ПАРЛАМЕНТСЬКА ХРОНІКА
Ранкове засідання 19 травня
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав народних депутатів та всю українську громаду з Днем вишиванки. «19 травня в Україні відзначається День вишиванки. Ця традиція виникла у 2006 році з ініціативи студентів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича», — нагадав глава парламенту та наголосив, що вишиванка — це наша національна гордість та наше свідчення національної ідентичності. Саме тому носили вишиванку під своїм військовим одностроєм Українські січові стрільці, воїни армії Української народної республіки, Української повстанської армії.
«Вони вдягали вишиванку, несучи на собі національний український символ — символ надій на перемогу та незалежність. Сьогодні вже сучасні борці за незалежність одягають вишиванку під камуфляж та бронежилет на східному фронті — як і їхні попередники століття тому», — сказав Андрій Парубій та підкреслив, що вишиванка — це символ незнищенності українського народу та той символ, який демонструє: український народ єдиний в різноманітті, практично ілюструючи гасло Європейського співтовариства.
Далі, вже традиційно для четверга, парламентарії продовжили розгляд рішень про декомунізацію назв населених пунктів. Глава парламенту нагадав, що відповідно до Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», процес декомунізації мав завершитися до 18 лютого цього року. «Ми безмежно розтягнули цей період і тому нам вкрай важливо надолужити виконання ухваленого нами закону. Це питання нашої національної гідності та відродження України», — підкреслив Голова Верховної Ради та поставив на розгляд проект постанови про перейменування Дніпропетровська.
За словами автора постанови, народного депутата Андрія Денисенка, перейменування Дніпропетровська у місто Дніпро чекають мільйон містян. «Фактично народний референдум уже відбувся, і назвою міста справді є Дніпро, бо так його називають по всій країні. Тому парламент має просто легалізувати те, що за фактом уже відбулося, та поставити крапку в історії найменування міста», — сказав він і нагадав, що Петровський, чиє ім’я носило мільйонне місто — це один з організаторів голодомору в Україні, засуджений українським судом.
Голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Микола Федорук повідомив, що члени комітету рекомендували підтримати проект постанови про перейменування міста Дніпропетровськ у Дніпро. Також комітет розглянув і відхилив проект постанови про збереження найменування міста Дніпропетровськ. Її автор, народний депутат Олександр Вілкул (Опозиційний блок) під вигуки «Ганьба» намагався переконати, що пропоноване ним перейменування міста Дніпропетровськ у місто Дніпропетровськ означає, що тепер воно називатиметься не на честь Петровського, а на честь річки Дніпро і святого апостола Петра.
Однак 247 народних депутатів підтримали перейменування міста Дніпропетровськ у місто Дніпро.
Ухвалений у цілому проект постанови (№4085) включає 299 пропозицій про перейменування населених пунктів у 20 областях України (9 районів, 6 міст та 284 сіл і селищ). Зокрема, місто Дніпродзержинськ (Дніпропетровська область) перейменовано у Кам’янське, Кузнєцовськ (Рівненська область) — у місто Вараш, Артемове (Донецька область) — у місто Залізне, Ульяновка (Кіровогладська область) — у місто Благовіщенське та Цюрюпинськ (Херсонська область) — у місто Олешки. Ще однією постановою (№ 4691) перейменовано 12 населених пунктів країни.
Також Верховна Рада підтримала постанову про перейменування села Бихальцохівка Малолиственської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області на село Бихольцохівка, а от для ухвалення постанови про віднесення міста Калинівка Калинівського району Вінницької області до категорії міст обласного значення голосів не вистачило.
Перейшовши до розгляду євроінтеграційних питань, Верховна Рада відправила на повторне перше читання законопроект про оцінку впливу на довкілля (№ 2009а). За словами секретаря Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остапа Єднака, метою законопроекту є встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною зобов’язань за низкою міжнародних договорів. «Невиконання Україною низки зобов’язань, зокрема, за Орхуською конвенцією, вже стало предметом розгляду та прийняття нарадою сторін рішень про визнання України такою країною, законодавство якої не відповідає положенням конвенції», -сказав він та додав, що однією з причин ухвалення таких рішень є відсутність належної процедури оцінки впливу на довкілля, яка б, зокрема, забезпечувала громадськості можливість брати участь у прийнятті екологічно значимих рішень.
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак нагадав, що цей законопроект важливо ухвалити ще й тому, що ми зобов’язалися це зробити відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС та про заснування Енергетичного співтовариства.
Однак обговорення засвідчило: більшість парламентаріїв, попри євроінтеграційні зобов’язання, не готові його підтримати. «У цьому залі всі закликають до дерегуляції та скасування ліцензій і дозволів, щоб створити умови для інвестицій. Але цим законопроектом вводяться норми, за якими величезний перелік видів діяльності потребує попереднього проходження екологічної експертизи. Мало того, що це створює умови для корупції, то цей попередній контроль ще й нічого не дає», — заявив народний депутат Віктор Пинзеник та підкреслив, що це той випадок, коли за гарною оболонкою криються прикрі речі.
Реагуючи на це застереження, Остап Семерак запитав, чи хотіли б, наприклад, кияни, щоб у центрі міста було збудовано нафтопереробний завод? «Звичайно, що ні, і цей законопроект дозволяє контролювати такі процеси», — сказав він та запевнив, що до другого читання документ можна буде поправити. Однак більшість парламентаріїв вирішили відправити законопроект на повторне перше читання до профільного комітету.
У цілому ухвалено законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянств та урегулювання окремих питань, пов’язаних із протидією нелегальній міграції. За словами заступника голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Георгія Логвинського, останнім законопроектом запроваджується механізм видворення іноземців за межі України за рішенням суду. «Ми запропонували такий механізм, з одного боку, надавши гарантії захисту прав людини, а з другого — гарантії недоторканності наших кордонів», — сказав він.
Представляючи у першому читанні президентський законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження системи автоматизованого арешту в цивільному та господарському судочинстві, заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов повідомив: звичайна процедура арешту банківських рахунків не є ефективною, бо нині кошти з рахунків можна перевести досить швидко, чим часто й користуються їхні власники.
«Пропонується запровадити автоматизовану систему, яка дозволятиме суду чи державному виконавцю автоматично арештовувати кошти, які знаходяться на рахунку та, відповідно, забезпечувати виконання судового рішення», — сказав заступник міністра. Водночас у законопроекті передбачені деякі запобіжники від можливих зловживань. Зокрема, максимальну суму коштів, які можна буде заблокувати на рахунку, пропонується обмежити 100 мінімальними зарплатами відносно фізичних осіб та 1000 мінімальними зарплатами стосовно юридичних осіб. Також за допомогою автоматизованої системи можна буде заблокувати лише кошти основного боргу без врахування штрафів і пені.
Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зазначив, що цей законопроект сприятиме досягненню кінцевої мети правосуддя — захисту інтересів осіб та реального поновлення їхніх порушених прав. Водночас його ухвалення є одним із зобов’язань України в рамках Меморандуму про співпрацю з МВФ.
Оскільки на адресу цього законопроекту лунало чимало критики, то Р. Князевич запропонував ухвалити його в першому читанні, щоб згодом, після реформи виконавчої служби, підготувати цей документ до другого читання з урахуванням положень цієї реформи. «Але не розпочати цей процес нині і показати місії МВФ, що як тільки вони поїхали, ми одразу відійшли від домовленостей, — це злочин проти держави», — переконаний він.
Попри це голосів для ухвалення законопроекту в першому читанні не знайшлося, тож його було відправлено до комітету для підготовки до повторного першого читання. А от законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження наказного провадження у цивільному та господарському судочинстві навіть не вдалося відправити на доопрацювання, тож документ було відхилено.
Цитата
Голова Верховної Ради Андрій Парубій:
«Те, що сьогодні народні депутати прийшли в український парламент у вишиванках — це данина пошанування українського національного символу і нашої національної традиції».
Юрій Дерев’янко, Наталія Новак.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
