Володимир ЛИТВИН, народний депутат України, Голова Верховної Ради України у 2002—2006-х і 2008—2012 роках:
— Конституцію України справді можна розглядати як суспільний договір, і це не патетична фраза, оскільки цей документ враховував необхідність реагування на суспільні настрої, а суспільство багато в чому залишалося тоді ще радянським, патерналістським. Зокрема, в Конституції зафіксовано безплатну медичну допомогу, безплатну освіту. Сьогодні фактично маємо вже капіталістичне буржуазне суспільство, яке не можна назвати інформаційним, і ці норми вже не працюють. Конституція увібрала у себе найкращий конституційний досвід, однак низка закладених позицій не була, очевидно, орієнтована на те, що держава різко рватиме зі своїм комуністичним минулим. І, по суті, загнали самі себе у пастку, оскільки сьогодні змінити розділ, в якому йдеться про права людини та громадянина, можна виключно через референдум. Очевидно, що люди від своїх соціальних стандартів і гарантій, хоча вони і не працюють, ніколи не відмовляться. Крім того, триває постійна боротьба за владу, тому під пильною увагою у процесі конституційних змін є розділи Конституції, які стосуються повноважень гілок влади. Було б добре хоча б напередодні 20-ї річниці Конституції постатейно проаналізувати, чи працюють усі конституційні приписи. І яка причина того, що вони не виконуються: небажання їх виконувати чи абсолютна відсутність можливостей у держави. Побачивши об’єктивну картину і з урахуванням стану країни, перспектив і потреб її розвитку, можна було б говорити про конституційні зміни.
