В цілому нинішній рік для зернових можна вважати вдалим. Хоча й зберемо збіжжя менше, ніж минулого сезону, вистачить і для внутрішнього споживання, і на експорт. Якщо брати по культурах, найбільше порадувала пшениця, виробництво якої зросло. З ячменем — гірше і зовсім скоротилося продукування кукурудзи.
Пшениця: взяла кількістю, перехідними запасами, але не якістю
Цьогоріч виробництво пшениці, за оцінками агентства «АПК-Інформ», збільшилося до 25,7 мільйона т. Це приріст на 6,6% відносно минулого року, коли зібрали 24,1 мільйона т цієї хлібної культури. Загальна пропозиція, з початковими запасами у 5,1 мільйона т, — майже 31 мільйон. Це немало, у рази перевищує потребу для внутрішнього споживання, яка оцінюється у 12 мільйонів т. Зокрема, 3,8 мільйона т піде на продовольчі потреби, тобто для виробництва борошна і круп. А близько 13,8 мільйона т — 54% валового збору може бути експортовано.
Реалізуючи за кордон борошно, наголошує аналітик «АПК-Інформ» Андрій Купченко, треба думати про якість сировини, адже будь-яке купувати не будуть, особливо якщо воно йде до азійських країн. А продовольчого зерна в останні роки збираємо дедалі менше. Хоч як дивно, навіть за такої ситуації борошномели суттєво збільшили експорт готової продукції. За п’ять років обсяги реалізації за кордон борошна зросли майже утричі, експорт висівок — удвічі. 2014/15 сезон встановив новий рекорд — за межі держави спрямовано майже 260 тис. т борошна і понад півмільйона тонн висівок. За прогнозами, нинішнього року може бути вивезено десь 300 тис. т борошна, відповідно його виробництво в країні трохи збільшиться. У географії експорту борошна поволі починає домінувати азійський напрямок. І в експорті пшениці також: серед ключових покупців цієї культури з’явилися Корея, Бангладеш, Таїланд і т. д.
Ячмінь: не дозріли відсотки
З ячменем гірша ситуація. Виробництво його знизилося до 7,8 мільйона тонн у цьому сезоні, що майже на 14% менше від минулорічного, коли намолотили 9 мільйонів. Тому і загальна пропозиція всього 9 мільйонів т (торік мали 10,6 мільйона), і внутрішнє споживання скорочується десь на 8,5% — до 4,4 мільйона т. І експорт не зможе дотягнути до минулорічних рекордних показників у 4,5 мільйона т. За прогнозами, експорт цієї культури залишиться на рівні 3,5 мільйона т, тобто на понад 20% поступатиметься показнику 2014/15 маркетингового року. Продовольче споживання ячменю традиційно невелике — майже 40 тис. т. Серед ключових імпортерів з’явився Китай. Торік добре підсобила із закупівлями Туреччина, де визрів поганий урожай, тож цій країні довелося суттєво збільшити імпорт. Але за два місяці нинішнього маркетингового року — за липень-серпень — Китай займає другу позицію як імпортер українського ячменю. Тобто у цьому сегменті для нас відкрився серйозний ринок. А імпортером №1 українського ячменю і надалі залишається Саудівська Аравія.
Кукурудза: у королеви ланів негаразди
За прогнозами, виробництво кукурудзи нинішнього року становитиме 23,8 мільйона т — суттєво, майже на 17 відсотків — менше від минулорічного. Торік мали 28,5 мільйона. Тож тенденція до поступового зниження продукування цієї культури триває. У підсумку, загальна пропозиція разом з перехідними запасами дорівнюватиме 25 мільйонам т. Внутрішнє споживання на 2 мільйони т скоротиться — до 8,8 мільйона т і експорт на 4 мільйони — до 15,5 мільйона за результатами поточного сезону. Продовольче споживання королеви ланів у нас невелике — 280 тис. т, а у кормовиробництві спостерігатиметься істотне зменшення використання кукурудзи, зокрема, через скорочення поголів’я. Тож логічно, що і площі під королевою ланів стабілізуються на доцільному рівні. Так, під урожай 2015 року було засіяно трохи більш як 4 мільйони га, тоді як у 2013-му мали рекордні 4,9 мільйона га. Тобто надається перевага іншим культурам.
Збирання кукурудзи йде повільніше, ніж минулого року. Середня врожайність теж на 2—3 центнери з гектара нижча.
Причини повільного збирання — перехід на пізні сорти, щоб згладити пік експортних поставок, який спостерігається традиційно на початку сезону. Так як у нас активно пішли продажі за кордон пшениці і ячменю, доцільно змістити збирання кукурудзи на дещо пізніші строки. Тому використовують більш пізні сорти. У пріоритеті — збиранні сої. Періоди збирання приблизно однакові, але якщо кукурудза може почекати на пні, то соя не ждатиме, починає сипатися, отже насамперед треба збирати її. Вже помічені задатки конкуренції між кукурудзою та соєю, які притаманні для американського континенту. Сої насіяли багатенько — майже 2,2 мільйона га проти 1,8 мільйона га торік, тож тепер її треба збирати. Відповідно повільніше йде накопичення кукурудзи і експорт відкладається на пізніше.
