До послуг репетиторів частіше вдавалися вихованці заможних родин

Абсолютна більшість учасників ЗНО (72%) вважають, що здобутих за партою знань вистачає для складання незалежного оцінювання. Такого висновку дійшли експерти Громадянської мережі «Опора» та Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, які під час тестування із «солов’їної» провели опитування 2 086 абітурієнтів з 18 областей країни.

Думку вступників вивчали за підтримки Проекту USAІD Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню. Абітурієнтів опитували на виході з пунктів тестування. Від себе додамо: на той час діти ще не знали оцінок і, відповідно, могли дещо переоцінити свої успіхи.

З’ясувалося, що вступники мають дуже приблизні уявлення про систему оцінювання сертифікаційних робіт. П’ята частина опитаних не знала про існування «порогового бала» (склав/не склав), а четверта — не мала жодного уявлення про те, скільки рейтингових балів їм треба набрати, щоб скласти ЗНО. Більшість респондентів (61%) були упевнені, що й досі діє позаторішня норма, коли вступник мав отримати щонайменше 124 бали.

Майже п’ята частина учасників ЗНО заявила, що шкільних знань для тестування недостатньо, а на думку ще 7% цьогорічних випускників, вони не дають змоги отримати навіть мінімальний бал. Тож абітурієнти активно користувалися послугами репетиторів.

Загалом в Україні лише 38% вступників самостійно готувалися до ЗНО із «солов’їної» — під час занять у школі. Майже стільки само — 36% — працювали з репетитором. Підготовчі курси у вищих навчальних закладах відвідували 15% опитаних, майже стільки само проходили безплатні онлайн- або офлайн-тренування.

Як відомо, проходження ЗНО саме по собі не гарантує зарахування до вишу на бюджет, тож, можливо, саме бажанням максимально покращити майбутню оцінку пояснюється високий попит серед вступників на «додаткові освітні послуги». За висновками соціологів, протягом останнього року на оплату праці репетиторів абітурієнти витрачали в середньому 1204 гривні на місяць. Такі індивідуальні заняття для 38% опитаних тривали рік або більше, для 27% — понад півроку.

Оскільки українська мова й література — предмет, обов’язковий для вступу на будь-яку спеціальність, репетитори із «солов’їної» користуються найбільшим попитом. На другій сходинці — викладачі математики, англійської мови та історії.

Цікаво, що серед заможних абітурієнтів кількість тих, хто брав приватні уроки, майже вдвічі більша, ніж серед вихованців родин зі скромними доходами. Показово також, що найчастіше приватні уроки вступникам надавали ті самі вчителі, які викладали у них у школі (36%), або педагоги з іншої школи (46%). Тобто ті самі люди, які без додаткової платні, під час звичайних уроків мали б належним чином підготувати учнів до складання підсумкових іспитів. Ще 15% користувалися репетиторськими послугами викладачів вищих навчальних закладів.

Під час опитування майже всі абітурієнти висловили задоволення якістю запропонованих на ЗНО завдань та роботою персоналу в пункті тестування. На думку 98% респондентів, процедури проведення зовнішнього оцінювання не було порушено. Втім, як зазначила координатор освітніх програм мережі «Опора» Наталія Радиш, цього року громадські спостерігачі зафіксували збільшення кількості виявлених довідників, шпаргалок, мобільних телефонів та інших прихованих «допоміжних засобів».

Власники заборонених «підказок» знаходили собі оригінальне виправдання. Один з абітурієнтів, який складав ЗНО з математики у Сумському державному університеті і якого видалили з аудиторії через порушення, в апеляційній заяві до Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти стверджував: під час тестування у нього вилучили не шпаргалку з формулами, а... молитву. Втім, під час засідання комісії центру факт порушення було підтверджено.

Невдоволені будуть завжди, проте 90% учасників тестування цілком довіряють системі зовнішнього незалежного оцінювання, стверджують експерти. «На думку переважної більшості опитаних, ЗНО має залишатися основним критерієм для вступу до вищого навчального закладу», — наголосила директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.  І лише 26 відсотків радять повернутися до практики вступних іспитів, які мають незрівнянно вищі корупційні ризики.

P.S. Тим часом стали відомі нові подробиці розслідування справи про зловживання колишнього керівництва Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). Печерський районний суд Києва 30 червня обрав запобіжний захід (чотири тижні домашнього арешту) колишньому директору центру Ігорю Лікарчуку. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив його син Костянтин Лікарчук. Арешту передував виклик на допит до поліції. Сам Ігор Лікарчук назвав допит знущанням і заявив про відсутність жодних доказів, які б давали підстави висунути йому звинувачення. За його словами, у справі проходять ще сім осіб.

Оперативно дізнатися у Національній поліції України, в чому саме підозрюють Ігоря Лікарчука, не вдалося. В управлінні зв’язків з громадськістю та ЗМІ Генпрокуратури, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, пообіцяли відповісти на наші запитання протягом п’яти днів.

На новину відреагували у Міністерстві освіти і науки: заявили, що сподіваються на об’єктивні і неупереджені результати слідства. «За наслідками торішніх заяв прокуратури щодо втручання у систему ЗНО було проведено повну її ревізію і посилено систему захисту... Результати оцінювання 2016 року захищені і сфальсифікувати їх не можна...» — запевнила міністр освіти Лілія Гриневич.

Нагадаємо, раніше МОН визнало факти підроблення результатів ЗНО 102 абітурієнтів у 2015 році та 90 у 2014-му. «Домальовування» балів окремим вступникам могло вплинути на чиюсь конкретну долю, але майже не вплинуло на перебіг вступної кампанії.

 

 

 

У таких бланках абітурієнти позначали правильні варіанти відповідей на тестові завдання з української мови і літератури. Чи впоралися вони з ними, визначав комп’ютер.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.