Перш ніж з’явитись у Хмельницькому у стінах Національної академії Державної прикордонної служби України, роботи художниці Беати Куркуль облетіли Інтернет, побували у багатьох виставкових залах, були представлені для перегляду в різних містах. Але саме тут, у прикордонній академії, вони чи не найбільш органічні. Бо з полотен дивляться ті, хто так чи інакше пов’язаний із єдиним в країні закладом, який готує захисників кордонів. А герої полотен художниці — саме вони.
Беата зізнається: в зоні бойових дій вона не була. Але це не завадило не просто познайомитись, подружитись, а й взяти під певну опіку тих, хто носить зелені погони. Разом із чоловіком Миколою Авдєєвим Беата буквально з перших днів конфлікту на сході намагається допомагати тим, хто перебуває в зоні АТО. І так сталось, що саме із прикордонниками у родини волонтерів встановились дуже тісні дружні відносини.
Переповнена враженнями від зустрічей із ними, їх живими розповідями, емоційними спогадами, вона спробувала передати все це у своїх художніх роботах.
Беата — не професійний живописець, але, як розповіла, ще з підліткового віку малює. Це і допомогло їй створювати картини засобами комп’ютерної графіки. Як правило, героями її робіт стають реальні люди, знайомі та друзі, що одягли військову форму. Деталі бере не тільки із рsозповідей учасників бойових подій, а і з фотографій, якими прикордонники щиро діляться із Беатою. Саме так з’явилась одна із тепер уже добре відомих у багатьох прикордонних частинах картина, де прикордонник тримає на руках дитинча (на знімку). Він стоїть до глядача спиною, і ніхто не знає його в обличчя. Але саме цей сильний і впевнений чоловік став символом справжнього захисника Вітчизни.
— А картина «Небесний кордон» була написана після бою у Красній Талівці, — розповіла художниця. — Там наші хлопці зіткнулись із диверсійною групою терористів. У важкому бою загинуло четверо прикордонників. Ця робота — пам’ять про них.
Вражає те, що на деяких картинах наче і немає портретного зображення головного героя, але вона все одно про конкретну людину. Ось на одній із них можна побачити маленьке, беззахисне дитя, що прошкує у світ. Але це картина про Олега Сороченка, котрий загинув на сході. Коли він вирушав у зону конфлікту, у нього залишилась кохана дівчина, з якою мріяли створити сім’ю. Але все розвивалось так стрімко, що вони не встигли розписатись. Олег загинув, а через півроку на світ з’явилась його маленька донечка.
— Коли я створювала картину, не знала, що народиться дівчинка, — зізналась Беата. — Але на полотні якимось дивним чином з’явилась саме вона.
Хмельницький.
Фото автора.
