Ранкове засідання 20 березня

Верховна Рада ухвалила Декларацію про боротьбу за звільнення України. «За» проголосували 274 народні депутати.

Ініціатором документа виступив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов.

Далі 283 парламентарії віддали свої голоси за заяву Верховної Ради щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі української держави.

«Сьогоднішній день може стати історичним і для кримськотатарського народу, і для українського. Нарешті Україна має віддати борг кримськотатарському народу, як корінному народу на території України», — сказав автор документа, народний депутат Петро Порошенко. Він також зазначив, що при цьому Україна гарантує захист прав усіх інших народів, які проживають на території Автономної Республіки Крим.

Отже, уперше після завершення Другої світової війни загальновизнані кордони Європи цинічно «перемальовує» країна, яка за багатосторонніми і двосторонніми договорами гарантувала територіальну цілісність України, недоторканність і непорушність її кордонів. «Єдиним неприхованим мотивом Російської Федерації у здійсненні цього міжнародного злочину є горезвісна доктрина «приростання руського світу», — наголошується в Декларації.

У зв’язку з цим Верховна Рада України звертає увагу урядів та парламентів світу, міжнародних організацій та світової громадськості, що український народ ніколи не визнає анексію невід’ємної частини своєї території -Автономної Республіки Крим, захопленої Росією з брутальним порушенням фундаментальних норм міжнародного права та загальновизнаних принципів співжиття держав. Тому український парламент звертається до всіх членів міжнародного співтовариства з наполегливим проханням утриматись від міжнародного визнання так званої «Республіки Крим» та анексії Криму і міста Севастополь до складу Росії в якості нових суб’єктів Федерації.

«Від імені народу України Верховна Рада України заявляє, що Крим був, є та буде в складі України. Український народ ніколи і за жодних умов не припинить боротьбу за звільнення Криму від окупантів, якою б важкою і тривалою вона не була. Україна переможе, бо з нами Бог і правда», — наголошується у Декларації.

Далі 283 парламентарії віддали свої голоси за заяву Верховної Ради щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі української держави.

«Сьогоднішній день може стати історичним і для кримськотатарського народу, і для українського. Нарешті Україна має віддати борг кримськотатарському народу, як корінному народу на території України», — сказав автор документа, народний депутат Петро Порошенко. Він також зазначив, що при цьому Україна гарантує захист прав усіх інших народів, які проживають на території Автономної Республіки Крим.

Нагадаємо, що Верховна Рада ще у 2000 році за наслідками парламентських слухань «Проблеми законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну» ухвалила постанову, у якій наголошується на необхідності відновлення прав кримськотатарського народу, як корінного народу України, примусово переселеного з території Криму. Особливої актуальності ця проблема набула після проведення так званого референдуму про приєднання Автономної Республіки Крим до Російської Федерації.

У постанові зазначається, що Україна гарантує збереження та розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу та всіх національних меншин України, захист і реалізацію невід’ємного права на самовизначення кримськотатарського народу у складі суверенної і незалежної української держави. Цією постановою Україна визнає Меджліс кримськотатарського народу, виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу, як повноважний орган кримськотатарського народу. Верховна Рада також заявляє про свою підтримку Декларації ООН про права корінних народів.

Відтак Кабінету Міністрів України доручається розробити практичні механізми взаємодії між органами виконавчої влади України та Меджлісом кримськотатарського народу.

Під час обговорення Ірина Геращенко (фракція «УДАР») наголосила, що права кримськотатарського народу як корінного народу України мають бути закріплені відповідним законом. «Кримські татари мають знати, що Україна взяла на себе зобов’язання захищати їхні культурні та національні права», — сказала вона. Глава парламенту підтримав ініціативу І. Геращенко про ухвалення спеціального закону про права кримськотатарського народу та доручив наступного тижня внести відповідний законопроект.

Ганна Герман (фракція Партії регіонів) запевнила, що фракція підтримуватиме всі документи, які захищають права кримських татар. «Шкода тільки, що ми не ухвалили цих документів три тижні тому, або, ще краще — три роки тому», — зазначила парламентарій.

Олесь Доній (група «Суверенна європейська Україна») назвав цю постанову «актом покаяння перед кримськотатарським народом». Він також закликав передбачити для представників кримськотатарського народу можливість участі у владних органах України.

«Всі пункти заяви дуже важливі та є такими, що окреслюють шляхи відновлення прав кримськотатарського народу», — сказав народний депутат Мустафа Джемілєв, зазначивши, що цей документ дасть важливі важелі для впливу на агресора на міжнародній арені.

А оскільки деякі, обрані від Автономної Республіки Крим, народні депутати заявляють про складення своїх повноважень, то М. Джемілєв закликав кожного депутата «стати персональними представниками усіх міст та сіл Криму».

Верховна Рада розглянула три законопроекти, які стосуються забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованих територіях України та ухвалила рішення до наступного тижня розробити на основі законопроекту, внесеного Сергієм Соболєвим, один документ.

Представляючи один із законопроектів, народний депутат Юрій Дерев’янко зазначив, що документом пропонується встановити, що органи влади, утворені відповідно до Конституції України, їх посадові та службові особи, військовослужбовці на тимчасово окупованих територіях України продовжують здійснювати свою діяльність відповідно до Конституції та законів України та що їм у повному обсязі гарантуються права і свободи, передбачені Конституцією України, у тому числі, трудові та соціальні права.

Також проект визначає, що в разі неможливості під загрозою життя та здоров’я, знищення їх майна посадовим та службовим особам, військовослужбовцям, органам влади, утвореним відповідно до Конституції України, їх родичам, здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та законами України, держава гарантує забезпечення соціальних та трудових прав, передбачених законами України.

Документом також пропонується запровадити відповідальність за «колабораційну діяльність».

Сергій Соболєв зазначив, що поданий ним законопроект стосується дещо інших проблем, ніж законопроект Ю. Дерев’янка. «Нами було взято за основу закон, ухвалений Грузією після окупації Росією частини її території, оскільки цей документ пройшов через Венеціанську комісію», — зазначив С. Соболєв.

Цим законопроектом, зокрема, пропонується визнати тимчасово окупованою територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, на яких Україна здійснює суверенітет, континентальний шельф і виключну економічну зону, де Україна у відповідності зі своїм законодавством користується фіскальними, санітарними, імміграційними та митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі — суверенними правами і юрисдикцією, а також підводний простір.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає, що рішення, прийняті незаконними органами чи посадовими особами, не породжують правових наслідків.

Передбачається також, що в’їзд та виїзд з тимчасово окупованої території здійснюватиметься лише за спеціальним дозволом та через пункти в’їзду-виїзду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На тимчасово окупованій території пропонується заборонити будь-яку господарську діяльність (підприємницька та некомерційна господарська діяльність), якщо вона підлягає державному регулюванню, зокрема ліцензуванню, отримання дозвільних документів, сертифікації: ввезення та/або вивезення товарів військового призначення та подвійного використання; організацію залізничних, автомобільних, морських, річкових, поромних, повітряних сполучень; здійснення грошових переказів та ін.

Законопроект С. Соболєва також передбачає кримінальну відповідальність за порушення його норм. Приміром, порушення обмежень економічної діяльності на тимчасово окупованій території пропонується карати позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацію майна, а ті само дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища — позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна.

За порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї пропонується карати позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією транспортних засобів або інших засобів вчинення злочину, а за ті само дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища — на строк від п’яти до семи років.

Ще один законопроект про тимчасово окуповану територію — Автономну Республіку Крим вніс народний депутат Олег Ляшко. Серед іншого у документі пропонується розривати дипломатичні відносини із країнами, що визнали законною анексію частини території України.

Голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан зазначив, що кожен із законопроектів охоплює різну проблематику, тому пропонується об’єднати їх в один документ.

Представник Криму, свободівець Едуард Леонов зазначив, що нині передусім треба говорити навіть не про територію, а про громадян України, які зазнають переслідувань. «Ми повинні дбати про захист прав етнічних українців та кримських татар, бо, крім України, їх ніхто не захистить», — наголосив він.

Олег Зарубінський (група «Суверенна європейська Україна») зауважив, що треба дуже обережно ставитися до пропозицій взяти за базу грузинський закон, оскільки в Абхазії грузинів вже не залишилося, тоді як в Криму мешкають наші люди, котрі не бажають відмовлятися від українського громадянства.

Натомість позафракційний Микола Рудьковський запропонував ухвалити закон про забезпечення територіальної цілісності України. За його словами, сьогодні, замість «фактично визнавати анексію Криму», потрібно вивезти з Криму родини військових та направити туди 20-тисячний військовий контингент.

Після обговорення глава парламенту запропонував на основі законопроекту С. Соболєва підготувати один документ під назвою «Про правовий режим та забезпечення прав і свобод громадян України на території Автономної Республіки Крим», врахувавши при цьому слушні положення інших законопроектів. Цю пропозицію підтримали 276 народних депутатів. В цілому законопроект планується ухвалити вже наступного тижня.

У зв’язку з обранням Арсенія Яценюка главою уряду, виконувачем обов’язків керівника фракції «Батьківщина» обрано Сергія Соболєва. Про це після відкриття ранкового засідання повідомив Голова Верховної Ради Олександр Турчинов.

На початку засідання головуючий вітали із Днем народження народних депутатів Сергія Гордієнка та Миколу Федорука.

Під час виступів уповноважених представників фракцій і груп на ранковому засіданні Ірина Геращенко (фракція «УДАР») заявила, що ними підготовлено низку законопроектів, серед яких, зокрема, проект, яким всім кримським військовослужбовцям пропонується надати статус учасників бойових дій. Володимир Литвин (група «Суверенна європейська Україна») наголосив, що сьогодні як ніколи потрібна адекватна оцінка ситуації «без плачів і прокльонів». «Україна не втратила Крим. Боротьба за Крим переходить в іншу, затяжну і, очевидно, тривалу фазу», — зауважив він. І ціна цього питання — збереження України. Ірина Горіна (фракція Партії регіонів) натомість звинуватила владу в тому, що вона «запізнюється з рішеннями». Якщо так триватиме й надалі, наголосила вона, то ця влада увійде в історію як влада, яка розвалила країну. Адам Мартинюк (фракція КПУ), відкидаючи звинувачення у небажанні брати участь у голосуванні, вкотре наголосив, що КПУ не змінить свого рішення доти, доки не буде виконано рішення Європейського парламенту щодо захоплення приміщення Центрального комітету, і поки не перестануть переслідувати їхніх товаришів.

Анатолій Кінах (група «Економічний розвиток») у своєму виступі зауважив, що уряд і досі не представив системний план програм антикризових дій. На його переконання, це має бути комплекс дій, в основу яких ляже розвиток економіки, інвестиційний клімат, боротьба з офшорами та тіньовою економікою. Микола Томенко (фракція «Батьківщина»), визнавши, що «ситуація сьогодні катастрофічна», зазначив, що і в ній є один плюс. «Мусимо швидко зробити те, що не робили понад двадцять років. Оце єдина перевага. Тому сьогодні треба попрощатися з ілюзіями попередніх років», — сказав він.

Олег Тягнибок (фракція ВО «Свобода») серед причин, через які ми програємо «на всіх фронтах», назвав непроведення люстрації. «Саме тому ми зараз маємо купу агентури Кремля в різних гілках влади, в середовищі військовослужбовців, спецпідрозділів», — наголосив він. Водночас депутат додав: «Не формувався єдиний дух українського народу! От тому і програємо на всіх фронтах, товариство! От тому і програємо інформаційну війну! От тому і не можемо реально захистити свою націю, свій народ».

Позафракційний Олег Ляшко взагалі запропонував парламенту невідкладно прийняти рішення про звернення до НАТО щодо вступу України до цієї міжнародної безпекової організації, відновити ядерний статус нашої країни. А також звернутися до ООН з проханням виключити Росію з Ради безпеки ООН. Крім того, посилити кримінальну відповідальність за сепаратизм, державну зраду, шпигунство і блокування військових частин.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Із законопроекту

Колабораційна діяльність, тобто, умисне, добровільне співробітництво у будь-якій формі з окупаційною державою або її представниками на шкоду державним інтересам України вважається державною зрадою і тягне за собою кримінальну відповідальність.

Анатолій Гриценко, Петро Порошенко.

Володимир Ар’єв, Мустафа Джемілєв.

Сергій Пашинський, Володимир Бондаренко, Руслан Князевич.