Майбутні кроки для України на шляху до ратифікації Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду (МКС) обговорили вчора у Верховній Раді учасники семінару з обміну досвідом між експертами та парламентаріями щодо МКС та захисту цивільного населення у співпраці з комітетами Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, євроінтеграції та у закордонних справах. У заході взяли участь парламентарії та правники з України, Австрії, Швеції, Великої Британії, Естонії, Нідерландів, а також представники ЄС, ОБСЄ та МКС, експерти з питань судочинства, науковці, представники громадських та правозахисних організацій.

Ратифікація Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду передбачена у статті 8 Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, а відтак є міжнародно-правовим зобов’язанням України.
Римський статут Міжнародного Кримінального Суду — міжнародний договір, що набув чинності у липні 2002 року. Його підписали майже 120 держав, але ратифікували угоду не всі. Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини і злочини агресії. Юрисдикція МКС наступає у випадках, коли не в змозі застосувати національні правові механізми. Із ратифікацією статуту МКС держава поширює дію юрисдикції суду на всю свою територію, зокрема окуповану, дозволяє притягати до кримінальної відповідальності за злочини проти людяності, скоєні на території держави громадянами іноземних держав.
Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд у вступному слові відзначила, що ратифікація Римського статуту була предметом обговорення упродовж тривалого часу — у тому числі й у період Євромайдану, а згодом і військової агресії проти України. В Угоді про асоціацію з Євросоюзом наша країна взяла багато зобов’язань і формальних, і юридичних стосовно ратифікації Римського статуту. Український парламент уже ухвалив два рішення, які свідчать про наші наміри ратифікувати Римський статут -від лютого 2014 і лютого 2015 року — щодо засудження злочинів колишньої влади під час Євромайдану та щодо злочинів проти людяності, здійснених терористичними організаціями ДНР і ЛНР. Однак Україна вирішила відтермінувати ратифікацію Римського статуту на три роки, після ухвалення необхідних змін до Конституції України та до кримінального і кримінально-процесуального законодавства. Лунають аргументи, що у стані війни мало які держави зважаться на ратифікацію Римського статуту. Водночас ці три роки, на які відкладено його ратифікацію, за словами Оксани Сироїд, можуть бути використані для приведення нашого Кримінального та Кримінального процесуального кодексів у відповідність до Римського статуту, зокрема, передбачити в них такі поняття, як злочини проти людяності, бо нині у чинному законодавстві навіть немає такого поняття, а також воєнні злочини.
Заступник голови Конституційної комісії, народний депутат попередніх скликань Віктор Мусіяка висловив думку, що необхідно не зволікати і швидше ратифікувати Римський статут, визнавши юрисдикцію в Україні МКС. На його думку, причини зі зволіканням ратифікації статуту — лише політичні. «Нам необхідно все зробити, щоб прийти до ратифікації Римського статуту, щоб ми могли цивілізовано захищати права наших людей, які ганьбляться і на сході України, і в Криму», — наголосив В. Мусіяка.
На потребі прискорити ратифікацію Римського статуту наголосила і народний депутат України Світлана Заліщук. «На нашій території також відбулися злочини проти людства», — заявила вона. Парламентарій відзначила, що, незважаючи на те, що понад 120 країн ратифікували Римський статут, але лише чотири країни звернулися до Суду для розслідування злочинів проти людяності і винесення вердикту. І деякі розслідування тривають уже понад десять років. Водночас С. Заліщук закликала використовувати й усі можливості внутрішнього правосуддя для розслідування злочинів проти людяності.
Експерти, представники громадянського суспільства висловлювали думки, що приєднання до Римського статуту є чітким сигналом з боку України до міжнародної спільноти, що вона готова порвати зі своїм радянським минулим і жити за європейськими стандартами.

 

 

Народний депутат Світлана Заліщук, депутат парламенту Великої Британії Марк Прічард, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, депутат парламенту Швеції Маргарета Седерфельд, депутат парламенту Австрії Петра Баер.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.