Нещодавно відбувся бенефіс соліста Дніпропетровського державного академічного театру опери та балету народного артиста України Едуарда Сребницького. 50 років творчої діяльності. Це — дата, за якою стоїть цікава доля. 

 

Едуард Михайлович відмінно закінчив Челябінський політехнічний інститут і навіть якийсь час попрацював інженером-конструктором у проектному бюро. Але недарма тоді казали, що фізики і лірики — споріднені душі. Ще навчаючись у політеху, вступив до вечірньої музичної школи, а потім — і до Свердловської консерваторії. Прослужив у Челябінській опері 8 років, вирішив перебратися до нашого міста, дізнавшись про відкриття в Дніпропетровську театру опери та балету. Одразу став провідним солістом, співав головні ролі. Спочатку виступав у амплуа характерного актора. І лиш через десять літ новий головний диригент театру Б. Афанасьєв заново відкрив його. Річ у тім, що в Е. Сребницького — дуже рідкісний тенор. Відтоді почався новий виток у творчості співака.


Із поїздки театру до Парижу у 1992 році з оперою «Кармен» почалося гастрольне життя артиста. Об’їздив пів-Європи, побував навіть у Таїланді. Отримав колосальний сценічний досвід.


Нині у Едуарда Михайловича понад 200 заспіваних головних і других партій, цікавих і незвичайних. Володіючи унікальним голосом, він один з небагатьох, хто може виконувати таку складну оперну партію, як роль принца Калафа в опері Дж. Пуччіні «Принцеса Турандот».


Привітати ювіляра прийшли друзі і колеги: солістки опери Ганна Архіпова, Надія Єрьомєнко, яка виконала разом із винуватцем торжества арії з опер. Приїхав привітати батька й Олексій Сребницький, заслужений артист України, соліст Харківської опери. Разом вони чудово виконали арію принца Калафа.

 


В нашому театрі вже склалася ціла творча династія Сребницьких. У дідуся на ювілеї виступили внучка, юна балерина Елеонора Сребницька, та онук, юний скрипаль Едуард Сребницький ІІ. А вела концерт старша онука, Катерина, артистка театру «Cat’s». Його друг і колега заслужений артист України Олександр Сергєєв наостанок заспівав пісню-присвяту, слова до якої написав сам. Це звучало так: «Я б заспівав рок і авангард, якщо поруч буде Едуард!» (на знімку).


З ювілеєм вас, Едуарде Михайловичу!


Дніпро.


Фото Миколи Кошелеєва.