Жіноча логіка — феномен, про який чоловіки склали безліч міфів, легенд, анекдотів, і не один придбав сивину й лисину, намагаючись ту логіку зрозуміти. Нова спроба осягнути цю проблему зроблена нещодавно в Кіровоградському театрі ім. Марка Кропивницького. Режисер з Києва Ігор Славінський влаштував кіровоградцям мистецький сюрприз — поставив на малій сцені п’єсу Анатолія Крима «Жіноча логіка».
У центрі сценічного мікрокосму дві жінки — дві жіночі логіки. Перша — типовий екстрасенс із розвороту вуличної газетки. Це Королева Марго (заслужена артистка України Вікторія Майстренко). Друга — інтелігенточка, бібліотекар Надя (заслужена артистка України Галина Романюк) з манерами манірної міщанки. Хоча Господь кожній тварі призначив по парі, доля не завжди справедлива. І тому бібліотекарка Надя очолила любовний трикутник, а Королева Марго лишилася сам на сам з черепом, ящиком шампанського «Мадам Кліко» і «навороченими» сусідами, яким винна 100 тисяч доларів. Начебто тема любовного трикутника не нова в нашому театрі. Але тут передусім зацікавлює тонка гра смислів у тексті, майстерність актрис і подача образів режисером.
Про що «Жіноча логіка»? Банально, але про жінку. Ні, не про її харизму, витонченість чи талант заплутатися у власних почуттях (хоча, звісно, не без цього), а про жіночу природу — непізнану і незрозумілу не лише для чоловіків, а й часом для них самих. Не дарма ж вистава починається зі сцени ворожіння Королеви Марго, яка читає вірш Ліни Костенко «Осінній день». Така собі інтелектуальна гра з глядачем. Тут є й іронія щодо жіночої довірливості та віри в містику, є й натяк на ірраціональну суть жіночої природи. Бо як стає зрозуміло далі, жіноча логіка може завести на кладовище, довести чоловіків і сусідів до сказу, але вона ніколи не зрадить. Бо жіноча логіка — то її серце.
Актриси переконливі в гротескних образах, їхні героїні живі, а не награно-академічні. Їм віриш. Ось Марго — нещаслива в особистому житті, вона навчилася бути хитрою і винахідливою, брати не так грацією, як життєвою енергією. Вона як Фігаро у спідниці, легко грає словами, крутить і вертить людьми для своєї користі і зручності. Цього таланту немає у Наді, але у неї є витонченість. Такий собі осучаснений український образ народнопісенної лебідоньки, біля якої крутяться солідний бізнесмен-мільйонер Віктор (Микола Ігнатьєв) та пропаща душа — колишній інженер, нині алкоголік, Стас (Олексій Дорошев). Між іншим, епізоди за участю Дорошева дуже емоційні. Ти просто не знаєш, чого від нього очікувати в наступний момент. Інколи боїшся, що він зараз спуститься в зал, роззується і вирішить жити з тобою, чесне слово!
Зрештою, «Жіноча логіка» — це не просто смішна історія про жінку, яка заплуталася між двома цілком різними чоловіками. І навіть не про вічний конфлікт між серцем та розумом. Десь між репліками, віршами і магічними кулями ховається вічна трагедія людської несвободи. Це і є те, що не забувається ще довго після закінчення вистави.
Кіровоград.
Вікторія Майстренко та Галина Романюк у виставі «Жіноча логіка».
Фото автора.
