Київський міський голова обіцяє застосувати важелі
У судових розглядах по одному з «найгарячіших» будівництв Києва — вул. Гончара, 17-23 — поставлено крапку. Верховний Суд України своїм рішенням ухвалив: п’ять років активісти й забудовник мірялися аргументами... не в тому суді. Розглядалася справа адміністративними судами, а мала — господарськими. Так і не ухваливши, законно була виділена земля під забудову чи ні, ВСУ анулював усі попередні рішення. Юристи з боку громадськості запевняють, що це нонсенс. Тим часом подати позов заново (уже в господарський суд) активісти не зможуть — минув термін позовної давності. Тепер забудовник вільний робити все, що побажає. Єдина надія — на допомогу Київського міського голови Віталія Кличка.
— П’ять років тривав цей процес. У липні 2011 року ми подали позов в адміністративний суд з вимогою скасувати землевідведення для забудовника. Його прийняли, тоді — усе було правильно. Адже адміністративні суди були покликані вирішувати справи, пов’язані з суб’єктами владних повноважень, — пояснила «Голосу України» юрист Ірина Невмержицька. — Першу інстанцію ми програли, а другу — виграли. Апеляційний суд скасував землевідведення, визнавши його незаконним. Але коли справа дійшла до касаційної інстанції, вищий адмінсуд усі попередні рішення просто скасував. Буцімто ця справа не підсудна адміністративним судам узагалі. Тим самим перекреслюються роки судових розглядів, тисячі документів, десятки томів з матеріалами справи. На це рішення ми подали заяву про перегляд. Але програли.
Такий результат юрист називає, м’яко кажучи, нонсенсом. Хоч й зізнається: такі підміни понять, на жаль, не рідкість для нашої Феміди. «Коли зручно, тоді такі суперечки по праву вважаються адміністративними, коли незручно — визнаються господарськими», — каже І. Невмержицька.
Нині протистояння між активістами й забудовником повернулося у вихідну точку. Щоправда, на спірній землі вже виріс десятиповерховий «монстр», а громадськість більше не може в судах обстоювати свою позицію. Але й опускати руки активісти не збираються. І готові й далі домагатися хоча б зниження поверховості новобудови.
— По суті, забудовник майже закінчив будинок: уже зведено 10 поверхів. Ми ж домагаємося зниження висотності споруди. По сусідству з ним стоять 4-5-поверхівки. Але забудовник не хотів цього робити раніше, а після такого рішення — і поготів, — розповідає Ірина Нікіфорова, заступник глави ГО «Андріївсько-Пейзажна ініціатива». — Зараз усе залежить від позиції київського міського голови Віталія Кличка. Якщо він захоче, то зможе знайти аргументи й обстояти вимоги киян. Прецедент уже був — забудова на Десятинному провулку. Там активісти теж програли всі суди, але за підтримки міської влади вдалося добитися зниження поверховості. А в будівництві на Гончара порушень — більш ніж достатньо.
Із запитанням про те, чи збирається очільник Києва включатися в процес, «Голос України» звернувся до самого Віталія Кличка. «Позиція столичної влади однозначна — багатоповерхового будівництва в охоронній зоні ЮНЕСКО — буферній зоні Софії Київської — бути не має. Дотримуючись законодавства, міська влада скористається сценарієм, який був втілений у Десятинному провулку. Тобто вимагаємо від забудовника зниження поверховості будинку до гранично дозволеної в цій зоні — 27 м, згідно з містобудівними умовами. Переговори із забудовником із цього приводу тривають. Водночас якщо забудовник у добровільному порядку не виконає цю вимогу, у Київської міської ради є важелі, щоб змусити його це зробити», — запевнив Віталій Кличко.
