Коли в січні 1966 року головний художник Черкаського обласного муздрамтеатру Данило Нарбут (на знімку) зустрічав своє 50-ліття, колеги-актори поставили про нього справжній спектакль, взявши за основу оперу «Запорожець за Дунаєм» — щоб підкреслити козацьке походження ювіляра.
Він справді походив зі старовинної української шляхетської родини, що служила Батьківщині від часів Сагайдачного, Хмельницького, Мазепи. Змалку знав, що є українцем, козаком, і все життя пізнавав Вітчизну в її історії, культурі, звичаях, традиціях.
Його батько Георгій стояв біля витоків нашої державності, як художник-графік був автором Малого герба Української Народної Республіки, інших державних знаків, зокрема поштових марок і грошей.
Патріотичний світогляд Данила почав формуватися ще за дитячих літ, коли він навчався у Київській трудовій школі, де вчителями були відомі українські вчені і громадські діячі Василь Липківський, Володимир Дурдуківський, Йосип Гермайзе, Леонід Білецький та інші. Улюбленою вчителькою малого Нарбута стала дочка видатного драматурга Івана Карпенка-Карого Марія Тобілевич. До слова, 1929 року мало не увесь педколектив школи було заарештовано як учасників сфабрикованої чекістами «Спілки визволення України».
У 1930-х роках Данилу Нарбуту довелося зазнати репресій: 20-річного юнака, декоратора Київського театру опери і балету, заарештували за «недонесення про антирадянську змову», він два роки рубав ліс для Біломорканалу.
У роки Другої світової війни Данило Нарбут працював у Коломийському театрі. З 1965-го він — головний художник Черкаського театру. У місті над Дніпром прожив до останніх днів, навіть на схилі літ записався до УНА-УНСО!
У Черкасах і сьогодні багато хто пам’ятає Діда — так називали Данила Георгійовича. Комуністична влада замовчувала його ім’я. Нарбут фактично перебував під забороною і негласним наглядом як «український націоналіст». А він завжди залишався собою, вірив, що Батьківщина буде вільною і незалежною державою. З Нарбутом товаришували представники патріотично налаштованої черкаської інтелігенції — поети, театрали, художники, вчителі. Протягом життя Данило Нарбут оформив понад 250 сценічних вистав. За серію портретів «Гетьмани України», «Сподвижники Богдана Хмельницького», філософсько-історичне полотно «Страшний суд», картини «Покрова Богородиці» та «Вибори кошового» у 1996-му йому присуджено Шевченківську премію.
Помер Данило Нарбут 1998 року в Черкасах. Тут і похований.
Оформлена ним опера «Запорожець за Дунаєм» багато літ не сходила зі сцени Черкаського театру. Нині частина декорацій, ескізи костюмів Карася та Одарки експонуються у музеї С. С. Гулака-Артемовського в Городищі.
Ольга ОСИПЕНКО, провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовського.
Городище
Черкаської області.
Портрет черкаського полковника Федора Вешняка з серії «Сподвижники Хмельницького».
Фоторепродукція з архіву «Голосу України».
