Учора профспілка працівників Національної академії наук України провела масову акцію протесту з пікетуванням Кабінету Міністрів. Це вже друга така акція за останні два місяці. Науковці вимагають внесення змін до Закону України "Про Держбюджет України на 2016 рік" з урахуванням рішення Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти щодо збільшення видатків Академії наук на 621,782 млн. грн. (законопроект № 4477). Із них 453 млн. грн. НАН планує спрямувати на фонд оплати праці.
"Стан фінансування науки в нашій державі визнано катастрофічним. Якщо бюджет НАН торік був 2,2 млрд. грн., то зараз -- 2,05 млрд. грн. Цих коштів не вистачає навіть на фонд оплати праці", -- констатує голова профспілки працівників НАН України Анатолій ШИРОКОВ під час прес-конференції напередодні акції.
За таких умов науковці змушені вдаватися до крайніх заходів: людей просять брати відпустки без збереження заробітної плати, а Інститути працюють у режимі неповного робочого тижня. До того ж із року в рік відбувається падіння чисельності кадрів. Лише за минулий рік майже 2800 осіб залишило Академію, а за роки незалежності кількість науковців із майже дев'яноста тисяч скоротилася до 34 тисяч. Водночас, за даними ЮНЕСКО, кількість людей, які працюють у сфері науки, у світі за п'ять років збільшилася на 20 відсотків, а у НАН -- зменшилася на 17.
За минулий рік середньомісячна зарплата в Академії становила майже 4 тис. грн., у цьому ж році вона скоротилася до 3,5 тис. грн. Незважаючи на це, кожне підвищення зарплати у профспілці сприймають як катастрофу, оскільки за нестачі коштів вимушені скорочувати людей, зменшувати кількість робочих днів або перекидати частину обов'язкових надбавок, від чого фактична зарплата не збільшується.
"Це все спричиняє шалений моральний тиск на працівників, коли ти не знаєш, чи ти працюватимеш, чи може завтра тобі запропонують звільнитися. Є випадки тяжких захворювань. Важко однозначно пов'язати це, але я думаю, що зв'язок тут є", -- коментує віце-президент НАН України, академік Анатолій ЗАГОРОДНІЙ.
Ще одна вимога науковців -- це поетапне виконання нової редакції Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", яку затверджено у минулому році. У прикінцевих положеннях цього закону прописано, що обсяг фінансування наукової діяльності з 1 січня 2020 року має становити 1,7% від ВВП. Торік він становив трохи менше за 0,3 відсотка, а у цьому році -- антирекордні 0,2 відсотка.
"Країна без науки -- це країна без майбутнього. У всьому світі визнано, що вкладення в інновації та новітні технології на одиницю ВВП приносить найбільший прибуток. Якби фінансування збільшилося хоча б до 0,7 % від ВВП, наука б ожила і могла б ефективно працювати", -- зазначив Анатолій Широков.
До слова, завдяки Інститутам НАН вдалося продовжити термін експлуатації атомних електростанцій шість енергоблоків. З розрахунку на один енергоблок -- це 1,5 млрд. грн. економії на рік.
Також із подачі науковців застосували технологію безстикового зварювання до 5 тис. км. залізничних рейок, завдяки чому змогли підвищити швидкість поїздів.
Олена ЛОХМАТОВА.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Київ.
