Декомунізацію майже завершено — залишилось прибрати з вулиць та майданів скульптури та пам’ятники недавніх часів. Укотре вже здіймається одна і та ж сама історична круговерть. От і зараз прагнемо довести самим собі невідомо що. Помиляєтесь — ця руйнація декорацій є передумовою того, що й нащадки наші теж не нехтуватимуть можливістю побавитися в цю гру. Чом би й ні: коли нам можна, то їм хто заборонить?
Колись давно й випадково на київських пагорбах став свідком урочистого відкриття металевої скульптури жінки з високо піднятим мечем. Поцікавився, чому вона звернена обличчям на схід, ніби звідтіля нам загрожує небезпека! Мене чи то не почули, чи чомусь не вважали за потрібне відповісти. Скоріше за все — і самі не знали.
Маю думку, що було б дуже добре акуратно позрізувати зі скульптур оті імена, що комусь так муляють очі, і дати їм спокійно та мовчки — а вони ж по-іншому і не вміють — прикрашати навколишнє середовище. І нашу буденність. Нащадкам на спомин.
Ніяк не збагну, чому декомунізація назв вулиць зарахувала до видатних керівників комуністичної партії князя Дмитра Донського, фельдмаршала Суворова, отамана Степана Разіна?..
Сьогоднішнє перелицювання назв вулиць є доказом того, що нам комфортніше почувалося під верховенством імперського «мислення» за ідеології ідолопоклонства. Ось поміняли Чапаєва на Бандеру. Один загинув, щоб життя робітників і селян покращилося, а другий — аби українці жили та помирали на своїй споконвічній землі. Змушений зізнатися, що не візьмуся розсудити, хто з них більш гідний. Безумовно, заміна назв потрібна, але така, як ото колись наші предки переінакшили назви календарних місяців.
З великої кількості непорозумінь, що позастрягали в моїй голові, висмикну ще одне на білій папір. А саме: у Калинівці видається газета «Прапор перемоги». Не мені одному, напевно, хотілось би знати: якої перемоги, над ким, коли, де, як? Хто конкретно переміг? Кому яке діло з тієї перемоги?
Мабуть, неправильно дію, бо кому користь від моїх запитань! Але ж, погодьтеся, досить далеко можна зайти, коли замислюватися... Погано це чи добре? Та й — чи варто?..

Калинівка
Вінницької області.