В Україні поступово відбувається процес передачі повноважень у сфері державної реєстрації нерухомості до органів місцевого самоврядування. Зокрема, 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

 

Тепер, отримуючи документи за результатом проведення державної реєстрації нерухомого майна, наприклад будинку чи квартири, громадяни не побачать серед них свідоцтва про право власності, яке раніше видавали державні реєстратори. Цей документ замінило рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень без підпису та печатки реєстратора.


Суспільство звикло до документів із наявністю, так би мовити, офіційних атрибутів організації з підписом відповідальної особи, і виявилося не готовим до таких нововведень. Однак з початку 2016 року будь-які правочини вчиняються на підставі відомостей, що містяться в реєстрі, а тому звичні нам документи після внесення інформації до реєстру виявляться непотрібними.


Ці рішення були запроваджені Мін’юстом в сфері бізнесу, коли при реєстрації, наприклад, юридичної особи, замість звичного свідоцтва почали видавати виписки, які вже в 2015 році можна було роздрукувати самостійно.

На сьогодні роздруківка інформації з реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, також без підпису і печатки, має таку само юридичну силу, як і аналог, виданий державою. Суспільство поступово готують до переходу на електронний документообіг, до зменшення документарної тяганини, і робота з електронними реєстрами — черговий крок у цьому процесі.


Підтвердження інформації стосовно належного їм майна громадянам пропонують шукати в електронному реєстрі, що розміщується на сайті: https://kap. mіnjust. gov. ua. У ньому можна самостійно перевірити інформацію про будь-яку нерухомість на території держави. Пошук інформації здійснюється і по об’єкту, і по суб’єкту після проходження нескладної процедури реєстрації.


Нагадаємо, що державний реєстр речових прав заповнюється інформацією з 1 січня 2013 року. Тому, якщо з майном після 2013 року не здійснювалося жодних операцій (купівля-продаж, дарування тощо), то відомостей про нього в реєстрі немає. Однак держава визнає права на нерухоме майно, які були оформлені і до 1 січня 2013 року.


Реєстраторів стало більше


Безперечним позитивом змін до закону є розширення кола суб’єктів, які зможуть реєструвати нерухоме майно, оскільки це надає громадянам альтернативу вибору. Згідно із законом, реєстрацію здійснюватимуть: суб’єкти державної реєстрації прав, до яких належать виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації і акредитовані суб’єкти; а також державні реєстратори прав на нерухоме майно.


З першого січня 2016 року розширено повноваження нотаріусів. Якщо раніше вони могли здійснювати державну реєстрацію прав у разі вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, то за новою редакцією закону вони можуть здійснювати таку реєстрацію без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна. Простіше кажучи, будинок, квартиру, земельну ділянку можна зареєструвати в нотаріуса, навіть якщо ви не плануєте одразу вчиняти правочин (продавати, дарувати). Зрозуміло, що за додатковий сервіс послуги нотаріуса будуть дорожчими, ніж в інших реєстраторів.


Зареєструвати право власності тепер можна незалежно від місця розташування нерухомого майна — в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. А нотаріуси проводять реєстрацію незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.


У чому «плюс»?


Для громадян таке нововведення спрощує життя, оскільки тепер під час здійснення угод щодо майна не доведеться брати до реєстратора з собою стос документів, боячись їх втратити. Також вирішуються питання, пов’язані з відновленням документів, наприклад, у разі пошкодження — не матиме сенсу робити дублікат.


Вартість реєстрації залежить від часу, необхідного для її проведення. У випадку, якщо, наприклад, будинок реєструється протягом 5 днів — доведеться сплатити 137,8 грн., 2 днів — 1378 грн., 1 дня — 2756 грн., 2 годин — 6890 грн.


Чимало юристів наголошують, що у зв’язку із запровадженими змінами вдасться подолати черги, корупційну складову процедури реєстрації. Проте залишаються побоювання, що органи місцевого самоврядування виявляться не готовими до тих повноважень, якими їх наділяють.


Нагадаємо, що 30 квітня 2016 року органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України (державні реєстраційні служби), припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.