Стаття «Безплатне навчання — послуга не з дешевих» («Голос України» №79 від 29.04.2016 року) змусила мене відгукнутися і поділитися своїми думками. 
Завдяки батьківським внескам, починаючи з 1993 року, ми повністю утримуємо колеж. Без підтримки тат і мам школа не виживе.

Щомісяця наші батьки сплачують по 110 гривень. Усі кошти проходять через банківські рахунки створеного в навчальному закладі Освітнього благодійного фонду (ОБФ).
А починалося все так: на батьківських зборах восени 1993 року, обговорюючи, як створити умови для самореалізації особистості учня, одна з мам запропонувала організувати фонд допомоги школі. Моя реакція (визнаю!) була «совковою»: «Категорично заперечую! Це державна школа...». У відповідь почула від одного з тат: «Шановна Василино Миколаївно, це збори батьківські. Почекайте нашого рішення у своєму кабінеті».
Статут Українського колежу ім. В. О. Сухомлинського на той час уже передбачав державно-громадське управління навчальним закладом й активну участь батьків у житті школи. Тож на зборах вони ухвалили своє рішення: щомісяця збирати до фонду школи 5 карбованців — суму, на той час еквівалентну 2,5 долара. Самі збирали, самі закуповували віники, ганчірки, швабри, скло для вікон...
Через два роки ІІІ конференція громадського самоврядування колежу ухвалила рішення про офіційну реєстрацію Освітнього благодійного фонду та відповідного розрахункового рахунку в банку. Статут фонду розробили за допомогою батьків, внесли до Єдиного державного реєстру в 1999 році, згодом перереєстрували. Відтоді щороку про кількість зібраних коштів та їх використання правління фонду та наглядова рада доповідають на конференції громадського самоврядування. Крім того, звіти про витрачені кошти розміщуємо на дошці оголошень для батьків.

Коштом батьків частково відремонтували дах

Розповім, як і на що ми витрачали кошти за підсумками 2015 року. У колежі було проведено ремонтні роботи — оновлено огорожу, виконано косметичний ремонт санвузлів, фасаду школи та запасного входу, замінено старі вікна на металопластикові у кабінеті біології та в коридорі другого поверху. Звичайні світильники поступилися місцем енергоощадним, зручнішими стали роздягальні для дітей у початковій школі, проведено капремонт у кабінеті праці, замінено сантехніку в кабінеті хімії. Але найважливіше, що ми частково відремонтували дах (275 кв. м), який у нашвидкуруч збудованому приміщенні школи протікає вже 27 років.
За рахунок Освітнього благодійного фонду заохочували сумлінних учнів — переможців конкурсів та олімпіад, авторів кращих робіт Малої академії наук. Дбаючи про безпеку школярів, встановили у колежі систему відеоспостереження. На батьківські внески торік придбали ще й спортивний інвентар, бактерицидну лампу для медкабінету, посуд для їдальні, мийні та дезінфікуючі засоби для прибирання, замінили фільтри у питних фонтанчиках тощо. Без допомоги батьків ми не змогли б сплатити за охорону, Інтернет і послуги зв’язку, придбати необхідну поліграфічну продукцію, заплатити за сервісне обслуговування оргтехніки, передплатити періодику для шкільної бібліотеки та замовити методичну літературу. Навіть за обрізання омели та сухостою на шкільному подвір’ї теж доводилося розраховуватись коштом ОБФ. Держава на все це грошей не передбачила.
Рада колежу, правління Освітнього благодійного фонду та його наглядова рада були абсолютно впевнені, що діють у законодавчому полі. Проте 18.06.2015 року недоброзичливці написали скаргу до департаменту освіти міста Києва, а 22.06.2015 року було видано наказ про створення комісії «для перевірки викладених фактів». Остання знайшла низку порушень у нашій діяльності: посередником між батьками і банком була працівниця нашого навчального закладу (мама випускника), а юридична адреса Освітнього благодійного фонду збігалася з адресою колежу, що було цілком логічним. Серед наших батьків є досвідчені юристи, і жодної заборони щодо цього в законодавстві вони не знайшли. Зокрема, заборони збирати кошти готівкою. Зауважу, що жодної допомоги, хоча б методичної, у створенні ОБФ чиновники нам на той час не надавали.

Незахищені статті

Не буду описувати все, що ми пережили за минулий рік. Проте щиро переконана: без батьківської підтримки, розуміння, допомоги школа не виживе! На доказ наведу обсяги торішнього бюджетного фінансування нашого колежу, в якому навчається 901 школяр і працюють 78 учителів. Держава подбала про заробітну плату вчителя та захищені статті (харчування дітей та енергоносії). А от кошторисних призначень для поточних потреб на придбання товарів (навіть крейди та мийних засобів) не було. Щоправда, наприкінці року додатково затвердили 1590 грн. на купівлю канцтоварів. Цього могло вистачити на офісний папір на 2—3 місяці. Якщо говорити про послуги, то з початку року було передбачено лише кошти на оплату обслуговування бухгалтерських програм ДП «ГІОЦ» на суму 31 233 грн.
Лише у жовтні 2015 року додатково з районного бюджету розвитку (спеціального фонду) колежу виділили 40 000 грн. для придбання учнівських меблів. Цього вистачило на парти і стільці для одного класу. У грудні, згідно з розпорядженням київського міського голови, зважаючи на звернення депутата Київради О. Ф. Петровця, колеж отримав 
12 500 грн. на закупівлю господарських товарів. Завдяки цьому ми додатково придбали посуд для їдальні. Було надано кошти і для сплати кредиторської заборгованості за минулі роки — 178 867 грн.
Пам’ятаю вислів одного з екс-міністрів освіти Станіслава Ніколаєнка, котрий на невдоволення окремих мам і тат відповів: «Якщо хочете, щоб ваша дитина навчалася у комфортних умовах, допомагайте школі». 
Нам випало жити в такий час, коли освіта не є пріоритетом для державних чиновників. Саме за батьківські благодійні внески школи виживають, розвиваються, експериментують...
Механізм співпраці школи з батьками має бути чіткий, прозорий та базуватися на чинному законодавстві. Проте нині ані на загальнодержавному, ані на регіональному рівнях немає жодних нормативних документів, які б регламентували його роботу. Тож ми самотужки проаналізували діяльність свого ОБФ та його відповідність сучасним вимогам. Батьківський колектив допоміг виправити недоліки і привести статут Освітнього благодійного фонду Українського колежу ім. В. О. Сухомлинського у відповідність до чинних законодавчих норм. Ми розширили представництво батьків в ОБФ. Відтепер у його роботі братимуть участь обрані на зборах представники від кожного класу. Кожен клас матиме своє представництво і в органах управління та контролю за діяльністю фонду, впливатиме на визначення напрямів використання благодійних внесків та контролюватиме процес витрачання коштів.
Сподіваємося, що наш досвід стане в пригоді всім, хто прагне легалізувати шкільні благодійні внески і не наразитися на небезпеку бути звинуваченим у «всіх смертних гріхах». 

Василина ХАЙРУЛІНА, член-кореспондент НАПН України, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, директор Українського колежу ім. В. О. Сухомлинського.