У віддалених селах, де хати з мешканцями можна перелічити на пальцях, для селян ниточкою, яка їх зв’язує із зовнішнім світом, є листоноша. Валентина Бурлаку (на знімку), яку визнано «Листоношею року» в Одеській області, як ніхто це знає й цінує.
«Робота у нас особлива — нести людям радість... А люди в селі дуже відкриті, добрі, завжди з нетерпінням чекають на тебе», — розповідає Валентина Петрівна.
Після закінчення технікуму вимірів в Одесі молода Валя повернулася до рідного села в Любашівському районі Одеської області — хворіла мама. Тут вона знайшла цікаву роботу, яка стала справою всього її життя.
Останні сім років Валентина Петрівна працює листоношею в пересувному відділенні зв’язку, обслуговує села Антонівку й Агеївку. А до цього Валентина Бурлаку 14 років очолювала відділення поштового зв’язку в Антонівці. Нині у цих селах мешкають переважно люди похилого віку, і Валентина Петрівна для них по-справжньому дорога і близька людина, яка і листа напише, і газету передплатить, а треба — і по господарству допоможе. На два села один магазин, та й то далеко. А листоноша — людина безвідмовна, завжди допоможе. І ділом, і добрим словом. Тому й тягнуться до неї люди.
Щодня листоноша долає чималі відстані на велосипеді, а от у негоду рятує підвода. Завантажує її товаром, кореспонденцією — і вперед до антонівців й агеївців, які вже зачекалися. Якщо треба — Валентині Петрівні допомагає чоловік, а у відпустці підміняє дорослий син.
Валентина Бурлаку не вчилася на комерсанта, психолога чи дипломата, але в роботі сільського листоноші вона зуміла поєднати в собі всі ці навички і, напевно, тому люди її люблять і поважають.
Одеська область.
Фото Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта».
