Правозахисники кажуть: збереження кримчанами українського громадянства повинно стати пріоритетом для держави. Але адміністративні процедури складні і не під силу бідним, хворим і багатодітним.

«Дайте довідку, що ви не дали нам довідку»

Маленькому Сашкові із Керчі трохи більш як рік, і з народження дитина бореться з важкою хворобою. У наймолодшої дитини з багатодітної сім’ї — атрофія головного мозку, змішана гідроцефалія. Рідина, яка накопичується під черепом, тисне на головний мозок, і наслідки можуть бути фатальні, кажуть медики. Поки мати перебуває в лікарнях із малюком, батько, який змушений був звільнитися з роботи, доглядає трьох старших.

У пошуках порятунку для сина батьки стали звертатися до численних благодійних фондів та зарубіжних лікарень. І ось надійшов лист із Німеччини: дитину готові прийняти на лікування в одному із закладів. Але, по-перше, сума непідйомна для багатодітної родини — 19 тисяч євро. По-друге, в малюка не було українського свідоцтва про народження, а без цього неможливо оформити закордонний паспорт, отримати візу та поїхати на лікування.

Це лише одна з родин, яку супроводжує моя співрозмовниця, громадська активістка із Криму. Оскільки жінка постійно мешкає на окупованому півострові, ім’я просить не називати. Вона допомагає землякам зберегти українське громадянство. Зазвичай підопічні — це люди, які самі не можуть виїхати на територію, підконтрольну українській владі, щоб оформити документи. У випадку з багатодітною родиною з Керчі це зробити просто нікому: на кого залишити дітей?

За законом, третя особа може подавати заяву про встановлення факту народження дитини на окупованій території. Громадська правозахисниця каже, що в цьому разі співпрацює із прокуратурою АР Крим, представляючи інтереси неповнолітніх дітей. Активістка, яка очолює одну із громадських організацій, збирає і відвозить документи. Вона буває також на судових засіданнях, а ще за дорученням батьків неповнолітніх дітей отримує і подає необхідні папери.

— За законом, термін розгляду таких заяв — одна доба. Але він не витримується. Деякі документи в суді перебувають із березня. Щодо однієї дитини рішення не приймається вже майже рік. Ще по двох дітях документи повернули. В одному разі провадження не відкрили, приміром, тому, що суддя вирішила отримати довідку із Новотроїцького відділу РАЦС Херсонської області про те, що вони не видали батькам свідоцтво про народження. Це звучить так: дайте довідку, що ви не дали нам довідку. Тоді як міністр юстиції Павло Петренко особисто заявляв: для встановлення факту народження достатньо маминого паспорта та свідоцтва про народження, виданого на окупованій території, — каже представниця громадської організації.

Ми розмовляли з активісткою в Києві, де нині в п’яти районних судах розглядають справи про встановлення факту народження дитини на окупованій території. «Найстрашніший для нас суд — Печерський. Там на рішення ми чекали 11 місяців», — каже кримчанка.

— Мій контингент — діти-інваліди, мами-одиначки, люди у складній життєвій ситуації. Тобто ті, хто не може виїхати на материк самостійно. Зберегти українське громадянство в Криму стає дедалі складніше. З одного боку, важко і дорого виїжджати, щоб оформлювати документи, подавати заяви до суду. У мене кожна поїздка — це 1,5 тисячі гривень мінімум. З другого — тяганина в наших інстанціях. Коли починаєш обурюватися — чиновники заспокоюють: мовляв, ви звертайтеся — все вирішимо. Дають свої телефони. Але мені не потрібно, щоб було «рєшалово», потрібно, щоб система працювала. Щоб працював закон, за яким у всіх громадян, у тому числі тих, хто мешкає чи виїхав з окупованої території, — рівні права.

За словами співрозмовниці, найтиповіші проблеми, з якими до неї звертаються кримчани, — оформлення українських свідоцтв про народження та українських паспортів 16-річним дітям. Деякі випускники не змогли подати документи на вступ до вишів в Україні, оскільки не встигли отримати документи. Чи не змогли їх подати: наприклад, у батьків немає грошей на поїздку та проживання на «материку» в очікуванні паспорта. Трапляються й інші складні випадки. Приміром, інвалід-«візочник» хоче оформити спадщину в Україні, але не може виїхати самостійно. Рішення про перехід на біометричні паспорти, які потрібно буде отримувати з 14 років, активістку бентежить: Російська Федерація таких документів не визнає. А це означає, що в підлітків виникнуть проблеми з перетином адміністративного кордону з Кримом.

— Збереження кримчанами українського громадянства має бути державним пріоритетом. Чому наші діти за паспорт громадянина України повинні платити таку високу ціну? Чому в добу високих технологій неможливо запровадити електронну подачу документів, щоб потім, коли все готово, виїхати на один день на материк, отримати паспорт чи свідоцтво і повернутися? Але сьогодні система така, що ми самі підштовхуємо людей брати громадянство країни-окупанта, — наголошує правозахисниця.

На похорон, не змовляючись, усі прийшли у вишиванках

Співрозмовниця підняла ще одну проблему — складне становище кримчан, які відмовилися брати російське громадянство. У Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 16 лютого — 15 травня 2016 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини йдеться про такий випадок: «3 квітня у Криму внаслідок несвоєчасного надання медичної допомоги померла жінка. Вона намагалася потрапити до Сімферопольської міської лікарні, проте спочатку отримала відмову, оскільки не мала полісу медичного страхування. Водночас слід зазначити, що оформити медичне страхування можуть лише ті, хто є громадянином Російської Федерації та має російський паспорт, від чого жінка відмовилася в 2014 році. Після того, як унаслідок підвищення кров’яного тиску її стан погіршився, її все-таки погодилися прийняти в лікарні, однак вона померла від серцевого нападу у приймальному відділенні. Аналогічний випадок було зафіксовано УВКПЛ у грудні 2015 року».

Громадянська активістка, яка добре знайома з родиною померлої, розповіла: смерть стала шоком для української громади півострова. Але, на жаль, реалії такі, що людина з українським паспортом та кримською реєстрацією не може отримати безплатну медичну допомогу.

— Так склалося, що я допомагала отримувати українське свідоцтво про смерть цієї 25-річної дівчини, — каже правозахисниця. — Ми приїхали до Херсона з батьком померлої. Дякувати Богу, суддя трапився нормальний, пообіцяв рішення наступного ранку. Після пред’явлення українського свідоцтва в Сімферополі видали російське, і вже на підставі російського дозволили поховати.

«На похороні я усвідомила: ми всі, не змовляючись, прийшли у вишиванках. Батько в чорній вишиванці, мати, друзі... І померла дівчина — красива, у вишиванці, поруч на подушці — прапор України. На могилу поклали сині і жовті вінки і квіти. Ніколи не забуду цю картину. І коли мені кажуть українські чиновники: мовляв, та ви всі там продалися в Криму — хочеться розказати їм про цю молоду жінку, яка померла тому, що залишилася громадянкою своєї країни».

«УВКПЛ нагадує, що відмова в госпіталізації будь-якої особи в тяжкому стані, у тому числі з огляду на її походження або статус, такі, як громадянство, є серйозним порушенням міжнародно закріпленого права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я», — так коментують цей випадок у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

Коли публікацію було підготовлено до друку, стало відомо, що малюку Сашкові із Керчі таки видали українське свідоцтво про народження. Від початку подачі заяви до видачі документа минуло три місяці. Тепер на черзі — оформлення закордонного паспорта дитини і візи.

Мовою документів

«Доручити Міністерству юстиції України вжити заходів щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №722 щодо врегулювання питання надання безпосередньо на контрольних пунктах в’їзду-виїзду нотаріальних послуг громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території Кримського півострова, в яких закінчився строк дії паспортних документів, або тих, які народилися на тимчасово окупованій території після 20 лютого 2014 року».

Із проекту рекомендацій парламентських слухань на тему: «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи».

Червень 2016 р.

Мовою документів

«Забезпечити рівноправність та запобігати дискримінації в доступі до працевлаштування, охорони здоров’я, освіти, соціальних послуг та виплат для всіх мешканців Криму, в тому числі тих, які не мають громадянства або паспортів Російської Федерації».

Із Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 16 лютого — 15 травня 2016 р. Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

 

 

Автор публікації під час розмови із кримською активісткою в редакції газети «Голос України».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.