyasiy, iqtisadiy ve içtimaiy sahalardaki ortaqlıq munasebetlerini inkişaf ettirmek haqqına sahiptirler.
2. Devletler temel halqlarnen aqıl tanışır ve emekdaşlıq yaparken, bu huquqnıň qullanılması ve kerçekleştirilmesini qolaylaştırğan ameliy çareler körmeliler.
37-ci madde
1. Temel halqlarnıň devletlernen ya da olarnıň huquqını elge keçirgenlernen yapılğan muqavelelerni, uzlaşuvlarnı ve başqa konstruktiv muqavelelerni tanımağa, olarğa riayet etmege ve olarnıň edasını temin etmege, böyle aňlaşmalarnıň, uzlaşuvlarnıň ve diger konstruktiv muqavelelerniň devletler tarafından da tanılmasına, kütülmesine ve olarğa hürmet etilmesine haq-huquqları bardır.
2. İşbu Beyannamedeki hiç bir madde muqavelelerde, uzlaşuvlarda ve başqa konstruktiv muqavelelerde yer alğan temel halqlarnıň haq-huquqlarını eksiltken ya da istisna etken madde olaraq tarif etilmemeli.
38-ci madde
Devletler temel halqlarnen aqıl tanışır ve emekdaşlıq yaparken, işbu Beyannameniň maqsatlarına irişmek içün ameliy tedbirlerni ve şu cümleden qanuniy tedbirlerni de ömürge keçirmeliler.
39-cı madde
Temel halqlarnıň işbu Beyannamede yer alğan huquqlarını ömürge keçirüv maqsadında devletniň maliyeviy ve tehnikiy yardımına ve halqara emekdaşlıqnıň qol tutuvına haqları bardır.
40-cı madde
Temel halqlarnıň, olarnen devletler ya da başqa taraflar arasında olğan davalar ve aňlaşmamazlıqlarnıň adaletli protseduralar yolunen tez çezilüvine hem de olarnıň individual ve kollektiv haq-huquqlarınıň her türlü bozuluvlarından effektiv huquqiy qorçalavğa haq-huquqları bardır. Böyle hallarda qabul olunğan qararlarda işbu temel halqlarnıň adetleri, anâneleri, qararları ve huquqiy sistemaları keregi kibi diqqatqa alınmalı.
41-ci madde
Birleşken Milletler Teşkilâtınıň organları ve mahsus muessiseleri hem de başqa hükümetlerara teşkilâtlar maliyeviy ve tehnikiy emekdaşlıq yapuv yolunen işbu Beyannamedeki kosterişlerniň tamamınen ömürge keçirilmesine yardım etmeliler. Temel halqlarnen bağlı meselelerniň çezilüvine temel halqlarnıň iştirakini temin etken yollar ve vastalar belgilenmeli.
42-ci madde
Birleşken Milletler Teşkilâtı, onıň organları, şu cümleden Temel halqlarnıň meseleleri boyunca daimiy forum ve mahsus muessiseler hem de memleket seviyesindeki muessiseler ve devletler işbu Beyannameniň esaslarına tamamınen riayet etmege ve olarnı ömürge keçirmege yardım eterler ve işbu Beyannameniň effektiv surette kerçekleştirilmesi içün izçenliknen çareler körerler.
43-ci madde
İşbu Beyannamede tanılğan ve qabul etilgen huquqlar dünyadaki temel halqlarnıň keçinmelerini, olarnıň menliklerine ve eyihallılığına sayğını temin etüv içün zarur olğan eň minimal standartlardır.
44-ci madde
İşbu Beyannamede tanılğan ve qabul etilgen huquqlar ve serbestlikler temel halqlarğa mensüp hem erlerge, hem de qadınlarğa teň ölçüde temin etilir.
45-ci madde
İşbu Beyannameniň hiç bir maddesi temel halqlarnıň hazırki vaqıtta elde etken, ya da ileride elde ete bilecek huquqlarını eksiltken ya da red etken madde olaraq tariflenilmemeli.
46-cı madde
1. İşbu Beyannameniň hiç bir maddesi devletniň, halqnıň, şahslar gruppasınıň ya da ayrı şahsnıň Birleşken Milletler Teşkilâtı Nizamnamesini bozuvğa doğrultılğan türlü hareketler yapmaq ya da türlü faaliyetlerde bulunmaq haqqına sahip olmalarını tanığan, ya da mustaqil ve bağımsız devletlerniň topraq bütünligini qısmen ya da tamamen bozuvğa ya da devletlerniň dağılmasına alıp barıcı çeşitli hareketlerni rağbetlendirgen ya da taqdirlegen madde olaraq tarif etilmemeli.
2. İşbu Beyannamede beyan etilgen huquqlar kerçekleştirilirken, her kesniň insan haq-huquqları ve esas serbestlikleri hürmet etilir. İşbu Beyannamede aňılğan huquqlarnıň kerçekleştirilmesine yalıňız insan haq-huquqları sahasındaki halqara mecburiyetler mucibi qanuniy surette belgilengen sıňırlavlar hüküm sürer. Bu sıňırlavlarnıň her hangisi yalıňız başqalarınıň haq-huquqlarını keregince saymaq, tanımaq ve demokratik cemiyetniň eň aktual talaplarını temin etmek maqsadınen yapılması şart olğan diskriminatsiyasız bir tedbirdir.
3. İşbu Beyannameniň esasları adalet, demokratiya, insan haq-huquqlarına sayğı, musaviylik, diskriminatsiyasızlıq, namuslılıq ve eyi idarecilik printsipleri mucibi tarif etilir.
İ h t a r:
1. Baş Assambleya’nıň resmiy hesabatları, altmış birinci sessiya, 53-ci ilâve (A/61/53), birinci qısım, II bap, A bölümü.
2. Bq. 2200 A (XXI) qararı, ilâve.
3. A/CONF. 157/24 (Part I), III bap.
4. 217A(III) qararı.
Arranged by International NGO of Foundation for Research and Support of Indigenous Peoples of Crimea, Simferopol (Aq-Mescit), 2008.
©All rights reserved.
