Дефіцит
Був собі Товар як товар, нічим не гірший, а може, навіть трохи й кращий за інші. Та раптом його сховали в потаємний загашник під прилавок і назвали Дефіцитом.
Самому Товарові не дуже подобалося це запозичене ім’я, хоча повага, з якою воно вимовлялося, вселяла почуття гідності і власної значимості: тепер до нього мало хто мав доступ, його майже нікому не показували, зате всі таємниче перешіптувалися про нього: «Дефіцит! Дефіцит!..». І Товарові закортіло саме в такій якості вийти з-під прилавка на люди й на повний голос заявити про себе:
— Ось я — Дефіцит! Дивіться всі, який я добротний та гарний!
Але варто було йому з’явитися на прилавку — і вже ніхто не називав його цим таємничим іменем...
Київ.
