Кримським «керівникам» уже маряться нові перемоги. Про це на мітингу в Сімферополі в п’ятницю заявив заступник голови «Державної ради Криму» Андрій Козенко.

Захід приурочили до другої річниці подій під Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Нагадаємо, що тоді відбулися масові зіткнення між прихильниками та противниками від’єднання Криму від України. З одного боку, проукраїнською силою виступав Меджліс кримськотатарського народу, з другого — представники партії «Русское единство», яку очолював нинішній ставленик Кремля Сергій Аксьонов.
На мітинг, що відбувся 26 лютого, втім, не прибули ні Сергій Аксьонов, ні «спікер» кримського парламенту Володимир Константинов, хоча вони й називають цю дату «переломною» у новітній історії Криму та навіть обіцяють включити цю подію до підручників історії. Але й без них бажаючих виступити було предостатньо. Приміром, віце-прем’єр «уряду» Криму Руслан Бальбек сказав, що того дня кримчани «протистояли екстремістам». Хоча участь у тих подіях брали понад три тисячі його співвітчизників — кримських татар. А «віце-спікер» Андрій Козенко заявив про майбутні перемоги. За його словами, зараз кримчани будують «новий, мирний і російський Крим». А нових перемог усіх «російських співвітчизників», за його словами, «чекають і в Новоросії, і в Україні».
На таке висловлювання можна було б і не звертати уваги, однак воно зроблено нехай і нелегітимною, але посадовою особою. Його заклик зустріли оплесками й сприйняли як можливе керівництво до дії. Справа в тому, що на мітингу були представники так званого народного ополчення і кримського козацтва, багато хто з яких брав участь у бойових діях на сході України, певна річ, не на боці української армії.
Захід, на думку місцевих спостерігачів, був проведений для галочки. Учасники, а це майже 700 осіб, після його закінчення відразу розійшлися. Що стосується самих подій 26 лютого 2014 року, то російська прокуратура Криму продовжує розслідування кримінальної справи. Обвинувачувані, а це заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чійгоз і ще п’ятеро людей перебувають під слідством, троє з них — під арештом уже більше року.
Що ж сталося тоді біля стін кримського парламенту? Зранку 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради АР Крим почали збиратися кримські татари та представники проросійських організацій Криму. На цей день було призначено сесію, на якій місцеві депутати мали розглянути питання з обтічним формулюванням «про суспільно-політичну ситуацію в Автономній Республіці Крим». Але справжня причина її проведення крилася в іншому — у старті референдуму про статус півострова.
Кримські татари різко протестували проти цього й фактично зірвали заплановане дійство. Кворуму в залі не було.
На наступний ранок, 27 лютого, адміністративні будинки Верховної Ради АРК і Ради міністрів захопив спецназ Чорноморського флоту Росії. Потім сталася відставка кримського уряду, призначення Аксьонова новим головою Радміну Криму, а потім місцеві маргінальні еліти взяли курс на проведення референдуму та відділення півострова від України.
У підсумку тепер, через два роки, Крим є «сірою зоною» як для банків, так і для операторів мобільного зв’язку. Приміром, жоден із великих гравців на банківському ринку Росії в Крим не прийшов. Немає й великих підприємств чи корпорацій. Всі побоюються санкцій. Крім того, не реалізований жоден з обіцяних інвестиційних проектів. Інвестори бояться за свої капітали, які можуть постраждати через санкції. Кримчани відзначають, що з російської сторони, крім обіцянок і прожектів, немає жодного конкретного кроку.

Крим.

 

 

Ополчення стоїть у почесній варті перед молебнем в пам’ять про загиблих біля будинку кримського парламенту.

Фото автора.