Наміри суттєво розширити площі рисових плантацій на Херсонщині, аби частково відшкодувати їх втрату в окупованому Криму, можуть так і залишитися на папері. Найбільшим виробником «білого золота» у степовій Таврії залишається Інститут рису НААН України. Тільки нинішнього року він додав 36 га нових угідь на крапельному зрошенні саме під вирощування рису, збільшивши свої плантації до півтори тисячі га. Але облаштування гектару такої плантації з підведенням води коштує від 70 тис. грн. Грошей на це у рисівників може не вистачити. Інститут рису є державною установою, а з нинішнього року уряд вилучатиме три чверті прибутку держпідприємств до бюджету.
— Інститут рису торік отримав 15 млн. грн. чистого прибутку. Та навіть якщо це досягнення вдасться повторити і цьогоріч, після вилучення трьох чвертей в розпорядженні підприємства збережеться менше 4 мільйонів. Враховуючи нинішні ціни на електроенергію, пальне, 20% подорожчання води на заповнення чеків, цього недостатньо, аби здійснювати подальші плани на розширення плантацій, — нарікає директор Інституту рису (Скадовський район Херсонщини), кандидат сільськогосподарських наук Володимир Дудченко. — Ситуацію можна було б «вирівняти», якби такі масштабні вилучення прибутку держава компенсувала б цільовими вливаннями у розвиток рисівництва. Але протягом останнього десятиріччя інститут не отримав жодної бюджетної копійки дотацій.
Після анексії Криму господарства півдня України задовольняють внутрішні потреби у рисовій крупі менше, ніж на 40%. Нестачу покривають, купуючи рис за валюту. Аби зменшити залежність від імпорту, необхідно нарощувати площі власних плантацій, у тому числі й на Херсонщині. Проте на це треба гроші, а як їх накопичити в умовах, коли три чверті заробленого державним підприємством вилучатимуть у бюджет, а захмарні проценти роблять недоступними банківські кредити?

Херсонська область.