Два куми з селища Білозерка на Херсонщині славилися пристрастю до полювання та схильністю досить небезпечно жартувати один над одним. Готуючись до відкриття сезону на пернату дичину, один з них згадав, що настала його черга над кумом позбиткуватися і відплатити за його жарт. Думав-думав, і надумав: висипав із мисливського патрону великий дріб другого калібру, а вільний простір заповнив вагомішим пижем, щоб скидалося на те, що дріб у ньому таки є. І так вирушив «у похід».
На полюванні у дніпровських плавнях жартівник добув-таки пару качок, а от його товаришеві не щастило — постійно промахувався. Сіли варити мисливську юшку, випили за початок сезону по чарчині.
Тут влучний стрілець вибрав вдалий, на його розсуд, момент. І почав єхидно знущатися над кумом — з тебе, мовляв, останнім часом такий мисливець, що ти і з десяти метрів мені у сідницю не влучиш. Слово за слово, й ображений невдаха завівся, висловивши готовність негайно перевірити чи так це. А жартівнику тільки того й треба: він з готовністю дістав холостий патрон. Урочисто вручив його кумові для випробування на влучність, відійшов на обумовлену дистанцію. І з готовністю став у позу на всі чотири кості, демонстративно виставивши догори «п’яту точку».
Стрілець уже заклав було подарованого патрона до рушниці, та в останню мить отямився — зметикував, що важкі металеві кульки з такої близької відстані стегна «мішені» просто порвуть на шматки, наче мавпа газету. І змилосердився: витягнув подарований кумом патрон і вклав свого — із найменшим дробом сьомого калібру. Тоді навів рушницю, добре прицілився і... вистрілив. Про те, що постріл виявився влучним, дядько дізнався з бурхливої кумової реакції. Той, наче качка, від несподіванки підлетів угору і впав у бур’яни, гучно і матюками висловивши стрільцеві все, що про нього думає.
Кажуть, дріб з «п’ятої точки» жартівнику-невдасі лікарі виймали порціями кілька тижнів. І весь цей час чолов’яга спав на животі, а їв стоячи. Втім, куми навіть після нещасливого випробування на влучність ворогами не стали. І досі ходять на полювання разом. Тільки дуже остерігаються, щоб знову не опинитися один в одного «на лінії вогню».
Херсон.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
