Майнова люстрація, передбачена Законом «Про очищення влади», нерідко саботується, а чиновники відверто нехтують вимогами закону пояснити походження свого майна. Про це йшлося на засіданні Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції.
Директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко нагадала, що закон про очищення влади визначив коло осіб, яким закривається доступ до держслужби, і чіткі критерії люстрації: це перші особи силових відомств — прокуратури, СБУ, МВС, Державної фіскальної служби, митниці та інших, керівники обласних управлінь, які понад рік обіймали керівні посади за влади Януковича та під час Революції Гідності керували репресивними заходами. Під люстрацію також підпадають особи, які не пройшли майнову перевірку або співпрацювали із сепаратистами, працювали за часів СРСР у КДБ та в керівних органах КПРС.
За словами Т. Козаченко, загалом в Україні майже 700 тисяч держслужбовців, із них приблизно 5 тисяч посад підпадають під люстрацію, а пролюстровано до тисячі осіб. У Мін’юсті створено відповідний реєстр люстраційних посад. Однак є чимало фактів ухилення від люстрації. Скажімо, в органах прокуратури досі працюють шестеро осіб, які обіймали керівні посади у прокуратурі Києва під час Майдану. Деяких прокурорів перевели в інші органи прокуратури, а дехто звільнявся від люстрації, отримавши статус учасника АТО. Декілька люстрованих прокурорів та працівників МВС поновилися на посадах через суд. І, як з’ясувалося, судові рішення виносила одна й та само трійця суддів Апеляційного суду Києва. У державній фіскальній службі, зазначила Т. Козаченко, 76 осіб мали бути звільнені за законом про люстрацію. Однак більш як половину з них було звільнено за згодою сторін.
Представники громадських організацій також навели дані, які свідчать про фактично саботаж виконання закону про очищення влади. Марина Соловйова, представник тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів для виконання закону про люстрацію розповіла, що комісія передала Вищій раді юстиції 76 справ про порушення присяги суддями, які виносили вироки учасникам Євромайдану.
Дмитро Гнап, член громадської ради з питань люстрації при Департаменті з питань люстрації Мін’юсту, наголосив, що головна ідея закону про люстрацію — майнова люстрація, тобто позбавлення посади в разі неможливості пояснити законність набутого майна. Однак, за його словами, є тисячі прикладів, коли майнова люстрація не спрацьовує. Приміром, розповів Д. Гнап, у декларації судді Вищого господарського суду України Ємельянова — його невелика зарплата, але мільйонні статки в дружини, а перелік нерухомості навіть не вліз у п’ять колонок декларації. І цей суддя пройшов люстраційну перевірку.
У свою чергу Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров стверджував, що роль фіскальної служби в майновій люстрації — це перевірка відповідності даних про доходи та майно. Він повідомив, що оновлено 41 тисячу працівників фіскальних служб, вдвічі — до 160 — зменшено кількість податкових інспекцій. Однак народні депутати назвали такий підхід формальним. «Насправді завдання податківців — це виявлення реальної власності, брехні в деклараціях», — наголосив голова комітету Єгор Соболєв. «Податківці повинні перевіряти і відповідність між доходами та статками, звідки взялися мільйони для купівлі нерухомості за зарплати в три тисячі гривень», — додав народний депутат Юрій Дерев’янко.
За підсумками дискусії комітет ухвалив звернення до Вищої ради юстиції та вирішив створити робочу групу для опрацювання механізмів для відповідальності за невиконання закону про очищення влади.
Комітет також одностайно визнав таким, що відповідає вимогам антикорупційного законодавства проект постанови Верховної Ради про звільнення Віктора Шокіна з посади Генерального прокурора України.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв та директор Департаменту з питань люстрації Мін’юсту Тетяна Козаченко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
