Цього тижня минуло 270 років з дня народження Максима Созонтовича Березовського (1745—1777) — видатного композитора, диригента, співака. Він, без сумніву, є одним із перших українських композиторів з європейським ім’ям.
Березовський народився в Глухові нинішньої Сумської області, а тоді місто було гетьманською резиденцією Кирила Розумовського. Ймовірно, майбутній музикант навчався у тутешній співацькій школі, хоча точних даних про це не знайдено. Пізніше навчається у Київській духовній академії, співає в хорі, пише свої перші твори. Саме тут на його голос звернув увагу граф Розумовський і відправив хлопця до Петербурзької придворної співочої капели, якою тоді керував українець Марко Полторацький.
Через кілька років Березовський виграє конкурс і їде на навчання до Італії, а саме — в Болонську академію. Тут він вчиться у падре Д. Мартіні (вчителя Моцарта, Глюка), який високо цінував талант молодого митця і казав про нього: «Я бачив лише одного такого учня — Моцарта». В цей час він пише літургію, сонату для скрипки й чембало, першу українську оперу «Демофонт» та інші твори. На жаль, на сьогодні з опери залишилось лише чотири сольні номери, а деякі твори й досі не знайдені.
Повернувшись у Петербург, Березовський знову служить хористом у Придворній співочій капелі, так і не отримавши належного визнання свого таланту. Багато його творів залишились неопублікованими, а після смерті композитора за наказом імператриці Катерини ІІ навіть чорнові записи були знищені. 32-річний Березовський наклав на себе руки. А в архівах усе знаходять нові записи його музичних композицій, які з успіхом виконуються і в Україні, і в багатьох країнах Європи.
Олексій Мировський викладач Буської ДМШ.
