Комітет з питань науки і освіти рекомендував парламенту подолати вето Президента на ухвалені 4 лютого 2016 року закони щодо фінансування профтехучилищ. За попередньою інформацією, до проблем профтехосвіти (ПТО) Верховна Рада мала повернутися вчора, хоча зранку цього питання ще не було в порядку денному. На час, коли матеріал готувався до друку, доля законопроектів була невідома.

За результатами повторного розгляду двох відхилених Президентом законів — про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти (№982-VІІІ) та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти (№983-VІІІ) — народні депутати мають намір ухвалити їх в цілому. Крім того, вони наполягають на припиненні передбаченої держбюджетом передачі майна закладів профтехосвіти з державної у комунальну власність і планують внести відповідний законопроект. Таке рішення комітету підтримали й представники профтехосвіти та місцевих управлінь освіти, яких запросили на засідання.
Нагадаємо, що чинною редакцією держбюджету і Бюджетного кодексу посеред навчального року було змінено систему фінансування профтехосвіти: субвенцію з державної скарбниці на підготовку робітничих кадрів скасували, утримання професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) передали на рівень місцевих громад, які часто-густо не мали для цього ресурсів.
На переконання голови профільного комітету Лілії Гриневич, ідея «перекласти фінансування ПТО на бюджети міст обласного підпорядкування і не передбачити для цього субвенції з державного бюджету була системною управлінською помилкою».

Без стипендій і зарплат

У результаті протягом двох місяців фінансування навчальних закладів фактично було паралізовано, накопичувались борги за «комуналку», педагоги сиділи без зарплат, а учні — без стипендій.
Щоб ліквідувати заборгованість із виплат та забезпечити поточні видатки профтехучилищ, постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016р. №41 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №727» було передбачено стабілізаційну дотацію з державної скарбниці обласним бюджетам обсягом 500 млн. гривень. Цих коштів недостатньо, до того ж вони почали надходити лише два тижні тому.
«Сьогодні 200 мільйонів уже розподілено, 12 областей ухвалили рішення про розподіл цих коштів, частину ПТНЗ профінансовано», — повідомив на засіданні комітету заступник міністра фінансів Роман Качур. Водночас, за інформацією департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, станом на 15.03.2016р. не передбачено фінансування з місцевих бюджетів на 2016 рік для 29 професійно-технічних навчальних закладів. За оперативною інформацією, для 382 ПТНЗ передбачено частково, для 311 — лише на рік.
Нові обов’язки виявилися занадто важким тягарем для міст обласного підпорядкування. «Сьогодні у Київській області вже п’ять закладів під загрозою закриття, — розповіла голова бюджетної комісії Київської обласної ради Ольга Бабій. — Кредиторська заборгованість цих закладів за всіма видами витрат сягає 5,5 млн. грн., заборгованість з зарплати станом на 22 березня — 1 млн. 700 тис. грн. У нас у Київській області є два міста, які мають загальний бюджет розвитку 10 мільйонів гривень, їм спустили на фінансування навчальні заклади, які потребують 8 мільйонів на рік».
Місцеві органи влади вважають нелогічним, що в рамках децентралізації їх примушують самотужки фінансувати навчання дітей з інших регіонів, які потім повернуться додому. «Виходить, що ми «вимиваємо» бюджети розвитку міст і виховуємо професійні кадри для інших областей, — підсумовує Ольга Бабій. — У нас кричуща ситуація з Білою Церквою, яка має аж п’ять таких закладів. Місто з населенням 210 тисяч має видатки за цими закладами на 40 мільйонів гривень, це більш як половина його бюджету розвитку. Тим часом у місцевих ПТНЗ навчається 30 відсотків дітей з Черкащини».

Резерву вже немає?

Ухвалені 4 лютого Верховною Радою закони передбачали фінансування ПТО на рівні областей та обласних центрів. Частину коштів на ці потреби вони мали отримати за рахунок двох субвенцій місцевим бюджетам з державної скарбниці — освітньої та на підтримку підготовки робітничих кадрів. Проте уряд з подачі Мінфіну рекомендував Президенту ці закони ветувати. Лілія Гриневич спростувала твердження Мінфіну про те, що зміни в бюджетному законодавстві неможливі, адже вони потребуватимуть 5,8 млрд. грн. Насправді на профтехосвіту з державної скарбниці довелося б виділити 1,8 млрд., решту мали надати місцеві бюджети.
Свої аргументи на засіданні комітету озвучив Роман Качур: «Джерела і система запропонованого фінансування можуть створити труднощі у фінансуванні середньої школи».
Річ у тім, що народні депутати передбачали фінансування ПТО за рахунок резерву освітньої субвенції, проте Мінфін давно поклав на неї око. За словами Романа Качура, за рахунок цих коштів доведеться дофінансовувати окремі регіони з великою кількістю малокомплектних шкіл. «Наприкінці кожного року виникає дефіцит коштів, передусім у Чернігівській, Полтавській, Івано-Франківській областях, для своєчасної виплати зарплати вчителям, — пояснює він. — Починаючи з вересня ми в ручному режимі вирішуємо питання дофінансування. Торік з цією метою було розподілено 1,1 мільярда додаткових коштів власне з резерву або з коштів, не використаних на не підконтрольних Україні територіях. З огляду на те, що торік соціальні стандарти було переглянуто і цього року з 1 травня вони знову зростуть, за нашими розрахунками, буде необхідно 1,5—1,6 мільярда гривень, щоб не допустити дефіциту коштів для виплати заробітної плати у школах. Тобто вирішуючи сьогодні питання фінансування ПТНЗ, ми створюємо проблему з фінансуванням іншої освітньої ланки фактично по всій Україні».
Клас дев’ятий. 

І останній

При цьому питанням формування самої освітньої субвенції Мінфін не надто переймається. «Торік під час ухвалення держбюджету і пов’язаних з ним законів забрали субвенцію на підготовку робітничих кадрів, у якій було закладено кошти і на загальноосвітню підготовку учнів професійно-технічних навчальних закладів. Водночас на них не розрахували освітню субвенцію, і це було ще однією системною помилкою», — наголосила Лілія Гриневич. Подбали лише про школярів. Видатків на отримання гарантованої Конституцією безплатної загальної середньої освіти для учнів ПТНЗ не передбачили. Попри те що до таких навчальних закладів чимало школярів вступають після 9 класу.

Про успіхи децентралізації

За висновками науково-експертного управління Верховної Ради, у своїх пропозиціях до ветованих законів Президент не запропонував альтернативних та дієвих шляхів розв’язання проблеми. Тому управління підтримало пропозицію комітету щодо подолання вето.
«Президента просто підставили», — упевнений Анатолій Даниленко, ректор Білоцерківського національного аграрного університету, адже влада дещо перебільшила реальні успіхи і темпи децентралізації. «Мовляв, якщо процеси децентралізації пішли, то і гроші пішли. Насправді немає ні першого, ні другого», — каже він. Як красномовний приклад згадує містечко Ржищев, де бюджет — 22 млн. гривень, немає жодного підприємства, дотації — 12 млн. А на утримання училищ треба 8 млн.
Схожа картина вимальовується і в інших регіонах. Козятинський міський голова Олександр Пузир розповів про Міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту, яке має 138-річну історію. «Це великий, потужний навчальний комплекс. Його перекинули на фінансування з міського бюджету. Бюджет розвитку Козятина — 25 мільйонів, з них 13 мільйонів ми заклали на фінансування училища, з яких 3,268 млн. вже профінансували. Основна частина йде на зарплату і стипендії, на утримання дітей. Решта — енергоносії». Частка стабілізаційної дотації, яку має отримати училище, обмежиться 600 тисячами. «А щоб профінансувати заклад протягом місяця, мені потрібно щонайменше 900 тисяч», — порівнює міський голова.
Нововолинське вище професійне училище опинилося взагалі «між небом і землею». За юридичною адресою воно базується у місті Нововолинську, проте насправді розташоване в Іваничівському районі. Тож очільник Волинської облдержадміністрації та міський голова досі сперечаються, хто все-таки має його фінансувати. «Це шахтарське училище, і воно стратегічно важливе, маємо 670 учнів, з них 35 сиріт і 183 із малозабезпечених сімей. Майже 2,5 місяці ми майже не бачили коштів, нині отримали за 2 місяці — за рахунок дотації, — скаржиться директор закладу Валентина Приступа. — Нині не маємо ні постійного кошторису, ні штатного розкладу. На роботу ходимо, але не знаємо, чи отримаємо гроші. Міський голова каже, що 26 мільйонів треба з міського бюджету на два училища. І всім розповідає, що гроші ті доведеться забирати в лікарів і викладачів». Тим часом із сусідньої Польщі активно запрошують на навчання дев’ятикласників з прикордонних регіонів, обіцяють стипендію, гуртожиток, безплатне харчування. Виходить, полякам наші робочі руки потрібні, а нам — ні.

Хто «піде з молотка»?

За результатами першого кварталу місцева влада має подати свої пропозиції щодо оптимізації мережі закладів профтехосвіти. Попередні плани оприлюднив на засіданні комітету заступник міністра освіти Андрій Гевко. «У середньому йдеться про оптимізацію мережі на 20%». Водночас він запевнив, що скорочення контингенту учнів не відбудеться. «На минулому засіданні уряду було заслухано доповідь двох міністерств щодо фінансування і розвитку профтехосвіти, — сказав він. — Прем’єр-міністр дав низку доручень. Йдеться про модернізацію мережі і створення рад стейкхолдерів для того, щоб уже сьогодні ми могли бачити реальну ситуацію. Щоб визначилися на місцях, якою є потреба в цій мережі. Профтехосвіта потребує модернізації, нових підходів до формування свого замовлення».
«Візьмемо маленьке місто, яке не може фінансувати свою профтехосвіту. Ви можете створювати там які завгодно ради стейкхолдерів, але вони визначаться щодо одного: маємо закривати профтехучилища, — заперечила йому Лілія Гриневич. — Тим паче що тут навчається чимало не місцевих. Ніхто не дивитиметься, чи актуальні наявні там спеціальності, чи готують в училищі кадри не тільки для міста, а й для всієї області чи держави. Тому доки не врегульовано ситуацію, передавати ПТНЗ у комунальну власність просто небезпечно».
На думку народного депутата Івана Кириленка, хаотичне скорочення профтехучилищ призведе до того, що тисячі підлітків опиняться на вулиці. До того ж хто наступного року ризикне віддати свою дитину до ПТНЗ, який завтра можуть закрити? Тим часом роботу економіки на 80% забезпечують саме кадри масових, робітничих професій. Зрештою, на пропозицію його колеги Володимира Литвина комітет схвалив «план Б» — на випадок, якщо вето Президента не вдасться подолати. Парламентарії мають намір поставити закони на голосування щодо підтвердження і направити повторно ухвалені документи на підписання Президенту.

 

 

Під час засідання парламентського Комітету з питань науки і освіти.

Фото Дмитра ШУЛІКІНА.