Перший індивідуальний тепловий пункт встановили у житловому секторі Тернополя. Про це свідчить табличка на будинку №1 по вулиці Лукіяновича.
— Нашому будинку наступного року виповниться сорок, — розповідає голова ОСББ Олександра Волянська. — Раніше тут був жіночий гуртожиток комбайнового заводу, а після приватизації хто зробив собі квартири, хто й далі проживає у кімнатах. Наші мешканці дуже дружні. Тож, коли потрібно зважитися на щось кардинальне, ніхто не лишається осторонь. Так було й коли вирішили встановити індивідуальний тепловий пункт. З кожного квадратного метра житлової площі зібрали по 30 гривень. Окрім встановлення самого пункту, довелося заразом капітально ремонтувати тепломережу, бо все текло, жоден кран не закручувався, втрати були величезні. Зате тепер — благодать. Ходимо вдома з короткими рукавами, самі регулюємо подачу тепла: вранці та ввечері додаємо «плюсів», вдень, коли всі на роботі, дещо знижуємо температуру. Але найбільше порадували платіжки за жовтень. Опалювальний сезон у Тернополі розпочався 9 жовтня. Так ось: за квадратний метр ми заплатили 4 грн. 42 коп., а мали би 14 грн. 88 коп. — економія у 3,5 разу! Звичайно, жовтень був порівняно теплий, але важливо те, що ми самі можемо регулювати подачу тепла залежно від погодних умов. Якщо навіть будуть морози, однаково будемо у виграші.
— Не знаю, як би ми вижили, якби не цей пункт, — додає Світлана Гарасюк. — У мене 80 квадратних метрів, сім’я складається з п’ятьох осіб. Торгуємо з чоловіком на ринку, бо де ще в Тернополі знайдеш роботу? Якби довелося платити за повним тарифом, усе зароблене витрачали б на опалення.
— Наші мешканці — люди незаможні, — пояснює Олександра Волянська, — але про спільний дім дбаємо. — Матеріали закупили за кошти з квартплати, а сам ремонт у під’їздах робили власними силами. Дружно зійшлися, побілили, пофарбували.
Мешканцям пощастило на ініціативну голову ОСББ. А ще на депутата міської ради. Іван Сороколіт допомагав їм у всіх починаннях, зокрема, з приватизацією будинку і прибудинкової території, щосереди приїздить на прийом. На останніх виборах понад 65 відсотків виборців дільниці знову віддали за нього свої голоси.
— Мешканці будинку показали приклад, — каже завідувач сектору з питань енергозбереження управління ЖКГ, благоустрою та екології міської ради Павло Савечко. — У сусідніх будинках також хочуть встановити індивідуальні теплові пункти. Це передбачено програмою «Енергоефективність, енергозбереження та термомодернізація будівель житлового комплексу м. Тернополя на 2015—2020 роки». В її основі — співфінансування: 70 відсотків коштів дає міський бюджет, 30 — платять мешканці. В школах і дитсадках ще два роки тому встановили індивідуальні теплові пункти. Торік економія була 7 мільйонів гривень — відчутно для бюджету! Тепер почали практикувати це й у житловому секторі. Термін окупності встановлення індивідуального теплового пункту в житловому будинку становить один опалювальний сезон.
Програмою передбачено також утеплення фасадів (обов’язкова умова — комплексно, а не окремих квартир), горищ, підвалів, покрівлі, сходових кліток... Кінцева мета — зробити з будівлі термос, зменшити тепловитрати. У Європі заборонено споруджувати будинки, якщо тепловтрати перевищують 15 відсотків, у нас вони у кілька разів вищі. Й не лише у «хрущовках», які зводили 50 років тому, а й у сучасних будинках. Фірми-забудовники економлять на впровадженні передових технологій. Тим часом за кордоном більше цінується житло, яке споживає менше енергії.
У міськраді готові збільшити фонд співфінансування, якщо буде попит мешканців багатоповерхівок на послуги з енергозбереження. Поки що він становить 3 млн. грн. на рік. Кажуть, у сусідній Польщі також довго розкачувались, але коли люди реально побачили значно менші цифри у квитанціях, а умови проживання стали комфортнішими, то розпочався справжній бум з енергозбереження. Окрім того, ця сфера — неоране поле для інвесторів. Звичайно, поки що їх відлякує нестабільність у державі, але коли ситуація стане сприятливою, гроші підуть. Добре, що є нарешті відповідне законодавство. Енергосервісну компанію при комунальному підприємстві «Тернопільміськтеплокомуненерго» створили ще чотири роки тому, але вона не могла працювати без законодавчого механізму.
— Ми зможемо запускати на цей ринок і приватні компанії, вони більш гнучкі, — вважає Павло Савечко. — Якщо буде конкурентне середовище, мешканці від того тільки виграють.
Тернопільська область.
Олександра Волянська показує, як діє тепловий пункт.
Фото автора.
