Теракти в Парижі — ще одна жорстока й цинічна розправа терористів у самому серці Європи, нова точка відліку історії, після якої світ повинен кардинально змінити правила поведінки і об’єднатися проти спільної загрози — тероризму.

 


Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв з трибуни Організації Об’єднаних Націй виступив із пропозицією створити єдину світову мережу протидії міжнародному тероризму і екстремізму. Казахський лідер ініціював прийняття в стінах ООН документа, який би підтвердив готовність усіх країн до боротьби з тероризмом. Окремим пунктом цього плану має стати вирішення економічних проблем світового масштабу. Президент Казахстану акцентує увагу на тому, що саме економічні проблеми багато в чому провокують чимало негативних явищ у світі, серед них — і тероризм. Ідея всесвітнього антикризового плану президента Казахстану стала об’єктом особливої уваги світової спільноти. Кризи минулих років наочно показують безперспективність політики ізоляціонізму. Світу потрібні загальна наднаціональна валюта і Глобальний фінансовий регулятор, яким має стати чинна Економічна і Соціальна Рада ООН, але з більш представницьким, ніж раніше, складом для ефективнішої його діяльності.


А Казахстан цілком може послужити моделлю усіх тих перетворень, які Нурсултан Назарбаєв пропонує втілити вже у світових масштабах. Незважаючи на сусідство з однією з країн — джерелом нестабільності на континенті, яким є Афганістан, Казахстану вдається утримувати політичну стабільність.


Світ у майбутньому повинен як мінімум відмовитись від ядерної зброї. Казахстан — одна з перших країн в історії, яка рішенням свого лідера закрила ядерний полігон і добровільно відмовилася від четвертого за величиною арсеналу ядерної зброї, а також створила вільну від нього зону в Центральній Азії. Сьогодні президент Казахстану пропонує повторити цей досвід уже на Близькому Сході, звідки в даний час надходить головна загроза, де нескінченні війни породжують неконтрольовану міграцію, тероризм і хаос.


На тлі інших азіатських країн у плані розвитку економіки уже зараз Казахстан вирізняється багатьма досягненнями. Із однієї з найскладніших світових криз 2008—2009 років країна вибралася з мінімальними втратами. Нині, в період більш масштабної кризи, Казахстан уже розробив і почав реалізовувати антикризовий план радикального характеру. В Астані повністю перебудовують систему так, щоб вона більше не давала збоїв. Програма «100 конкретних кроків» президента Казахстану спричинила резонанс своїми інноваційними підходами до вирішення проблем. Експерти в різних куточках планети навіть заговорили про необхідність взяти її на озброєння.


Казахстан сьогодні — зовсім інша держава, порівняно з тією, якою вона було на самому початку незалежності, чверть століття тому. Казахстан живе новим життям, про яке говорить його президент. Проект «New Future», який має на меті забезпечення ядерної, енергетичної, водної та продовольчої безпеки, взаєморозуміння і реформ — те, що Нурсултан Назарбаєв уже втілив у Казахстані. Країна невпинно розвивається: за умовами для розвитку бізнесу та рівнем конкурентоспроможності — в лідерах серед держав СНД. Про це свідчать і ті темпи, з якими Астана рік у рік піднімається дедалі вище у світових рейтингах.


Досягнувши таких результатів, казахстанська влада прагне реалізації нових, амбітніших планів. Один із них — увійти до тридцятки найбільш розвинених держав світу до 2050 року. З огляду на те, як розвивається Казахстан сьогодні, на далекоглядну політику президента країни, цим планам обов’язково судилося збутися.