Двотомну «Енциклопедію мистецтва Полтавщини» презентували в обласному центрі. Автор — знаний не лише в Україні вчений-мистецтвознавець, член Міжнародної асоціації арткритиків, що діє при ЮНЕСКО у Парижі, полтавець Віталій Ханко (на знімку).

За його словами, над енциклопедією обсягом майже 2 тисячі альбомних сторінок, де вміщено 1848 статей, довелося працювати 7 з половиною років. Хоча насправді ця робота автора півдесятка книг і понад двох тисяч(!) публікацій тривала фактично все життя і продовжується сьогодні. Він почав фахово вивчати історію мистецтва ще зі студентських років. Згодом спонукали до цього не лише посадові обов’язки заступника директора художнього музею та викладача полтавських вишів, а й позиція патріота свого краю.
Дослідник визволив з полону безпам’ятства та забуття імена багатьох митців. Передовсім тих, які не вписувалися у прокрустове ложе соцреалізму. Чого варте хоча б його відкриття для сучасників видатного скульптора, фундатора вітчизняної монументальної Шевченкіани Михайла Гаврилка. Цей полтавець у добу визвольних змагань початку ХХ століття змінив різець скульптора на шаблю й пішов воювати проти російсько-більшовицьких зайд. Про нього Віталій Ханко писав ще тоді, коли на це ім’я було накладене жорстоке табу.
Ціла когорта майстрів народного мистецтва також по-справжньому «засвітилася» перед фахівцями тільки завдяки невтомному пошуку Віталія Ханка. З його легкої руки набагато ближчими до нас стали повпреди мистецької діаспори, яким в енциклопедії присвячено окремий розділ. Її автор знайшов розвіяних по світу — від пострадянських країн до США й Австралії — понад 70 земляків, якими пишаються на їхній другій батьківщині.
Також у цій ґрунтовній роботі фактично вперше представлено огляд чужоземної літератури про мистецьку спадщину Полтавщини. А перелік джерел, опублікованих 22 іноземними мовами, дає змогу говорити про найширший міжнародний контекст дослідження. Своєрідною прелюдією до вміщених тут статей-персоналій став розлогий екскурс в історію мистецтва Полтавщини від палеоліту до сучасності.
Щоправда, часомір у автора особливий: він принципово уникає оцінок творчості діючих митців. Через це наражається на критичні зауваження колег, які подекуди називають його дослідження «мартирологами». Інколи від них лунають закиди у надміру смакових підходах до вибору персоналій чи критеріїв їхньої значущості. Однак і попередні дослідження мистецтвознавця, і згадана енциклопедія — роботи авторські. А значить, не позбавлені його емоцій, переживань, роздумів.

Полтава.

Фото автора.