Кримськотатарську й українську мови витісняють із освітянської сфери на півострові. У школах, вишах, на телебаченні й радіо — панування російської мови. Водночас випускники кримських шкіл, які бажають одержати українські атестати й навчатися в українських вишах, стикаються з багатьма проблемами.

Формально рівноправні, на ділі — засилля російської

Українська, кримськотатарська, а також російська мови на території Криму є державними й рівноправними. Це прописано в «кримській конституції», ухваленій уже після так званого референдуму про статус півострова, який провели торік у березні. Нинішнє керівництво Криму всіляко вихваляється цими нормами: мовляв, як добре, що ці мови тепер отримали рівні статуси.
Однак влада лукавить, а точніше — бреше, причому не соромлячись. До анексії півострова російська мова широко використовувалася у всіх сферах громадського життя. У Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженій законом України 23 грудня 1998 року, йдеться про забезпечення прав і свобод громадян України, прав національностей в Автономній Республіці Крим. Зокрема, йдеться про те, що поряд з державною (українською) мовою «забезпечується функціонування й розвиток, використання й захист російської, кримськотатарської, а також мов інших національностей». В Основному Законі також прописано, що «російська мова як мова більшості населення і прийнятна для міжнаціонального спілкування використовується у всіх сферах громадського життя». Як можна було говорити, у тому числі й колишньому кримському керівництву, про обмеження прав росіян на півострові?
А що зараз? Формально додалися написи українською та кримськотатарською мовами на будівлях органів держвлади — і більш нічого. Панування й засилля російської мови майже скрізь. Фактично немає ні радіо-, ні телепрограм, ані газет українською мовою, визнаною у Криму державною.
Якщо кримськотатарською мовою на півострові запустили низку програм і навіть окремий телеканал, то про українську майже не згадують. Обсяг мовлення мінімальний: на державному телебаченні — одна програма на тиждень, хронометраж якої становить 15 хвилин, а на радіо — також одна програма тривалістю 7 хвилин. На цьому рівноправність закінчується.

Філологів перевчають

Ситуація в освітянській сфері дає змогу говорити про утиск і української, і кримськотатарської мов. Так, у «Кримському федеральному університеті», як тепер він називається, факультет української мови й літератури ліквідовано, невеликий набір здійснюється лише на кафедру української філології факультету слов’янської філології і журналістики. Схожа ситуація й зі спеціальністю «кримськотатарська філологія».
Кількість шкіл і класів з національними мовами навчання зменшилася в рази. Учителі залишилися за бортом, оскільки скоротилися години, відведені на українську мову і літературу. А батьки не охоче віддають своїх дітей до національних класів. Переважно ті з них, хто хоче, щоб діти продовжили освіту на материковій частині України. Вчителі української мови і літератури масово проходять перепідготовку в Кримському інституті післядипломної освіти в Сімферополі. Готують із них викладачів російської мови і російської літератури. Лише цьогоріч таку перепідготовку пройшли майже 800 педагогів.
Перестала функціонувати єдина на території півострова українська гімназія, розташована також у Сімферополі. Нині її перейменовано на «академічну гімназію» уже без згадки про її українське походження, а біля входу встановлено флагшток з російським триколором.

Як одержати атестат чи диплом на материку?

Видані в Криму російські документи про освіту, включно з атестатами, не визнають на території України й більшості країн. А процедура одержання атестата українського зразка досить складна. Випускникам доводиться по декілька разів виїжджати на материк для складання тестів, а це і витрати, і фізичні навантаження, оскільки треба долати пішки значні відстані між двома кордонами. Адже ні автобусного, ні авіа-, ні залізничного сполучення з Кримом немає.
Тому й кількість кримчан, які одержали атестати у материкових школах, становила лише 293 особи, а кількість кримчан, які вступили до вишів Києва, Львова й інших міст, за різними оцінками, — від 700 до тисячі осіб. Місцеві експерти переконані: український уряд не повинен відштовхувати юних кримчан, передбачивши для них певні пільги під час вступу. Можливо, варто передбачити певну «кримську квоту».

Готують столярів і кухарів

В умовах, коли видані в Криму російські атестати й дипломи фактично діють лише в Росії, кримські випускники масово штурмують... ПТУ. Так, цьогоріч на 8 тисяч місць виявилося 15 тисяч охочих, чого раніше ніколи не було. Середня спеціальна професійна освіта в Криму стала більш затребуваною, ніж вища.
Чому? Валентина Потапова, координатор освітніх програм київського центру громадянської просвіти «Альменда», вважає, що реально дипломи про вищу освіту кримчанам, по суті, ніде не знадобляться. А от якщо ти за середньою освітою будеш кухарем, столяром чи токарем і навіть якщо твій диплом ніде не визнаватимуть, ти все одно одержав професію і практичну спеціальність.
Тож, мабуть, для молодих кримчан перспектива стати столяром чи слюсарем набагато реальніша, ніж отримання визнаної в Україні та інших країнах освіти й диплома.

Крим.

Довідково

Цьогоріч у Криму навчання кримськотатарською та українською мовами обрали батьки 2,76% і 0,5% від загальної кількості школярів відповідно. На початок 2015/2016 навчального року кримськотатарською мовою навчаються 5083 дитини. Українською — 949 осіб. У вересні відкрито лише два перші класи з українською мовою навчання. І тільки у двох школах — в Алушті й Феодосії — існує 9-річна освітня програма українською мовою.

 

 

Перед колишньою українською гімназією в Сімферополі тепер майорить триколор.

Фото автора.