Про нові підходи до оплати праці педагогів повідомила голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич під час його розширеного засідання. Дискусію присвятили обговоренню доопрацьованого під час підготовки до повторного першого читання проекту закону «Про освіту» (реєстр. №3491).


«Ми заклали базовий рівень оплати праці вчителів на рівні трьох мінімальних зарплат. Це високий рівень, який позиціонує вчителя в середньому класі, і це більш стійка норма, релевантна до того, що відбувається в країні, ніж середній рівень зарплати по промисловості», — вважає голова профільного комітету. Найближчими роками через економічну кризу цього досягти буде неможливо. Тому в «Перехідних положеннях» автори законопроекту пропонують уже з наступного року «зобов’язати уряд піти шляхом просування освітян за чинною тарифною сіткою» до 14-го розряду, повідомила Лілія Гриневич. Нині вчитель вищої категорій і директор школи позиціоновані в тарифній сітці на рівні 11—12-го розряду, а, наприклад, асистент викладача у вищій школі — на рівні 15-го.


Крім того, автори законопроекту вирішили поки що не запроваджувати обов’язкової сертифікації вчителів. Зупинилися на добровільній. «Її результати будуть враховуватися під час атестації, яка залишається основним механізмом підтвердження відповідності посаді і встановлення кваліфікаційної категорії», — пояснила Лілія Гриневич. 


Новий закон має започаткувати реформу середньої освіти — перехід до 12-річки та профільної старшої школи. 


Зміст навчання буде орієнтований на перелік компетентностей, необхідних для сучасної людини і громадянина. В його основі — ключові компетентності, визначені в ЄС.


Зміниться і структура школи: зокрема, початкова освіта триватиме чотири роки. «Далі — базова школа, котра називатиметься гімназією, і старша профільна школа, яка матиме два напрями — академічний ліцей і професійний ліцей», — пояснила Лілія Гриневич. Стандарт початкової школи має бути однаковим для всіх школярів. «Будь-які поглиблене вивчення і спеціалізація починаються не раніше, ніж на рівні базової освіти...» — наголосила голова комітету.


Законодавці також забезпечать «гнучку траєкторію» для старшокласників. «Якщо дитина навчається у школі за профілем, який виявиться для неї надто складним або небажаним, вона може змінити своє рішення і перейти на інший профіль — упродовж або наприкінці першого року навчання в старшій профільній школі», — пояснила Лілія Гриневич.


Серед іншого законопроект дає відповідь на запитання, як забезпечити рівний доступ до освіти дітям із сільської місцевості — в умовах економічної кризи, скорочення видатків на освіту і намірів щодо оптимізації шкільної мережі. У ньому є визначення освітнього округу та опорних шкіл, які, за словами Лілії Гриневич, покликані покращити якість освіти для сільських дітей, а не стати мережею «елітарних навчальних закладів».
Перетворення мають розпочатися вже з 2018 року, проте тривають суперечки про окремі етапи реформи. У МОН вважають за краще розпочинати будівництво «нової української школи» з першого та десятого класів, тобто з початкової і старшої профільної школи. Тим часом у парламентському комітеті вважають, що реформа має стартувати з перетворень у молодшій і середній ланці, тобто з першого і п’ятого класів. У такий спосіб «ми готуємо дітей до старшої профільної школи, в нас є час підготувати мережу та нові стандарти і, головне, маємо менші ризики, що не знайдемо фінансування на 12-й рік навчання» — навела свої аргументи Лілія Гриневич.


Комітет рекомендував парламенту розглянути законопроект у першому читанні.