Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції заслухав членів Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно запровадження відповідно до антикорупційного законодавства системи електронного декларування як нової системи фінансового контролю державних службовців.

Народні депутати та представники громадських організацій цікавилися, коли буде запроваджено систему електронного декларування статків для високопосадовців, які будуть механізми фінансового контролю за декларантами: як проводитиметься перевірка декларацій, рахунків у банках, моніторинг способу життя декларантів.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак повідомила, що агентство функціонує два місяці і ще повноцінно не діє — наразі проводиться конкурсний відбір і в штаті лише 20 відсотків працівників. Однак, за її словами, в НАЗК уже вжили низку заходів щодо запуску системи електронного декларування, зокрема, обговорюється питання про створення електронної системи декларування на базі ДП «Українські спеціальні системи» та «Держспецзв’язок» для забезпечення захисту даних.

Систему електронного декларування, заявила керівник НАЗК, планують запустити до 15 серпня цього року — відповідно до міжнародних зобов’язань України. Заповнити і подати електронну декларацію можна буде через офіційний сайт НАЗК. Водночас Н. Корчак висловила думку, що запустити систему електронного декларування неможливо без відповідної правової бази та змін до законодавства, зокрема щодо доступу до банківської інформації. Нині, за її словами, під час запуску системи електронного декларування, зіткнулися з тим, що наразі в Україні немає єдиної технічної платформи для розбудови баз даних і різні програмні продукти часто є між собою несумісні. В агентстві ще не знають, як перевірятимуть інформацію про наявність банківських рахунків навіть у вітчизняних банках, не кажучи вже про зарубіжні. Або як промоніторити стиль життя декларанта, скажімо, скільки у нього дорогих шуб чи каблучок.

«Я вже тепер запитую себе: а як будемо здійснювати контроль за базами даних, за фінансовою звітністю?» — зауважила Н. Корчак. На її думку, це має реалізовуватися через державні програми та проекти, а електронні декларації необхідно приєднати до відповідних баз даних і повністю виключити людський чинник під час перевірки електронних декларацій. В агентстві також пропонують внести зміни до законодавства, щоб запровадити електронну звітність партій.

Керівник агентства також відзначила, що НАЗК є превентивним органом, а не правоохоронним, тому не може проводити слідство. Агентство відповідно до закону повинно моніторити інформацію щодо відповідності статків та рівня життя високопосадовців із тим, що вони задекларували, і робити певні висновки, на які вже потім мають реагувати правоохоронні органи. Представники НАЗК запевнили депутатів, що в агентстві зацікавлені якнайшвидше запустити систему електронного декларування.

Народні депутати поцікавилися, як агентство перевірятиме причетність високопосадовців до офшорів. Ігор Попов наголосив, що серед 100 тисяч осіб, які мають подавати електронні декларації, є чимало засновників чи прямих бенефіціарів офшорних компаній. Зокрема, Віктор Чумак нагадав, що в розвинених країнах банківська таємниця на високопосадовців не розповсюджується, тож суспільство має змогу бачити статки чиновників. На його думку, НАЗК має отримувати всі дані про банківські рахунки високопосадовців. Юрій Дерев’янко відзначив, що кожен член НАЗК має нести персональну відповідальність за те, щоб система електронного декларування запрацювала вчасно. Олег Барна додав, що електронна декларація має містити не лише нерухоме майно чиновників, а й усі банківські рахунки та бізнес, однак досі не визначено, як виявлятимуть та перевірятимуть рахунки та майно, офшорний бізнес посадовців за кордоном.

Депутати наголошували, що громадськість має контролювати діяльність агентства і бути залучена до процесу підбору кадрів до НАЗК. В агентстві обіцяють з липня розпочати прийом звітів партій за перший квартал та запустити офіційний сайт (нині з роботою агентства можна ознайомитися лише у Фейсбуці), створити громадську раду для контролю за конкурсним відбором кадрів і кол-центр.

Чимало застережень висловили й експерти, представники громадських організацій, котрі традиційно присутні на засіданні парламентського комітету. Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що зволікання із запуском системи електронного декларування є абсолютно штучним. На його думку, це пов’язано із поданням до Конституційного Суду 48 народних депутатів щодо визнання неконституційним закону про електронні декларації. І багато високих чиновників сподіваються, що електронне декларування може бути взагалі скасовано. Лідери громадських організацій стурбовані й тим, що в парламенті готується законопроект про податкову амністію, за яким притягнути до відповідальності тих, хто задекларує свої маєтки, буде фактично неможливо.

Голова комітету Єгор Соболєв запевнив, що комітет «не спускатиме питання про електронні декларації з контролю».

Голова міжнародної організації Transparency Іnternatіonal Хосе Угас, колишній спеціальний прокурор Республіки Перу, який довів до логічного завершення справи про корупційні злочини екс-президента цієї країни та інших високопосадовців, привітав запровадження в Україні електронних декларацій для можновладців. Однак він також стривожений тим, що в нашій державі між пропозиціями, намірами, законами і реальними діями — велика відстань. А найбільша проблема, на його погляд, — відсутність політичної волі для реальної боротьби з корупцією.

ДОВІДКОВО

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики. Серед його основних функцій — здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ведення Єдиного державного реєстру декларацій високопосадовців та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

ДОСЛІВНО

Голова міжнародної організації Transparency Іnternatіonal Хосе УГАС: 

«Головним для успіху є те, щоб агенція із запобігання корупції була цілком незалежною і не перебувала під політичним впливом».

 

 

Голова комітету Єгор Соболєв та голова Національного агентства з питань запобігання корупції Наталя Корчак.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.