У всі часи пісня була потужною зброєю у боротьбі з ворогом.
Щоб підтримати наших захисників та надихнути їх на перемогу, колектив Національного академічного оркестру народних інструментів України провів зустріч з військовослужбовцями Головного інформаційно-телекомунікаційного вузла Генерального штабу ЗСУ. Прозвучали українські народні пісні у сучасному аранжуванні, музичні твори про кохання та патріотизм, рок-хіти. Концертна програма нікого не залишила байдужим. Особливо бурхливо глядачі сприйняли виступ соліста хору «Хрещатик» Павла Денисенка з його ліричними піснями. Апогеєм концерту став музичний твір гурту «ВВ» «Весна» у виконанні оркестру.
По завершенні концерту глядачі аплодували стоячи, а начальник Головного інформаційно-телекомунікаційного вузла Генштабу ЗСУ полковник Юрій Кисиленко від імені військовослужбовців подякував артистам за бездоганну роботу.
— Чути звуки струн набагато приємніше, ніж свист снарядів над головою. Такі чудові музичні твори справді зігрівають душі і запалюють серця, — поділився враженнями капітан Ярослав Петрашевський.
— Праця талановитих артистів допомагає у виконанні складних бойових завдань. Багато з присутніх на концерті військовослужбовців нещодавно повернулися зі сходу країни, і чимало воїнів-зв’язківців нашої військової частини скоро поїде у зону АТО. Такі зустрічі дають впевненість у перемозі, усвідомлення того, що ми робимо потрібну справу, — розповіла молодший лейтенант Наталія Микитюк.
— Від початку російської агресії стало ясно, що треба підтримувати наших героїв. Ми проводили благодійні концерти, побували в зоні АТО. Мої артисти кажуть, що їм надовго закарбуються в пам’яті виступи перед військовими. Це не дивно, коли бачиш, як солдат, який сидить у напруженні, буквально після другої-третьої пісні починає відтавати на твоїх очах. У такі хвилини справді розумієш дивовижну силу мистецтва, — каже лауреат Шевченківської премії, народний артист України, професор Віктор Гуцал (на знімку). — НАОНІ — особливий колектив, — продовжує Віктор Омелянович, — це єдиний у світі професійний оркестр, у складі якого 70 українських народних інструментів. Серед них — кувиця, зозуля, теленці. Українці, маючи музикальність, закладену на генетичному рівні, — найбагатші у світі люди. І ми повинні пишатися цим!
Нині країна — у стані війни, і культура, попри загальне патріотичне піднесення, переживає не найкращі часи. Але все одно свою національну культуру треба нести, певною мірою навіть і насаджувати. Маючи колосальну народну музичну спадщину, ми не використовували цю потужну силу для консолідації нації. За роки незалежності через брак державних коштів на гастрольну діяльність ми всього один раз виступали в Криму. То яка після цього там буде культура? Що кримчани підтримуватимуть? Так і на сході...
Мусимо пам’ятати, що народне мистецтво якнайтісніше пов’язане з національною ідеєю. Без цього побудувати Українську державу неможливо. Якщо і влада, і народ дбатимуть про мистецтво, то світ по-іншому подивиться на нас.
Фото надане автором.
